Впізнавали за уламками, цензурували кілька років: факти про Георгія Ґонґадзе, які варто знати

Ця трагедія без перебільшення змінила хід української історії, а ім'я вбитого журналіста і дотепер знають та пам'ятають. Факти про Георгія Ґонґадзе, які варто знати, розповість 24 Канал з посиланням на "Локальну історію".

Перша цензура

Мирослава Ґонґадзе, дружина журналіста, розповіла, що після одруження вони переїхали до Києва. За її словами, Георгію у Львові, де вони познайомилися, було уже тісно. Подружжя працювало у медіа, згодом Ґонґадзе створив власну аналітичну програму "Вікна-Плюс" про політичні процеси в Україні. Однин із випусків мав назву "Кучма-клан", що тодішньому президенту України не сподобалось.

Коли його побачив сам Кучма, виник величезний скандал із керівництвом. Після того всі програми Гії переглядали ще перед ефіром. Я звідти починаю для себе відлік цензури в українському просторі — кінець 1996-го, початок 1997-го,
– згадувала Мирослава.

Ґонґадзе на війні

Мабуть, неможливо заперечити той факт, що якби Ґонґадзе не убили у вересня 2000 року, то зараз він би точно активно працював над висвітленням війни, якби не брав у ній участь. Проте досвід перебування у зоні бойових дій у нього був, адже як і Україна, так і Грузія була батьківщиною для нього.

Тому події початку 90-х – громадянська війна та війна в Абхазії – не обійшли його стороною. У громадянській війні він був санітаром та допомагав рятувати поранених.

За даними Pen Ukraine, під час тих подій Ґонґадзе створив два документальні фільми – "Біль землі моєї" та "Тіні війни". У їхньому створенні журналісту допомагала дружина Мирослава.

Уривок з фільму "Тіні війни": дивіться відео

Під час бойових дій Георгій зазнав поранення. У 1993 році внаслідок обстрілу його тіло пошматували понад два десятки уламків, частину з яких так і не змогли витягнути.

Уламки та упізнання

Рідні та друзі шукали Георгія Ґонґадзе доволі довго, адже той зник ще 16 вересня. Зусиллями, зокрема, Мирослави Ґонґадзе, зникнення журналіста отримало розголос та резонанс, однак результатів не було. Аж поки не з'явилася моторошна знахідка у Таращанському лісі за 100 кілометрів від Києва – обезголовлене тіло. Упізнати в ньому Георгія було майже неможливо, однак уламки в тілі свідчили, що це він.

Я про це дізналась із дзвінка нашого кума і близького друга Георгія Коби Аланії. Він сказав мені у слухавку: "Ми його знайшли". Я зрозуміла, що якщо це каже Коба, то це може бути правда. Він знав Георгія, знав усі його поранення. Не можу сказати, що я повністю повірила без експертизи ДНК… Тіло було обезголовленим. Воно було повністю понівеченим. Але я вірила інстинктам Коби, його відчуттю,
– згадувала Мирослава Ґонґадзе.

Тести ДНК підтвердили, що тіло належало саме журналістові. Однак поховали Георгія Ґонґадзе лише у 2016 році.

22 березня 2016 року у церкві Миколи Набережного на Подолі відбулося прощання з журналістом, на якому були присутні його рідні, друзі та відомі діячі. Напередодні Мирослава Ґонґадзе отримала нагороду Героя України, якої її чоловіка удостоїв ще Віктор Ющенко.

Похорон Георгія Ґонґадзе / Фото "Новинарні"

Що треба знати про касетний скандал?

• 28 листопада 2000 лідер соціалістичної партії Олександр Мороз заявив, що володіє записами таємних розмов президента Леоніда Кучми та його оточення, які проливають світло на справу про вбивство журналіста Ґонґадзе. Наявні у нього плівки він увімкнув журналістам на магнітофоні, через що події довкола записів назвами саме "касетним скандалом".

• Записи зробив майор державної служби охорони Микола Мельниченко. За його словами, це була його власна ініціатива.

• На записах чути обговорення Кучми з найближчими помічниками діяльності журналіста. Також вони вирішували, що робити з "незручним" Ґонґадзе. Через публікацію цих записів на президента впала підозра у причетності до вбивства.

• Це призвело до хвилі протестів по всій країні під гаслом "Україна без Кучми".