Неймовірні джерела багатства родини вищого чина Нацполіції Києва: квіти, «Волга» та щедра бабуся

Історії успіху бувають різними, але фінансова казка родини заступника начальника поліції Києва Тараса Полієнка вражає навіть досвідчену аудиторію. У той час як сам високопосадовець живе на скромну зарплату, його родичі демонструють дивовижні бізнес-таланти, дозволяючи йому комфортно мешкати у 220-метровому пентхаусі, користуватися елітними авто та не турбуватися про дрібниці на кшталт походження 7 мільйонів гривень готівкою. Журналісти «Схем» розповідають цю “історію успіху” одного з керівників Нацполіції.

У Вищому антикорупційному суді з лютого цього року триває розгляд можливої цивільної конфіскації пентхаусу, який належав родині заступника начальника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Раніше у розслідуванні журналісти «Схем» (Радіо Свобода) розповіли, що поліцейський із родиною оселився у двоповерхових апартаментах площею 220 квадратних метрів у ЖК бізнес-класу у Києві. 

Цю нерухомість разом з двома паркомісцями оформили на тещу правоохоронця – пенсіонерку, яка з 1998 року офіційно заробила 100 гривень.

Прокурори САП на підставі матеріалів НАЗК звернулися із позовом до суду, в якому просять визнати «необґрунтованими» ці активи, а також дохід від продажу пентхаусу, якого родина позбулася після виходу розслідування «Схем».

Протягом декількох місяців журналісти спостерігали за перебігом судового процесу і почули нові пояснення щодо походження коштів на цю нерухомість.

Зокрема, родичі правоохоронця розповіли, що забудовник не вимагав від них оплати за квартиру протягом 4 років після її продажу, аж допоки не вийшов сюжет «Схем». А ще – що вони мали бізнес з торгівлі квітів та перепродажу мікроавтобусів, а гроші на ремонт пентхаусу позичили у невибагливого бізнесмена у гривні на два роки, без відсотків та урахування інфляції.

Усі деталі – у тексті.

«Зарічний» – це житловий комплекс бізнес-класу у Києві, з краєвидами на правий берег Дніпра.

У червні 2020-го, власницею двоповерхових апартаментів на останньому поверсі цього ЖК стала Валентина Ткаченко. Вона – матір дружини Тараса Полієнка, на той момент керівника відділу поліції у Річковому порту Києва.

Майже через два роки, у березні 2022-го у цю квартиру в’їхав сам Полієнко з дружиною та дітьми. У тому ж році, відповідно до його декларації, він обійняв посаду заступника голови столичного Нацполу.

Відповідно до договору купівлі-продажу, який «Схеми» отримали у своє розпорядження, вартість апартаментів – 3,3 мільйони гривень (у 2020-му це близько 120 тисяч доларів). Вказана у документі площа – 162,1 квадратних метри. Однак пізніше вона збільшилась на майже 60 квадратів, тобто до 220-ти, за рахунок того, що засклили терасу та лоджію.

Згідно з даними, отриманими «Схемами» від джерел у податковій, Валентина Ткаченко з 1998 офіційно заробила 100 гривень. На пенсію вона вийшла у 2014-му році, наразі отримує близько 3 тисяч гривень на місяць. Офіційні доходи її чоловіка – тобто тестя Полієнка, за даними від джерел «Схем», склали близько 350 тисяч гривень. Це без урахування пенсії. Тобто сумарно їхніх офіційних коштів не вистачило би на придбання цієї нерухомості в ЖК.

Тоді у коментарі журналістам Полієнко зазначив, що йому невідомі «обставини придбання» квартири, а його дружина пояснила, що її матір заробляла на вирощуванні квітів, і, крім того, в родині «була «Волга», яка прирівнювалася за вартістю до житлової квартири в місті Києві».

Після виходу розслідуванні прокурори САП ініціювали цивільну конфіскацію пентхаусу родини. Звернулись з позовом до ВАКСу з проханням визнати «необґрунтованими активами» квартиру площею 220 квадратних метрів, оформлену на тещу посадовця, два паркомісця в тому ж ЖК, а також дохід від продажу родиною поліцейського зазначених апартаментів – це сталось через півтора місяці після виходу розслідування «Схем».

«Аналізом доходів та видатків посадовця, членів його сім’ї і родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти нерухомості за рахунок законних доходів. Після придбання цих активів їх використовували посадовець і його сім’я, а не родичка, що разом з іншими даними вказує на те, що вона набула їх у власність саме за дорученням посадовця», – йшлося у повідомленні антикорупційної прокуратури.

Вже у суді родичі поліцейського – теща та тесть, Валентина та Анатолій Ткаченки – розповіли, як їм вдалось придбати цю квартиру і зробити в ній ремонт. Тоді, у 2020-му, згадав тесть, це була єдина квартира, яку забудовник нібито не міг продати впродовж 7 років.

– Ми запитали (у забудовника – ред.): «А чого ж вона так довго продається?». Вони сказали, що типу там «вітряна зона» якась, що з Дніпра дме і зі сторони Києва дме, – сказав Анатолій Ткаченко.

– Тільки на 23 поверсі? – уточнив суддя Сергій Мойсак.

– Так, бо останній поверх.

– А на 22-му і на 21-му – нормально?

– Ну, я не знаю за ті поверхи.

«І вони беруть ключі, піднімаємося ми на 23-й поверх, і тільки зайшовши у цю квартиру, я вам чесно кажу, у мене аж йокнуло всередині. Через те, що краєвид на Дніпро, краєвид усього Києва, ну, це не передати словами», – додала Валентина Ткаченко.

Родичі поліцейського у суді переконують: гроші на купівлю квартири мрії – були. Крім того, що, за їхніми словами, родина успішно торгувала квітами, вони також займалися перепродажем мікроавтобусів. Така діяльність, стверджують, дозволила накопичити щонайменше 200 тисяч доларів. Щоправда, податкова цього так і не побачила.

Що було далі?

А далі родина заплатила перший внесок – це 825 тисяч гривень – і домовилась із забудовником, що решту внесе до кінця року. Забудовник, відповідно до офіційного сайту – це компанія «Буд Девелопмент», яку здавна у ЗМІ пов’язували із родиною бізнесмена Ігоря Кушніра та нардепа Вадима Столара.

«Тоді вони сказали нам: «Ми вам можемо дати «в розтяжку». Оце я їхні слова передаю – «в розтяжку». І все. «Ми вам, якщо що, передзвонимо, коли вам доведеться це сплатити». Ну, так вийшло, що вони до нас не дзвонили, а ми не набивалися», – додав Анатолій Ткаченко, виступаючи у суді.

Але решту грошей до кінця того року вони так і не внесли. Як і в 2021-му, так і в 2022-му, і навіть в 2023-му.

«Уже десь під кінець літа 2024 року мені надійшов дзвінок від забудовника, щоб я в терміновому порядку внесла заборгованість по квартирі. А що спонукало цьому дзвінку? Це ота брудна писанина, яка була виставлена в інтернеті», – розповіла теща поліцейського.

Ймовірно Валентина Ткаченко так назвала розслідування «Схем», яке виявило, що попри відсутність офіційних доходів, вона стала власницею пентхаусу з видом на Дніпро.

– Наскільки це було так, як кажуть, спонтанно, я трошки розгубилась і думаю, треба зустрітися із юристом і обговорити це із забудовником, – розповіла теща поліцейського.

– Я уточню, а чому спонтанно? Бо ви ж мали ще в 2020 році сплатити цю суму, – запитав суддя Мойсак.

– Я розумію, але вони не требували, і нас це влаштовувало.

Схоже, це влаштовувало і забудовника, адже компанія не тільки не вимагала своєчасної виплати протягом чотирьох років, родині також не пред’явили жодних штрафних санкцій. Ані за прострочені терміни, ані за втрату в грошах, адже договір був у гривні.

На запитання прокурора, чи може Полієнко пояснити, як так сталося, що фінансова компанія чотири роки попри девальвацію грошей не запитувала за гроші по квартирі, поліцейський відповів:

«Якби я був хоча б часткою тої компанії, то можливо я б це пояснив. У мене немає пояснень»

У відділі продажів компанії забудовника на запитання про умови придбання у них нерухомості у розстрочку розповіли, що спочатку треба сплатити перший внесок, а залишок розбивається рівними частинами або щомісячно, або щоквартально, з чітким графіком платежу та штрафними санкціями за несвоєчасне внесення платежів.

– На неоплачену частину є прив’язка до курсу долара, – зазначили там.

– Прив’язка до долара давно у вас? – уточнив журналіст. –Чи це таке нововведення після повномасштабного вторгнення?

– Ні, це було завжди.

«Схеми» направили окремо запит на ім’я керівника компанії-забудовника, там подробиць цієї вигідної угоди не надали. Зазначили, що «не є стороною договору купівлі-продажу», адже Валентина Ткаченко укладала його з представником інвестиційного фонду «Олерон Стандарт», а не безпосередньо з «Буд Девелопментом». Журналісти направили листа і до фонду, чекають на відповідь.

Є у цій майновій історії ще один благодійник.

Ткаченки розповіли у суді, що на ремонт позичили кошти у Олександра Загоруйка. Це – київський бізнесмен. Розповів у суді, що займається будівництвом у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях, а раніше займався автомобільним бізнесом.

І саме він, за словами родичів поліцейського, позичив їм 1,5 мільйона гривень на ремонт, строком на два роки. Ці гроші, зокрема, пішли на скління тераси – за рахунок якої площа квартири збільшились з початкових 160 квадратів до 220-ти.

Суддя цікавиться у бізнесмена: наскільки це вигідно – позичати 1,5 мільйона гривень і отримувати цю ж суму через роки?

– Ви позичаєте 1,5 мільйона коштів майже на два роки, так? Саме в гривнях, без відсотків за користування, не враховуючи інфляцію. Скільки б ви втратили коштів через два роки?

– Дивіться, якби ми вписали відсотки у договір, то потрібно було проводити комплекс дій, який потребує потім звітності і таке інше. Якщо буде прибуток, людина, я так розраховував, якось віддячить, а якщо не буде прибутку – ну, не буде прибутку. Дивіться, я 1,5 мільйона віддав і 1,5 мільйона назад отримав.

– Скільки ви втратили коштів? – уточнив суддя.

– Я не рахував, тому що в гривнях я не втратив нічого.

Журналісти підрахували різницю у доларах.

Якщо у липні 2020-го він позичив за тодішнім курсом приблизно 55 тисяч доларів, то у листопаді 2024-го – а саме тоді повернули борг Ткаченки – він отримав 36 тисяч доларів. Тобто, майже на 20 тисяч доларів менше. Але, схоже, для бізнесмена це не проблема.

У березні 2022-го в цю квартиру переїхав сам Тарас Полієнко з дружиною та дітьми. Пояснюючи тим, що будинок у Великій Димерці, оформлений на сестру, в якому вони жили раніше, був зруйнований під час окупації. В тому ж 2022-му році Полієнко залишив посаду керівника відділу поліції у Річковому порту Києва та став заступником голови столичного Нацполу.

Після одного з судових засідань журналісти знову поцікавились у Полієнка про джерела доходів тещі та тестя, а також лояльні умови від забудовника.

На що поліцейський відреагував так: «Я забудовник? Я теща?»

Через півтора місяці після виходу розслідування «Схем» родина продала пентхаус. І якщо забудовнику нібито не вдавалось це зробити протягом 7 років, то Ткаченки впорались з цим за лічені дні.

– Ви за скільки днів чи місяців продали свою квартиру? – запитав суддя.

– Та там через тиждень, мабуть. Як подали на OLX.

Ткаченки продали квартиру у два з половиною рази дорожче від початкової вартості – за 8,3 мільйона гривень. З них – повернули борги. І ще заробили на різниці. Але поліцейський з пентхаусу, схоже, одразу не виїхав – принаймні, він сам вказав в декларації, що його дружина з листопада 2024-го продовжила орендувати апартаменти з такою самою площею.

– Після продажу ваша родина продовжила жити у цих апартаментах? – уточнив журналіст у Тараса Полієнка.

– Вона не може проживати. Уважніше дивіться декларацію.

– Я подивився.

– Погано подивились, подивіться, потім приходьте ще раз.

Через декілька хвилин журналіст повернувся до поліцейського.

– Дивіться, ось тут, у вашій декларації вказано…

– Хто тобі заплатив?

– Мені ніхто не платив, я працюю на Радіо Свобода.

– І що ти хочеш?

– Ось тут вказана оренда цієї ж квартири з листопада минулого року…

– Тому що ми переїжджали звідти.

– І вам здав новий власник в оренду квартиру?

– Тому що ж треба було речі вивезти.

– І він здавав вам в оренду?

– Ну, а як? Ти прийшов би сказав, чого я там знаходжусь? Як я вивожу звідти речі?

– А чому тоді така швидкість продажу була? Ваша теща не давала вам виїхати?

– Куди?

– Ви кажете, щоб переїхати до іншого місця проживання.

– Я тобі відповів? Відповів. Відчепися!

Прокурори САП вважають, що той факт, що в цьому пентхаусі жив сам поліцейський і його сім’я, а не родичка, вказує на те, що це майно вона «набула у власність саме за дорученням посадовця», не маючи для цього достатніх офіційних доходів.

«Насамперед, що ми вимагаємо, це визнати цей актив необґрунтованим. Це перша позовна вимога, що дозволить в подальшому перейти до розгляду питання щодо другої позовної вимоги – це стягнути в дохід держави квартиру. Якщо стягнення такої квартири є неможливим, то суд має право стягнути вартість такої квартири», – зазначив прокурор САП Олег Макар.

Суд може ухвалити рішення вже цієї осені.

Автор: Кирило Овсяний, Кіра Толстякова

Джерело:  Радіо Свобода