Збільшення зарплат вчителів до трьох "мінімалок" коштуватиме сотень мільярдів: ексклюзивне інтерв’ю з ініціаторкою гучного законопроєкту

Активізація бюджетного процесу традиційно пожвавила й тему підвищення зарплат педагогам, адже вона лишається однією з найнижчих в Україні. Від народних депутатів лунають різні заяви від 30-відсоткового зростання виплат до збільшення в півтора раза, а уряд заявив, що більше педагоги наступного року отримуватимуть на 50%.

"Телеграф" дізнався про перспективи змін в оплаті праці освітянської спільнотивід секретаря Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, нардепки Наталії Піпи, яка підготувала відповідний законопроєкт.

- Стаття 61 Закону України "Про освіту" щодо розміру посадового окладу на рівні трьох мінімальних зарплат (зараз це 24 тис. гривень) роками не виконується. Що має змінитися, аби ця норма нарешті запрацювала?

- Для реалізації цієї норми потрібно 300 млрд гривень на рік. Скажу відверто, це нереалістично. Тож щороку при ухваленні державного бюджету ми зупиняємо дію цієї статті. Але та ситуація, яка на сьогодні склалась в освіті, "вимиває" всіх хороших фахівців. І саме тому уряд зобов'язаний знайти кошти для підвищення окладів освітянам усіх рівнів – від дошкілля до вищої та післядипломної освіти, аби принаймні залишити галузь в тому стані, в якому вона є. Відповідно, я пропоную переглянути виплати вже від вересня. Адже ті неповні чотири місяці, що лишаються до кінця календарного року для багатьох є визначальними, лишатися в системі освіти чи ні.

- Наскільки значна сума для цього потрібна і традиційне питання, звідки брати кошти?

- Я не в перше порушую питання підвищення зарплат педагогам, і мені завжди кажуть: "Якщо хочете це зробити, скажіть, з якої статті забрати". При цьому, коли Президент захотів запровадити доплати 1000 гривень вчителям, то 12 млрд гривень на це швидко знайшлись в дорожньому фонді. Зараз уряд ухвалив рішення про збільшення бюджету на понад 400 млрд гривень до кінця року. Перше, це за рахунок надходжень від грального бізнесу, друге від того, що митниця вийшла з сірої в білу зони, належно сплачувались податки й було менше контрабанди. І третє – надходження від міжнародних партнерів.

А для підвищення окладів освітянам на 4 місяці 2025 року потрібно не так й багато – 12,7 млрд гривень. На рік – майже 40 млрд гривень, але це не до рівня 61 статті, а для реалізації збільшення в 1,5 раза, яке пропонується нашим законопроєктом.

- Ви пропонуєте збільшити оклади в 1,5 раза, при цьому вчора з'явилось повідомлення уряду, що підвищення закладене на рівні 50%.

- Я говорю, що майже в 1,5 раза, тому що є поняття окладу, він множиться на коефіцієнт 1,5 (він наразі не застосовується, а ми пропонуємо запровадити – фактично основа це нереалізований проєкт профспілки та МОНу ще 2021 року). До окладу ще додаються надбавки за класне керівництво, за перевірку зошитів, за престижність. Остання, до речі, виплачуються громадою і може становити й 5, й 30%.

В чому відмінність моєї пропозиції від урядової – підняття заробітної плати всім категоріям, тобто це не лише середня, а й дошкільна освіта, й позашкільна, й вища, й фахова передвища, й професійна освіта. Відповідно, в законопроєкті запропоновано створити також нову субвенцію й перерахувати кошти місцевим громадам на виплату зарплат й працівникам закладів освіти, зарплати яких фінансуються з місцевих бюджетів. Зокрема дошкільних та позашкільних. А на його підготовку пішло досить часу, бо для цього необхідною була інформація від МОНу, її аналіз, а також консультація з представниками профспілки освітян. Адже заробітна плата в освіті розраховується за різними методиками й виплачується з різних бюджетів.

- Якщо пояснити на прикладі вчителя-початківця, вихователя та викладача вишу, то скільки вони можуть отримувати у разі ухвалення вашого законопроєкту?

- Для вихователя — це 11 тис. грн, викладача, асистента — 19 тис. грн, вчителя без категорії — 13 тис. грн. Для розуміння ще зазначу: цього року на зарплати вчителям було передбачено 103 млрд плюс 12 млрд (додаткова виплата 1000 грн), тобто разом – 115 млрд гривень. На наступний закладено 103 млрд плюс 53,8 млрд грн – остання сума — це те, що уряд запропонував, і за що ми ще маємо проголосувати. Загалом 156 млрд гривень. Тобто є різниця й оце буде реальним зростанням.

- А оці додаткові виплати – спочатку 1000 гривень/місяць, а з 1 вересня мало б бути – 2000 вони лишаться?

- В зареєстрованому проєкті бюджету з'явилася нова стрічка "Підвищення престижності праці у сфері освіти" – це 53,8 млрд грн. Проте не видно методики розрахунків, тому з цими виплатами незрозуміло. Але зростання заробітної плати все одно буде.

- З урахуванням вашої пропозиції чи знадобляться додаткові кошти в бюджеті 2026 року?

- Ми ще будемо аналізувати проєкт бюджету, бо ж до кінця ще не знаємо, що закладено в 53,8 млрд гривень. Але точно будемо пропонувати на наступний, 2026 рік, субвенцію на заклади освіти, що фінансуються місцевими бюджетами, зокрема на дошкілля, позашкілля.

- Коли ваша пропозиція може бути розглянута у сесійній залі?

- Опублікований законопроєкт на сайті буде сьогодні-завтра, наразі його вже підписали представники фракцій "Голос", "ЄС", веду перемовини зі "Слугами народу". А далі багато залежить від голів комітетів бюджету та освіти Роксолани Підласи та Сергія Бабака, коли він буде на них розглянутий і переданий до сесійної зали Верховної Ради України.

Як повідомляв "Телеграф", на сьогодні в українських школахне вистачає 19 тис. вчителів, і причини цього в тому числі й економічні, адже низький рівень виплат сприяє відтоку кадрів.