У «Дарниці» великі проблеми: відомий виробник ліків скорочує виробництво і людей

Найстаріша фабрика з виробництва ліків «Дарниця» призупинила виробництво, її склади вщент заповнені, оскільки найбільші аптечні мережі відмовляються продавати її продукцію. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Економічну правду.  У червні 2025 року завод втратив близько 30% продажів порівняно з 2024 роком, а за наступні два місяці падіння досягло 50%. Через це «Дарниця» вже двічі зупиняла виробництво і скорочувала персонал.

Конфлікт з аптеками: боротьба за ринок

За версією «Дарниці», причиною падіння продажів є «війна» з п'ятьма найбільшими аптечними мережами України. Після того як держава заборонила маркетингові платежі, аптеки нібито почали обмежувати закупівлі її препаратів. 

Натомість аптеки заперечують ці звинувачення. Вони пояснюють падіння продажів ринковою кон'юнктурою та вимогою держави купувати дешевші ліки, де «Дарниця» програє конкуренцію.

Втрати та наслідки для компанії

За словами журналістів, які відвідали завод, склади «Дарниці» дійсно заповнені, але, попри складну ситуацію, компанія не планує здаватися. Зазначається, що у 2024 році частка «Дарниці» на фармацевтичному ринку становила 15% в обсязі проданих ліків та близько 5% – у грошах. З березня 2025 року, за словами CEO компанії Андрія Обрізана, ці показники впали до 10% і 3% відповідно. Такі ж дані наводить аналітична компанія Proxima Research. Через це найстаріший фармацевтичний завод України опустився з другого на четверте місце серед найбільших виробників ліків.

За словами керівництва «Дарниці», з березня 2025 року, коли найбільші аптечні мережі перестали продавати їх продукцію, товар стало нікуди збувати. Ліки почали накопичуватися на складі місткістю близько 10 тис. палет. Через неможливість збувати продукцію компанія була змушена двічі зупиняти виробництво: спочатку в березні на три тижні і з червня по серпень. Загалом простій тривав дев’ять тижнів. 

У «Дарниці» 14 виробничих ліній для різних типів препаратів. Наразі її склад заповнений на 95%, тож компанія перейшла на ручне планування: залежно від попиту і ситуації на ринку зупиняють окремі лінії. До того ж, на заводі зберігається обсяг сировини для виготовлення ліків на два роки вперед.

CEO компанії Андрій Обрізан пояснив, що коли виробництво стоїть, до 70% витрат на фабриці залишаються. Це і температурні режими, водопідготовка, інші критичні системи, які мають працювати, навіть якщо тимчасово випуск ліків не здійснюється, пояснює він.  

Крім того, «Дарниця» з початку 2025 року скоротила 11% працівників, зараз їх 1 066. Під час зупинки компанія скорочувала виплати співробітникам до двох третин від зарплати. Завод відмовився від прямої реклами, зупинив інвестиції в розробки і закрив частину нових вакансій.

Чому аптеки та «Дарниця» не можуть домовитися?

Повідомляється, що протягом останніх 15 років аптечні мережі диктували умови фармацевтичному ринку, адже аптека – єдине місце, крім лікарні, де дозволений продаж препаратів медичного призначення, тож якщо хочеш продати товар – потрібно виконувати умови аптек. Передусім – робити маркетингові платежі. Останні турбували «Дарницю» і згодом їх сплату зупинила постанова уряду, однак очікування влади щодо зниження вартості медичних препаратів не виправдалися.

Хоча ціни на 100 найпопулярніших ліків таки знизилися, розмір цієї знижки не задовольнив ні Міністерство охорони здоров'я (МОЗ), ні інших представників влади. У «Дарниці» заявили, що зниження цін на ліки виробника з переліку топ-100 знизили їхній оборот на 14%.

«Дарниця» стверджує, що аптеки цілеспрямовано блокують реалізацію продукції заводу. Зокрема впали продажі найпопулярніших його ліків – «Цитрамону». Якщо у 2024 році «Цитрамон-Дарниця» був найпопулярнішим препаратом за обсягами роздрібного продажу, то з березня 2025 року першість поступово переймає варіант цих ліків виробництва «Лубнифарму».

За інформацією сервісу Tabletki, «Цитрамон» від «Лубнифарму» є в 1 039 аптеках Києва, тоді як варіант «Дарниці» – у 699 аптеках. Натомість дарницький «Цитрамон» зник з топ-5 мереж аптек (АНЦ, «Подорожник», 911, «Бажаємо здоровʼя», «Доброго дня») формують приблизно 70% доходів від продажу ліків українцям.

Співрозмовники ЕП у владі кажуть, що змову топ-5 мереж аптек довести складно. Зі свого боку, самі аптеки пояснюють, що ціни на ліки «Дарниці» вищі, ніж в інших виробників, тож без маркетингових платежів тримати високі обсяги закупівлі товарів цієї компанії їм не вигідно.

«Дарниця» ж наполягає, що дії аптек мають ознаку недобросовісної конкуренції. Як приклад, там стверджують, що у березні мережа «Подорожник» повністю прибрала товари заводу з полиці, однак після розмови з представниками аптеки частину препаратів таки повернули.

Менеджери заводу скаржаться на те, що аптеки перестали ділитись із ними даними щодо продажу і тепер цю інформацію компанія може отримувати лише через посередника – сервіс Tabletki.

Експорт як альтернатива

Керівництво «Дарниці» розглядає кілька сценаріїв управління компанією залежно від подальшого розвитку подій, але деталей поки не розкриває. Разом з цим завод вже намагається зменшити власні видатки.

Паралельно зі спадом продажів у топ-5 аптечних мереж «Дарниця» нарощує присутність в іншій частині ринку. За словами Обрізана, зростання в інших мережах дозволило компенсувати близько 30% загального падіння. Та цього недостатньо, зауважує Загорій, адже аптечні мережі поза лідерською п’ятіркою за масштабом не зрівняються з ними.

Експорт у «Дарниці» традиційно невеликий, оскільки компанія фокусувалась на внутрішньому ринку. Це пов’язано з тим, що більшість її продуктового портфеля становлять генерики (непатентований лікарський препарат), а за кордоном ця ніша зайнята. Попри це, географія присутності «Дарниці» доволі широка – 20 країн, зокрема Близький Схід та Центральна Азія. У 2023 році компанія вийшла на ринок Австралії, що відкриває шлях до Малайзії та Сінгапуру. Також «Дарниця» готується до експорту в Польщу та Хорватію, очікуючи на сертифікацію для продажу в ЄС. Торік експорт забезпечував близько 5% доходу компанії. Цьогоріч через загальне зменшення продажів та активізацію зовнішніх зв'язків ця цифра збільшилась вдвічі. 

Водночас Загорій наголошує, що експорт ніколи не був і не є стратегічним пріоритетом «Дарниці», хоча його нарощення допомагає диверсифікувати напрямки продажів.

Також завод готує звернення до регуляторних органів із проханням втрутитися в ситуацію й надати їй правову оцінку. За словами Загорій, вони мають відеозаписи з аптек, де працівники буцімто кажуть покупцям, що препаратів «Дарниці» немає нібито через «дефолт», «банкрутство» чи інші «проблеми компанії», а не тому, що мережа їх не закупила. Якщо компанії вдасться довести, що аптеки змушували співробітників вводити в оману покупців тезами про нібито закриття заводу, то розгляд справи в АМКУ може мати успіх, припускають співрозмовники ЕП у владі. 

Керівництво заводу запевняє, що проблему на фармринку може розв'язати лише держава через зміни до законодавства. Та після місяців дискусій, йдеться у матеріалі, МОЗ очікує на спільне рішення аптек та виробників, аби врегулювати маркетинг. Однак, за словами співрозмовників ЕП в уряді, терміни цього врегулювання невизначені, оскільки позиції сторін занадто різні.