Ситуація в ключових містах Харківщини: три роки після успішного контрнаступу ЗСУ

Харківщина стала одним із головних напрямків, на яких росія зосередила зусилля під час повномасштабного вторгнення в Україну. В перші години 24 лютого 2022 року російські війська завдали масованих ударів по Харкову та рушили на північ і схід області.
Після запеклих боїв у березні українські сили змушені були відступити з Ізюма. Місто перетворилося на ключовий логістичний вузол росіян, через який вони намагалися наступати на Донбас. Під окупацією опинилися також Балаклія, Куп’янськ, Вовчанськ, Циркуни, десятки селищ. Загалом навесні 2022 року росіяни захопили приблизно 11,8 тисячі квадратних кілометрів Харківщини: майже третину території регіону, нагадує видання “Накипіло”.

Від кінця квітня до середини травня 2022 року українським Силам оборони вдалося відтіснити російські війська від Харкова та зняти загрозу його оточення. Найпершим успіхом стала деокупація Рогані, після чого зменшилась інтенсивність обстрілів ХТЗ і Роганського масиву. У квітні українські військові звільнили Руську Лозову — звідти росіяни систематично обстрілювали житлові квартали П’ятихаток і Олексіївки.

Паралельно українські війська просувалися на схід. Звільнення Кутузівки дозволило відтіснити ворога в напрямку Шестакового та Старого Салтова, з якого росіян вигнали на початку травня.

• Битва за Харків. Розповідає командир танкістів: «Злості не було, ми просто знищували окупантів»

5 травня були звільнені Циркуни. 10 травня українські підрозділи просунулися далі, до Черкаських і Руських Тишків, наближаючись до кордону з росією. Того ж дня вдалося взяти Питомник — ще одне важливе село з висотою, яка дозволяє контролювати підступи до Харкова.

Улітку 2022 року Сили оборони розпочали підготовку до масштабного наступу на Харківщині. Розвідка збирала інформацію про угруповання противника, знищувалися склади боєприпасів за допомоги систем HIMARS, у тилу ворога працювали партизани.

Командування загарбників було впевнене, що головний удар ЗСУ на початку вересня готується на півдні, у Херсонській області. Публічні заяви української влади та дипломатів підживлювали ці очікування: росіяни перекидали на Херсонщину підкріплення, оголюючи позиції на Харківському напрямку.

6 вересня 2022 року о пів на четверту ранку українські війська розпочали наступ. Першим напрямком удару стала Балаклія, яку росіяни вважали добре захищеною. Після артилерійської підготовки ЗСУ прорвали оборону ворога і швидко просунулися на схід, взявши під контроль кілька населених пунктів. Балаклія опинилася в оточенні.

8 вересня українські військові підняли прапор на центральній площі Балаклії. Генштаб підтвердив звільнення понад 20 населених пунктів за день.

10 вересня стало відомо про деокупацію Куп’янська та Ізюма, 11 вересня у Вовчанську, що за кілька кілометрів від кордону з росією, спалили прапор окупантів. Місто було окуповане з 24 лютого 2022 року.

• Как Харьков пережил три месяца сильных российских обстрелов, а окрестные села — оккупацию

До кінця року Сили оборони звільнили майже всю Харківщину. Під окупацією залишилися 1,6% території регіону — 29 населених пунктів.

Два роки потому, навесні 2024 року росія здійснила нову спробу наступу на Харківщині, просунувшись на глибину до семи кілометрів. У Вовчанську фронт проліг по річці Вовча. Окупанти захопили будівлю місцевого агрегатного заводу, де у 2022 знаходились їхній штаб і катівня.

За рік боїв за Вовчанськ українська армія змогла зачистити агрегатний завод і повернути під свій контроль більшу частину міста, вийшовши за річку. Вовчанськ майже стертий з лиця землі. Його щодня атакують артилерією, дронами та авіабомбами.

У перші місяці повторного наступу окупанти змогли захопити села Красне, Глибоке та Мороховець на захід від Вовчанська і рухалися далі, на Липці. Але там їх зупинили бійці Сил оборони. За рік позиції майже не змінились: українські військові провели кілька успішних контратак і звільнили до десяти квадратних кілометрів поблизу Липців.

До повномасштабного вторгнення в Липцях жило понад 13 тисяч людей, а на початку 2025 року залишилося четверо жителів. У селі немає мобільного зв’язку, світла, газу й води. Села Мале Веселе, Глибоке та Нескучне поруч із Липцями повністю знищені.

• Подробиці оборони Харкова від 92 ОМБР

З осені 2024 року росіяни почали чергову хвилю наступу на Куп’янськ. Тут окупаційна армія зосередила зусилля на форсуванні річки Оскіл, що ділить місто навпіл, і захопила село Кругляківка. Згодом бійці ГУР і ЗСУ село відбили.

У другій половині листопада 2024-го окупанти намагалися переправитися через Оскіл на північ від Куп’янська, поблизу селища Дворічна. До січня 2025 року російським підрозділам вдалося закріпитися на правому березі та просунутися майже на п’ять кілометрів углиб. Декілька разі ворог повідомляв про повторну окупацію Дворічної, однак бої за селище тривали до другої половини літа.

Протягом 2025 року загарбники робили спроби просочитися в Куп’янськ, періодично підіймаючи там свій прапор. Проте Сили оборони повністю контролюють місто.

• Перші бої за Харків: “Сєрий, вставай почалася війна!”

Куп’янськ на 95% зруйнований постійними ударами артилерії й авіації, тут немає газу та світла, але в місті продовжують жити до тисячі людей. Удень 7 вересня 2025 року від мінометного обстрілу міста отримала поранення шестирічна дівчинка, яку батьки привезли в Куп’янськ до бабусі.

За три роки, що минули від Слобожанського контрнаступу, ворогу вдалося зайняти трохи менше тисячі квадратних кілометрів, приблизно 4% території Харківської області. Попри багатотисячні втрати російських військових, чиї тіла залишилися на берегах Осколу та Вовчої, Кремль досі не контролює жодного міста на Харківщині.

Автор: Максим Дряпко

Джерело: “Накипіло”