Київпастранс котиться до ями: чи загрожує столиці колапс громадського транспорту?

Комунальне підприємство "Київпастранс" завершило перше півріччя 2025 року з рекордними збитками у 174,49 мільйона гривень. Це на 36,5 мільйона більше, ніж аналогічний показник минулого року, коли збитки становили 138 мільйонів гривень.

У матеріалі "Телеграфу" про те, чому столичний перевізник ніяк не може вийти з фінансової кризи і що криється за зростанням витрат попри мільярдні дотації з міського бюджету.

Фінансова яма щороку стає глибшою

Головна проблема "Київпастрансу" — величезна диспропорція між доходами та витратами. За перше півріччя 2025 року підприємство отримало лише 643 мільйони гривень чистого доходу від продажу квитків, тоді як собівартість послуг склала майже 2,8 мільярда гривень. Про це свідчить фінансовий звіт компанії за перше півріччя 2025 року.

Різниця у понад 2 мільярди гривень покривається коштами з міського бюджету через статтю "Інші операційні доходи". У першій половині 2025 року ця сума зросла до 2,33 мільярда гривень проти 1,47 мільярда за аналогічний період у 2024 році.

Найбільше зросли витрати на зарплати — майже на 199 мільйонів гривень порівняно з минулим роком. Амортизаційні відрахування збільшилися на 286 мільйонів — ймовірно, через оновлення автопарку.

Матеріальні витрати також поповзли вгору — на 144 мільйони гривень. Соціальні відрахування зросли на 40 мільйонів, адміністративні витрати — на 14 мільйонів.

Мільйонні махінації та "піраміда поборів": корупційні схеми паралельно зі збитками

Фінансові проблеми "Київпастрансу" ускладнюються численними корупційними скандалами. За роки існування підприємства правоохоронці розкрили десятки схем розкрадання бюджетних коштів.

У 2025 році Бюро економічної безпеки передало до суду справу про розтрату 5 мільйонів гривень під час закупівлі шин за завищеними цінами. Прокуратура повідомила про підозру директору компанії-постачальника електроенергії, яка продавала "Київпастрансу" електрику з переплатою понад 11 мільйонів гривень.

Експосадовця підприємства підозрюють у розтраті 1,8 мільйона гривень під час ремонту гуртожитку. Двох інших керівників затримали за вимагання 600 тисяч гривень "відкату" від підрядників за ремонт трамвайних колій.

У лютому 2024 рокузатримали директора фірми, яка обдурила "Київпастранс" на 13 мільйонів гривень. Чоловік переховувався понад два роки.

Новий директор — старі проблеми

У березні 2024 року "Київпастранс" очолив новий директор, однак його призначення поки не вплинуло на фінансові показники. Збитковість підприємства продовжує зростати.

Ще у 2015 році міський голова Віталій Кличко заявляв про виявлення корупційних схем на 3 мільярди гривень, які діяли протягом багатьох років. За його словами, на підприємстві існувала ціла "піраміда поборів".

Фіктивні фірми та 202 мільйони: як "освоюють" бюджетні гроші"

Паралельно з фінансовими проблемами "Київпастранс" регулярно потрапляє у скандали через непрозорі закупівлі.Підприємство неодноразово купувало товари та послуги за завищеними цінами або у фіктивних фірм.

У 2017-2018 роках чотири фіктивні компанії отримали від комунального підприємства 202 мільйони гривень за запчастини та ремонтні роботи. Тендер на польські трамваї Pesa у 2017 році також викликав питання — через дискримінаційні умови для українських виробників.

Антимонопольний комітет неодноразово намагався скасувати торги "Київпастрансу" через порушення конкурентного законодавства. Однак судові рішення зазвичай підтримували саме комунальне підприємство.

Доля "Київпастрансу" — три варіанти розвитку подій

З огляду на зростання збитків, корупційні скандали та низьку ефективність, перед "Київпастрансом" постає кілька можливих шляхів. Жоден з них не обіцяє легких рішень, але кожен може кардинально змінити ситуацію.

Сценарій 1: "Більше дотацій — більше проблем"

Це найімовірніший варіант, якщо не буде рішучих дій. Міська влада продовжуватиме покривати збитки підприємства за рахунок бюджету. Дотації зростатимуть, адже витрати на зарплати, амортизацію та матеріали продовжуватимуть повзти вгору.

У такому разі фінансова яма "Київпастрансу" ставатиме дедалі глибшою. Корупційні схеми можуть адаптуватися до нових умов, а ефективність залишиться низькою. Гроші платників податків йтимуть не на розвиток, а на латання дірок. Це може викликати хвилю невдоволення серед киян, які бачитимуть зростання витрат без покращення якості послуг.

Сценарій 2: Приватизація або передача управління

Міська влада може вирішити, що комунальне підприємство не здатне працювати ефективно, і виставити його на продаж або передати в управління приватній компанії. У такому разі новий власник або управлінець зобов'язуватиметься модернізувати автопарк, оптимізувати маршрути та усунути збитковість.

Це потенційно найефективніший шлях. Приватна компанія, орієнтована на прибуток, усуне корупційні схеми і скоротить неефективні витрати. Водночас це може призвести до зростання вартості проїзду та скорочення неприбуткових, але соціально важливих маршрутів. Міській владі доведеться жорстко контролювати умови договору, щоб уникнути погіршення якості послуг для киян.

Сценарій 3: Кардинальна реформа зсередини

Цей варіант передбачає повну зміну управлінської моделі. Міська влада може призначити нове, незалежне від політичних кланів керівництво, яке проведе жорсткий аудит, оптимізує штат та впровадить прозорі системи закупівель. Можливе впровадження KPI (ключових показників ефективності) для всіх підрозділів.

Якщо реформа буде успішною, "Київпастранс" може перетворитися на прибуткове підприємство, яке працює прозоро. Однак цей шлях вкрай складний, оскільки зіткнеться з потужним опором тих, хто десятиліттями заробляв на корупційних схемах. Без політичної волі та підтримки з боку правоохоронних органів така спроба може просто захлинутися.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що "Укрпошту" розривають кредитори. Проте в самій компанії кажуть, що жодного банкрутства не буде — у всьому винен НБУ.