/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fd3460c656c4e07fd563fc4e54a5289ce.jpg)
Кілька мільярдів не вистачає: як Україні фінансувати ЗСУ та пенсії в 2026 році
Парламент невдовзі розгляне проєкт державного бюджету на 2026 рік, підготовлений урядом. Фокус дослідив, скільки грошей і де позичатимуть та хто з партнерів допоможе Україні наступного року з покриттям трильйонів гривень державних видатків.
Верховна Рада 19 вересня розгляне проєкт державного бюджету на 2026 рік, який вже подано до парламенту урядом. За даними Мінфіну, весь внутрішній фінансовий ресурс, а це власні надходження (податки, митні платежі, акцизи, збори) і запозичення, спрямують на забезпечення оборони. Загалом на оборону та безпеку передбачено понад 2,8 трильйони гривень, і порівняно з минулим роком видатки на безпеку зросли на 168,6 млрд грн. Тим часом, на соціальні цілі закладено 467,1 млрд грн (більше на 45 млрд грн., ніж минулоріч), зокрема 251,3 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду, а 133 млрд — соціальні виплати і допомоги для вразливих категорій людей. Фокус поспілкувався з економістами, щоб дізнатись більше про те, звідки країна буде брати кошти на фінансування важливих видатків і що буде з борговим навантаженням наступного року.
Головні донори: які надходження покриють видатки українського бюджету наступного року
«Потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн. Це приблизно 42 млрд євро, враховуючи середньорічний курс, закладений в бюджеті на рівні 49,4 гривні за євро. З них частина вже є забезпеченою, проте ще залишається велика частка нестачі у фінансуванні на наступний рік. А саме, за словами Міністра фінансів, ця нестача складає 16 млрд євро, які ще треба десь знайти», — пояснила у коментарі Фокусу Олександра Мироненко, економістка Центру економічної стратегії.
Наступного року головні надходження фінансів до державного бюджету, якщо аналізувати зовнішні джерела, відбудуться за програмами Ukraine Facility та ERA. Тобто фактично більшість видатків фінансуватимуть два джерела: це програма Євросоюзу Ukraine Facility та механізм ERA, що передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися та обслуговуватись за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських активів. Проте можуть бути і нові джерела, адже, нагадала Олександра Мироненко, нещодавно президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про можливість створення нового механізму кредитування по прикладу програми ERA, щоб забезпечити фінансування бюджету України на наступні роки.
«Також Міністерство фінансів активно працює над закриттям цієї нестачі на наступний рік, тож, можливо, найближчим часом ми побачимо нові програми підтримки», — каже фахівчиня.
Все більше боргів: що буде з кредитами в 2026 році
Щодо кредитів, то у проекті держбюджету-2026 йдеться, що фінансування загального фонду державного бюджету у 2026 році планується за рахунок здійснення державних запозичень у сумі 2,429 трлн грн, у тому числі зовнішніх у сумі 2,009 трлн грн, внутрішніх – 419,5 млрд гривень. Згідно із розрахунками прогнозний граничний обсяг державного боргу наступного року складе 10,47 трлн грн та становитиме 101,6% від ВВП. Серед головних кредиторів – МВФ, уряди іноземних держав, Європейський інвестиційний банк, Банку розвитку Ради Європи, Європейський банк реконструкції та розвитку. Банківське фінансування, ймовірно, спрямують на відновлення, інфраструктурні проєкти та енергетику. Також у держбюджеті йдеться про грантову допомогу в сумі 18,2 млрд грн.
«Що стосується грантового фінансування, то воно закладене у проєкті бюджету на рівні 43 млрд грн. У закон про бюджет завжди закладають консервативну суму надходжень від грантів, які потім протягом бюджетного року змінюються залежно від надходжень цієї допомоги. Наприклад, у 2024 році в уточненому плані було закладено 68,6 млрд грн, а фактично надійшло 473,9 млрд грн.», — каже Олександра Мироненко.
МВФ наступного року продовжить бути одним з головних і кредиторів, і контролерів виконання реформ в Україні. «Україна хоче нову програму з МВФ, нова програма – це завжди нові ризики та вимоги Фонду, від того, якою буде нова програма з МВФ, залежить успіх залучення решти 90% зовнішнього фінансування. Підвищувати податковий тягар в країні, яка воює і відчуває відтік трудових ресурсів, – це погана ідея, тож потрібно шукати компроміс між зовнішнім фінансуванням і внутрішнім ресурсом. Думаю, що нова програма з Фондом має бути спрямована на економічне відродження України під час війни», — зауважив економіст, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран. На його думку, у МВФ наступного року буде роль організатора та контролера, на думку якого будуть орієнтуватись всі наші офіційні кредитори, зокрема ЄС та США. «Тому я б радив нашій владі приділити максимум уваги до переговорів з МВФ і не злити Фонд невиконанням дрібних маяків з Меморандуму, яких є чимало», — каже Шапран.
Наступного року також може знадобитися реструктуризація боргів України, тобто перенесення на термін «після війни» виплат за державними борговими паперами.
«У проєкті держбюджету на 2026 рік є ознаки того, що Україна продовжить роботу щодо перегляду умов ВВП-варрантів. Протягом 2025 року домовленостей із кредиторами поки не вдалося досягти. Цей інструмент був створений у 2015 році в зовсім інших макроекономічних умовах, які не враховували наслідків повномасштабної війни та потреби тривалого післявоєнного відновлення. Подальше застосування первісних формул могло б суттєво стримувати економічне зростання. Саме тому реструктуризація ВВП-варрантів і перегляд їхніх умов виглядають логічними та виправданими. Прямим підтвердженням цього є стаття 18 проєкту закону про Державний бюджет на 2026 рік, якою Міністерству фінансів надається право здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їхній обмін на нові облігації зовнішньої державної позики. Це свідчить про намір уряду продовжити переговори з інвесторами у 2026 році», — каже Олександра Мироненко.
На думку Віталія Шапрана, кредитори навряд чи підуть на реструктуризацію. «Найбільш оптимальний варіант — це добиватись конфіскації активів РФ, тут більшу частину шляху вже пройдено. Також потрібно розширювати пул російських активів, на які Україна має претендувати, насамперед, активи, які опинились за межами РФ через відмивання коштів росіянами в Україні, Молдові, Країнах Балтії», — зауважив експерт.
Бюджет війни: звідки в 2026 році будуть отримані кошти на армію та озброєння
В проекті держбюджету на наступний рік найбільші витрати – на оборону та безпеку, вони перевищать 2,8 трлн гривень. З них на сплату грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям закладено 1,14 трлн грн., а на закупівлі та ремонт техніки – 0,68 трлн гривень. Вочевидь, багато техніки планується отримати від партнерів, про що вже було досягнуто домовленостей на різноманітних зустрічах на вищому рівні та в рамках Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн".
Проте усі надії все ж таки на європейських партнерів. У США нещодавно Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт, який визначає бюджет на оборонні потреби держави у 2026 році в розмірі 892,6 мільярда доларів, але документ передбачає передбачає виділення усього 400 мільйонів доларів на "Ініціативу сприяння безпеці України" (USAI). Зрозуміло, що в масштабі витрат України на війну цієї суми критично замало.
Експерти кажуть, що для покриття військових видатків будуть використані усі можливі джерела – від прямої допомоги країн-партнерів поставками зброї до залучення фінансування всередині країни через державні облігації. «Є ще запозичення через ОВДП. Ресурс ліквідності банків зараз сягає 300-500 млрд грн, тож є певною мірою підстраховка. Плюс частину військового бюджету формують за рахунок фізичного надходження зброї від партнерів України», — каже Віталій Шапран.
Невизначеність залишається в частині збору податкових надходжень, які експерти вбачають надто оптимістичними, як для країни, де бізнес працює в умовах обстрілів та дефіциту кадрів. Експерти кажуть: погіршення ситуації з логістикою та електроенергією можуть значно вплинути на бюджет, який може в недоотримати планові податки, і потребуватиме нових видатків через наслідки продовження війни.
Важливо Новий уряд – знайомі обличчя: чому оновлений уряд навряд чи змінить ситуацію в економіці«Ми живемо в значній невизначеності через продовження активних бойових дій, і удари про енергетичній, газовій, портовій інфраструктурі, логістиці можуть змінити кардинально ситуацію. Ми розуміємо, що виведення портової інфраструктури нас знову обмежує, наприклад, в експорті і в експортних можливостях. Що вплине на дохідну частину державного бюджету. Аналогічно газово-енергетична інфраструктура, вибиття якої буде впливати на бізнес і, відповідно, потребуватиме додаткових державних видатків. Дуже висока невизначеність, тому що війна триває, безпекові ризики і тотальна залежність від зовнішнього фінансування, плюс відсутність єдності в Євросоюзі, ризик погіршення ритмічності надходжень міжнародної допомоги», — зазначає в розмові з Фокусом фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин.
Наразі план з фінансування державного бюджету не виглядає повноцінним, адже існує прогалина у потребах бюджету, яку ще не вирішили, як закрити. І тут цілком можливі такі рішення, як посилення податкового навантаження на бізнес і громадян (адже урізати соціальні видатки навряд чи будуть), якщо влада вже наприкінці цього року не зможе домовитися з ключовими партнерами про нові програми фінансування.
Важливо Борг України зрівнявся з ВВП: нардеп попередив про кризу, Мінфін назвав цифри«На 2026 році Уряд передбачає зібрати податками та іншими надходженнями 2,8 трлн грн. Це на 452 млрд грн більше, ніж було заплановано доходів на цей рік, що можливо зокрема за рахунок збільшення надходжень від ПДВ, ПДФО та частини прибутку НБУ. При цьому витратити планують 4,8 трлн грн. Це на 415 млрд грн більше, ніж в цьому році. Відповідно, розрив у фінансуванні становитиме майже 2 трлн грн (18,4% ВВП або приблизно 42 млрд євро). Частина з цих коштів вже є забезпеченою, а от €16 млрд ще треба буде знайти», — резюмувала Олександра Мироненко.