Замінювали програму і калькулятор. Без чого в 90-х не можна було купити буханку хліба

Рахівниці стали незамінним атрибутом торгівлі та бухгалтерії радянської епохи. Без цього простого, але надійного приладу не проходила жодна покупка, а бухгалтери складали з ними навіть квартальні звіти.

"Телеграф" розповість, як працював цей прилад. Їх використовували у кожному магазині, на ринку та в бухгалтерії.

Як працювали рахівниці

Принцип роботи рахівниць був максимально простим і водночас ефективним. Прилад складався з дерев’яної рамки з натягнутими металевими стрижнями, на яких розміщувалися кісточки — зазвичай світлі та темні для зручності підрахунку. Кожен стрижень відповідав певному розряду числа: одиниці, десятки, сотні тощо.

Продавці та касири віртуозно переміщували кісточки пальцями, додаючи та віднімаючи суми покупок. Досвідчені користувачі могли проводити складні обчислення зі швидкістю, що не поступалася сучасним калькуляторам.

Універсальний інструмент

Бухгалтери активно використовували рахівниці для ведення звітності, складання квартальних звітів та балансів. У багатьох установах рахівниці стояли на кожному робочому столі поруч з папками документів.

Головною перевагою рахівниць була їхня абсолютна надійність. На відміну від електронних приладів, вони не потребували живлення, не ламалися від вологості чи температурних перепадів. При правильному використанні рахівниці гарантували стовідсоткову точність обчислень.

Сьогодні рахівниці стали музейними експонатами та ностальгічними спогадами про епоху, коли людська спритність і прості механічні прилади успішно замінювали складну електроніку.​​​​​​​​​​​​​​​​

Раніше "Телеграф" писав, яка гра з гумкою може нагадати про дитинство.