Податки для OLX, Uklon і BlaBlaCar: кого торкнеться новий закон і скільки доведеться платити

Торгівців, таксистів, репетиторів, ремонтників, орендодавців й різноманітних фрілансерів, що отримують доходи через інтернет-платформи чи мобільні застосунки без ФОПів планують оподатковувати за ставкою в 10% з 2026 року. Задля цього податковим органам буде розкриватися банківська таємниця та застосовуватиметься жорсткий контроль.

Відповідний законопроєкт тиждень тому Кабмін вже зареєстрував у Верховній Раді — № 14025 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи". Й мало хто сумнівається в прийнятті документа, оскільки це вимога Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду, закріплена в ст. 23 липневого Меморандуму МВФ. Та що не менш важливо — в держбюджет на 2026 рік вже заклали отримання коштів за цією статтею доходу в розмірі 14 млрд грн.

Одна з ключових проблем законопроєкту — запровадження оподаткування валового, а не чистого доходу (без вирахування витрат) українців, та юристи все ж сподіваються, що її зможуть розв’язати до другого читання. Ще експерти прогнозують підвищення комісій і зборів з боку самих цифрових платформ, на які збільшиться адміністративне навантаження. "Телеграф" разом із фахівцями проаналізував урядовий документ.

Кого саме охопить нове оподаткування

Згідно з урядовим законопроєктом № 14025, під нове оподаткування підпадатимуть люди від 18 років, ті, хто продає товари чи послуги через цифрові платформи, до яких відносять як інтернет-сайти, так і мобільні застосунки. Як пояснили юристи, це "програмне забезпечення, яке доступне для людей та дозволяє продавцям здійснювати комунікацію із користувачами, що забезпечує збір, розрахунок (зарахування, виплату винагороди) за звітну діяльність продавців".

Партнерка Expatpro Тетяна Ященко уточнила "Телеграфу" види діяльності, що підпадатимуть під оподаткування:

• Надання в оренду нерухомого майна, транспортних засобів;
• Продаж товарів;
• Особисті послуги.

"Особистими вважаються послуги, які надаються протягом певного часу та/або на замовлення (за завданням, вказівками) користувача", — уточнила вона.

Йдеться не тільки про оподаткування торгівців з OLX, таксистів Uklon чи Bolt, або тих, хто звик через платформи здавати в оренду своє житло. Нові правила значно ширші.

Адвокат, керівник практики захисту інтелектуальної власності, керуючий партнер юридичної компанії Reliance Дмитро Слободянюк навів нам приклади цифрових платформ, які під них підпадатимуть:

• у сфері торгівлі — Amazon, Etsy, OLX, Rozetka;
• у сфері транспортних послуг — Uklon, Bolt, BlaBlaCar;
• у сфері оренди нерухомості — Airbnb, Booking.com;
• у сфері надання послуг (фрілансу) — Kabanchik.ua, Upwork;
• у сфері онлайн-освіти — Preply, Buki.

"Нові вимоги поширюватимуться на найрізноманітніші види діяльності, від домашнього виробництва та репетиторства до транспортних послуг. Це й надання в оренду нерухомого майна (житлова, нежитлова нерухомість та місця для паркування), й будь-які послуги або роботи, що надаються фізично або онлайн, за завданням користувача платформи (репетиторство, ремонтні роботи, послуги таксі, фріланс тощо), й будь-який продаж товарів через платформу, й надання в оренду транспортних засобів", — підкреслив він.

При цьому під нове оподаткування не підпадатимуть всілякі посередники, що обслуговують самі платформи. Які, приміром, займаються обробкою платежів (Liqpay, WayForPay, Platon), розміщують рекламу чи надають/обслуговують програмне забезпечення.

Які податки та режим сплати

На доходи, що люди отримуватимуть через цифрові платформи нараховуватимуться два види податку. Це воєнний збір в 5% та податок з доходу фізособи. За словами Дмитра Слободянюка, розмір податку з доходу фізособи залежатиме від відкриття спецрахунку:

• якщо продавець товару/послуги повідомив платформі номер свого спеціального поточного рахунку, то податок стягується за ставкою 5% (згідно п.167.2 ст.167 Податкового кодексу);
• якщо ж продавець не повідомив реквізити такого рахунку, то застосовується загальна ставка в 18% (згідно п.167.1 ст.167 ПК).

Тобто плануються два базові варіанти розміру податку — 10% або 23% доходу:

• якщо людина виконує вимогу щодо відкриття спецрахунку, то вона платить 5% з доходу, отриманного на цифровій платформі, а також воєнний збір у розмірі 5%, тобто 5% + 5% = 10%.
• якщо людина не виконує вимогу щодо відкриття спецрахунку, то з неї стягують стандартну ставку, тобто 18% + 5% = 23%.

Відкриття окремого спеціального рахунку — ключова вимога. На нього мають зараховуватися виключно доходи від цифрової платформи й жодних інших. Відкриваючи такого рахунка, власник буде вимушений надати банку право щодо відкриття банківської таємниці щодо операцій на ньому за податковими запитами. Це потрібно для контролю та перевірок Державної податкової служби.

По доходах на цей рахунок є річний ліміт в розмірі 834 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить близько 6,7 млн грн на поточний момент, і сума зростатиме відповідно до підвищення мінімалки. Для порівняння: у випадку з підприємцями для 1-ї групи ФОПів річний ліміт доходу у 2025 році становить 1,3 млн грн, для 2-ї — 6,7 млн грн, для 3-ї — 9,3 млн грн.

"Якщо ж перевищили ліміт доходу, то слід самостійно подати річну декларацію та сплатити податок із суми перевищення за загальною ставкою", — пояснив "Телеграфу" Дмитро Слободянюк.

Є й виключення — без спецрахунка дозволили працювати продавцям, які проводять до трьох продажів через платформи протягом одного календарного року на суму до 2 тис. євро, що становить близько 97 тис. грн на поточний момент. У такому разі доходи людини оподатковуватимуться за ставкою в 10%. При цьому можна користуватись старими банківськими рахунками і нічого додатково відкривати не потрібно.

Ще без спецрахунка та поза новими правилами обходитимуться офіційні підприємці. Ті, хто зареєструвався фізособою-підприємцем (ФОП), платить відповідні податки та подає відповідні податкові звіти.

"Якщо ви вже маєте статус ФОП, наприклад, на 3-й групі єдиного податку, то не можете оподатковувати доходи від звітної діяльності за спеціальною ставкою, визначеною у законопроєкті. Оподаткування ваших доходів від такої діяльності здійснюватиметься в порядку, передбаченому для ФОП, визначеному статтею 177 або 178 та/або розділ XIV Податкового кодексу України. Таким чином, для таких категорій осіб нічого суттєво не зміниться, оскільки вони вже й так сплачують податки як ФОП. Однак, вони повинні повідомити платформу про свій статус та продовжувати працювати в рамках чинного законодавства", — пояснив Слободянюк.

Нагадаємо, що, приміром, на 3-й групі єдиного податку підприємець нині сплачує 6% доходу та фіксований внесок:

• 5% — єдиний податок;
• 1% — воєнний збір;
• 1760 грн/місяць чи 5280 грн на квартал (22% поточної мінімальної зарплати) — фіксований платіж за ЄСВ (єдиний соціальний внесок).

За великих обсягів доходів таке оподаткування може бути вигіднішим за вищезгадані 10%, тому реєстрація ФОПу буде доцільнішою.

Як відбуватиметься оподаткування

Тетяна Ященко з Expatpro розтлумачила, що сплата податків з доходів отриманих через цифрові платформи відбуватимуться щомісяця. Сама платформа, згідно з законопроєктом № 14025, — є податковим агентом, тож вона й стягуватиме податки на користь держави, як це зараз роблять банки у випадку з оподаткуванням доходів за депозитами населеннями.

"Логічно припустити, що цифрова платформа буде утримувати відповідну суму податків при кожній виплаті і щомісяця перераховувати такі кошти до бюджету. Але детальніше процедури швидше за все будуть передбачені у договорі (правилах, публічній оферті) платформи", — зазначила Ященко.

Від цифрових платформ чекають повної автоматизації процесу, хоча точно передбачити всі момент поки важко.

"Це може бути забезпечено шляхом налагодження прямої співпраці з банками, щоб автоматично отримувати інформацію про рух коштів на рахунках продавців, як це вже передбачається законопроєктом. Крім того, замість того, щоб чекати на місяць чи рік, платформи можуть запровадити систему, яка автоматично утримує податок з кожної транзакції (наприклад, щоразу з плати за поїздку в таксі), що значно спростить адміністрування", — припустив Дмитро Слободянюк.

Головна проблема — оподаткування витрат

Та головною проблемою для продавців товарів і послуг на поточний момент є визначення поняття доходу, отриманого через цифрову платформу. Ним вважається сплачена покупцем за рахунком вартість товару чи сервісу.

Тобто, якщо ви таксист й за поїздку отримали, скажімо, 400 грн, то оподатковуватимуться саме 400 грн. Й байдуже, скільки коштувало паливо чи масло в двигун, які були витрачені. Чи коли ви швачка й пошили весільну сукню під замовлення із зазначеною на сайті ціною, то з неї не дадуть вирахувати витрати на тканину, нитки тощо. Чи коли ви торговець, закупаєте товар під перепродаж і живете з цінової різниці. Це ж стосується й інших витрат на вироби, товари, послуги та інші супутні розходи.

"Оподатковуватиметься весь дохід, який нараховується продавцю, без вирахування зборів, комісій, податків", — додала Тетяна Ященко.

По суті, держава збирається оподатковувати не чистий дохід, а й витрати.

"Дійсно до положень законопроекту база оподаткування визначається як дохід без вирахування будь-яких зборів, комісій або податків, утриманих оператором платформи. Це означає, що податок сплачується з валового доходу, а не з чистого прибутку, що може створити проблеми для продавців, які мають значні витрати. Однак законопроект не передбачає механізму для вирахування витрат", — підтвердив "Телеграфу" Дмитро Слободянюк.

Юристи сподіваються, ця проблема буде відповідними змінами вирішена до другого читання законопроекту й уряд оподатковуватиме все ж чистий прибуток. Поки ж в нинішньому контексті бачать лише один варіант розв’язання — через ФОПи.

"Можливе рішення — перехід у категорію ФОП: фізична особа, яка зареєстрована як ФОП, може оподатковувати доходи в порядку визначеному Податковим кодексом, що дозволяє враховувати витрати. У деяких випадках, якщо продавець не відповідає вимогам для спеціальної ставки, йому доведеться подавати річну декларацію. Це може дозволити врахувати витрати, хоча це складніший процес", — сказав Слободянюк.

Для продавця, що працює через цифрову платформу, він обмалював такий порядок кроків:

• Відкриття спеціального рахунку для отримання платежів виключно під діяльність на платформі.
• Не пізніше першого зарахування коштів передати всі реквізити оператору платформи, з якою укладений договір.
• Використовувати для розрахунків за товарами/послугами, проданими на платформі, виключено цей рахунок.
• Якщо перевищується ліміт в 6,7 млн грн на рік — подати в Податкову декларацію та сплатити податки за загальною ставкою (23%).

Коли запрацює нове оподаткування

Згідно з законопроєктом № 14025, всі оператори цифрових платформ мають пройти реєстрацію в Державній податковій службі та подавати туди щорічні звіти до 31 січня. Заяву слід подати до 1 квітня 2026 року. За кілька місяців після того нова система оподаткування має запрацювати.

"Операторам платформи для початку слід подати заяву про взяття на облік у ДПС протягом 60 днів з моменту, коли платформа стає стороною договору з продавцями. Впровадити заходи належної комплексної перевірки, щоб ідентифікувати всіх підзвітних продавців. Зібрати про них необхідну інформацію, таку як ПІБ/найменування, адреса, ідентифікаційний податковий номер тощо. Також встановлюється обов’язок зберігати всі документи та інформацію щодо заходів належної перевірки не менше 1825 днів (5 років)", — уточнив Дмитро Слободянюк.

Фахівці зазначають збільшення обсягів робіт для цифрових платформ, за що, скоріше за все, заплатять продавці товарів/послуг.

"Оскільки на платформи зросте адміністративне навантаження, не виключено, що їх комісія суттєво зросте", — вважає Тетяна Ященко.

Хоча певні моменти та нюанси законопроєкту № 14025 ще можуть бути допрацьовані. Як, приміром, отримання доходу поза платформою.

"Якщо продавець отримує винагороду безпосередньо від користувача, не використовуючи платіжні системи платформи, то оператор платформи не матиме інформації про цей дохід і не зможе його задекларувати. Хоча законопроект передбачає, що в договорі може бути встановлений порядок перерахування продавцем коштів оператору для сплати податку, це залежить все ж таки від сумлінності продавця", — зазначив Дмитро Слободянюк.

Те саме стосується готівкових розрахунків.

"Якщо розрахунки за послуги або товари здійснюються виключно готівкою, то оператор платформи може не мати достовірної інформації про суму доходу, оскільки він не бере участі в розрахунках", — додав Слободянюк.

Можна не сумніватися, що продавці користуватимуться шпаринами, якщо законодавці залишать їх в останній версії закону після прийняття.