Ні на що не вплине, а для дітей – стрес: навіщо МОН хоче запровадити ЗНО у 4-х класах

 «ДПА при випуску з молодшої групи садочку. ДПА після закінчення садочка. ДПА після першого, другого, третього класу. ДПА як спосіб життя…» - написав у групі «Батьки SOS» у фейcбуці драматург і режисер Олександр Мірошниченко. Не тільки він, а багато батьків незадоволені рішенням Міносвіти повернути в початкову школу Державну підсумкову атестацію з української мови та математики. І не просто так, а у вигляді ЗНО! І хоча подія вчергове відкладена - тепер на 2007 рік, - татусі й матусі першо-, другокласників пригадують досвід старших дітей і не хочуть, щоб його повторили молодші. В чому причина - цікавилася журналістка Коротко про.

Принципове питання

За задумом Міністерства освіти і науки, Державна підсумкова атестація мала повернутися у школи вже у 2025 році. Влітку 2024-го розробляли нові матеріали для 9-х класів і нову модель для 4-го. Перед тим навесні для випускників початкової школи у 39 навчальних закладах провели пілотні тестування. Плани МОН зірвали народні депутати, ухваливши в кінці жовтня закон, що скасовує ДПА-2025.

Проте чиновники від освіти виявилися наполегливими. Поточного навчального року МОН планує провести другий етап пілотування ДПА для 4-го класу, у лютому - квітні 2026 року створити онлайн-платформу для проведення тестування, у квітні - травні прогнати через неї 10 000 четвертокласників - для апробації. Такі етапи підготовки до ДПА у 2027 році затверджені наказам МОН  від 15.08.2025.

При цьому основне положення залишається незмінним: результати ДПА у 4-му класі не впливають ні на річні оцінки з української мови та математики у табелі, ні на переведення учнів до середньої школи. Підсумкову атестацію, як кажуть по секрету батьки, можна було навіть не складати, знайшовши поважну причину. 

-  Моя дитина дуже хвилювалася через ті контрольні. Знайомі порадили написати заяву директору школи, що на цей період я маю повезти її на оздоровлення. Директор підписав, сказавши, що ДПА можна буде здати на початку нового навчального року. Так воно все і забулося, - розповіла мати нинішнього десятикласника Оксана з Києва.

Питання виникає само собою: якщо ДПА в початковій школі - це суто формальність, навіщо повертати зайве навантаження на дітей та освітній процес? Зміна формату з контрольних робіт на тести, створення онлайн- платформи, розробка графіку ЗНО, організація тестувань, либонь, вартують не тільки сил, а й грошей.

«Припиніть кошмарити дітей»

- Я не знаю, чим керується Міносвіти. Ми дуже давно і довго боролися з тим, щоб ДПА для 4-го класу скасували, але це зрештою сталося через пандемію COVID-19, а потім війну, - коментує для Коротко про юрист громадської організації "Батьки SOS" Роман Бондаренко. - Оті контрольні були додатковим і зовсім непотрібним стресом для дітей, бо вони за будь-яких умов переходять з 4-го до 5-го класу.  У МОН пояснювали, що ДПА - це не перевірка знань дітей, а перевірка роботи вчителів, контроль приведення рівня освіти до державних стандартів. Але ж є багато інших способів контролювати фаховість педагогів, не мордуючи при цьому школярів. Мета ДПА або НМТ після 11-го класу зрозуміла - це вступ до ВНЗ. А логіки у міжкласних атестаціях немає. З таким же успіхом можна влаштовувати ДПА після кожного класу. 

У коментарях до рішення МОН батьки згадують, що контрольні роботи насправді не були важкими. Діти, які мали підсумкову річну оцінку 8 балів, навіть писали їх на 12. Проблема була в тому, що передувало атестації.

Лихоманка починалася з вересня. Намагаючись набити собі високі оцінки в очах чиновників, вчителі постійно нагадували дітям про ДПА як про екзамен, який ледь не вирішить їх подальшу долю. Мовляв, ви готуєтесь? Дивіться, бо… Одні діти сприймали це спокійно, другі реально нервували. Доходило до того, що нервували й батьки, самі починали лякати, що «виростеш двірником», і навіть наймали 4-класникам репетиторів. У березні 2019 року відома експерт з освіти Іванна Коберник написала пост  з вимогою припинити «кошмарити дітей». «…Якщо ви не можете ніяк інакше вплинути на дітей, лише залякуючи їх брехнею, - краще змініть роботу», - зверталася вона до вчителів.

Припинили у 2020-му і… Земля не зійшла зі своєї осі. Долаючи проблеми, пов’язані з пандемією і відкритою російською агресією, школи вже забули про той старий клопіт щодо державних стандартів і теж не бачать сенсу у його поверненні.

- Дітей треба вчити звітувати про результати свого навчання, тому повернути ДПА у 9-й клас, можливо, доцільно. Але мучити маленьких не варто, все одно ж дитина піде до 5-го класу, - каже директор Лютинської гімназії (Рівненська область).

У нас нівельовано зміст гімназійної освіти як передуніверситетської

Конспіратори шепочуться, що під створення ЗНО для початкової школи хочуть освоїти черговий грант. Правда це чи ні, не скажемо.

- Є загальноприйнята практика у більшості країн світу, коли початкова школа відокремлена від середньої і старшої, - зауважує Заслужений вчитель України,  шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий. - Якщо ми зараз даємо свідоцтво про здобуття початкової освіти, то треба бути переконаним у тому, що вона реально здобута. Бо коли діти не вміють, грубо кажучи, читати і не знають табличку множення, то що їм робити в середній ланці? Відстежувати результат навчання, звісно, потрібно. Інша справа - як і з якою метою.

Експерт зауважує, що є дві основні моделі організації шкільництва у континентальній Європі: французька ліцейна модель середньої освіти і німецька гімназійна. Історично склалося, що остання існувала на територіях сучасної України, які входили до складу Австро-Угорської та російської імперій.

- Коли в Німеччині дитина закінчує початкову школу, вона має два варіанти. Або її берть до гімназії, якщо рівень підготовки це дозволяє, або вона йде в так звану реальну школу з орієнтуванням на подальше навчання в закладі за зразком нашого ПТУ, яке зараз нарекли професійним коледжем. Оцінку рівня дитини здійснює вчителька початкової школи. Вона й дає чи не дає рекомендацію до гімназії, у якій може зробити застереження щодо певних компетенцій, наприклад, написати про проблеми з математикою.  І ніхто не створює якусь бюрократично-експертну інстанцію, де проводили б зовнішнє оцінювання дітей. Бо, по-перше, це стрес. А в стані стресу навіть та дитина, яка все знає, може розгубитись і провалити тестування. По-друге, ніхто, крім вчителя, не може краще оцінити учня. Там до вчителя є стовідсоткова довіра.

У нас, за твердження експерта, уже спаплюжили німецьку модель гімназійної освіти.

- Усі неповні середні школи перейменували в гімназії. Як правило, вони працюють вкупі з початковою школою. Формально це дві окремі ланки освіти, фактично - ні. Тобто всі наші діти все одно потраплять до «гімназії». У Німеччині лише третина дітей стають гімназистами, а у нас - всі до єдиного. То нащо тоді це ЗНО? Це чи не найбільший злочин, який вчинили ще  «попередники»: нівелювали зміст гімназійної освіти як передуніверситетської. А ще недовіра до вчителів доведена до абсурду. Тепер навіть атестацію вчителів у школі не вважають можливим залишити як прерогативу школи. Зараз збирають сторонніх дядьків і тіток, які сертифікують вчителів, - наголошує Віктор Громовий.

Педагог підсвічує ще один момент: а що робити, якщо учень початкової школи не складе те ЗНО? У Німеччині допускаються другорічники.

- Школяр може три роки просидіти в одному класі, особливо, якщо це дитина емігрантів, яка не знає мови. Її не випустять зі школи без базових знань - залишатимуть і залишатимуть, поки не досягне певного рівня. У нас на другій рік залишати не можна, не зарахувати в 5-й клас теж не можна. То який сенс робити зовнішнє відстеження навчальних досягнень у початковій школі? Щоб пошугати батьків, стресувати дітей, посіяти напругу серед вчителів?..

Віктор Громовий переконаний, що спершу треба проаналізувати «практики, які працюють» у світі, а потім робити зміни. І, звісно, будь-які зміни можливі лише, коли буде мир і коли почнуть нарешті виконувати Закон «Про освіту» в частині оплати праці вчителя.