Нова зустріч Зеленського та Трампа: у чому президент України переконуватиме очільника Білого дому

За словами Володимира Зеленського, українська команда з одного боку та американська з іншої сторони наразі працюють над організацією зустрічі лідерів у Нью-Йорку, де в понеділок, 22 вересня, стартує тиждень високого рівня 80-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.

"Наші команди працюють, щоб вийшло нам зустрітись", — сказав глава держави у середу, 17 вересня, під час спільного брифінгу із президенткою Європейського парламенту Робертою Метсолою.

Зазначимо, що востаннє очільники Банкової та Білого дому бачилися у серпні, невдовзі після зустрічі Трампа та Путіна на Алясці.

Тим часом у Міністерстві закордонних справ України розповіли, що в рамках ООН-заходів президент Зеленський планує зустрітися не лише з американським візаві, а й з низкою інших лідерів. Зокрема, як зазначив речник МЗС Георгій Тихий, Київ готується до проведення цілого ряду різнопланових заходів під час тижня високого рівня Генасамблеї ООН. Серед них — п’ятий міжнародний саміт Кримської платформи. Крім того, заплановано проведення засідання Ради безпеки ООН високого рівня "Підтримання миру та безпеки України" за участі іноземних глав держав та урядів.

Чи дійсно Зеленський і Трамп не в змозі реанімувати мирно-перемовний процес

Росія напередодні тижня заходів/зустрічей в рамках Генасамблеї ООН усіляко намагається через Штати примусити Україну до прийняття своїх умов припинення війни, зазначає у розмові з Фокусом політолог Володимир Фесенко. І додає: "При цьому насправді йдеться не про припинення війни, а про проміжну фазу капітуляції України. Росіяни прагнуть, аби ми погодилися на одностороннє виведення українських військ з Донецької області в обмін на припинення вогню. Але потім неминуче будуть все нові й нові ультиматуми. Україна на це все, звісно ж, не погодиться. Умова української сторони полягає в тому, що будь-яка домовленість щодо війни має відбуватися між сторонами, які ведуть цю війну. Не може бути ситуації, коли нам нав’язують це через посередника, навіть якщо цей посередник — президент США. Поряд з тим спроба натиснути на нас через Трампа є і буде. Я думаю, росіяни роблять це не тільки публічно. Невипадково Лавров днями згадав про те, що Україна відмовила позиції, озвученій Віткоффом".

Можливим на сьогодні політико-дипломатичним максимумом експерт вважає відновлення переговорів.

"Насправді станом на сьогодні ми стали не ближче до завершення війни, а віддалилися від цього. Ситуація погіршилася і Росія не веде останні півтора місяця перемовин. Для їх початку потрібно визначити алгоритм. Не кажу, що територіальний розмін можливий, але навіть щоб про це якось домовитися потрібно розпочати переговори, а це поки що навіть технічно складно зробити", — зауважує Володимир Фесенко.

На запитання про те, чи може нова зустріч президентів Зеленського та Трампа у Нью-Йорку надати цьому напрямку певний імпульс, політолог відповів наступним чином: "Теоретично – так, практично – ні. Річ у тім, що Трамп зараз не знає, що йому робити. Тим більше в умовах традиційної американської плутанини то Віткофф плутає карти, то ще якась історія. Вже наприкінці серпня стало очевидним, що зустрічі між Зеленським і Путіним не буде, але питання про те, що робити далі нікуди не зникло. Поки що у Трампа залишається варіант зустрічі на трьох, але РФ знову ж таки вимагає, щоб перед цим Київ превентивно прийняв її умови. Для нас це неприйнятно і тому, як не крути, але маємо наразі глухий кут".

Говорити про те, що найближчим часом буде знайдено вихід з цього глухого кута, на переконання експерта, не доводиться.

"Зважаючи на позицію, точніше позу, в яку стали росіяни, прогресу не буде. Ми спостерігатимемо чергове зависання переговорного процесу, який дещо згодом відновиться", — резюмує Володимир Фесенко.

Хто і як насправді може змусити росіян змінити мирно-перемовні стартові умови

Водночас політолог, експерт центру "Об’єднана Україна" Петро Олещук у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Передусім, маємо констатувати, що зустріч президентів Зеленського і Трампа у рамках чергової сесії ООН відбуватиметься на тлі того, що мирно-переговорний процес зайшов у тупик. І тут, як то кажуть, зметикувати на двох не вийде, оскільки все опирається в позицію Росії, яка на даний момент є безкомпромісною. Зробити її компромісною можна лише силовим способом, до якого Трамп, на мій погляд, не готовий. Звичайно, в тому числі в межах сесії ООН його схилятимуть до цього варіанту наші партнери. Європейці навіть відклали 19-й пакет антиросійських санкцій, сподіваючись синхронізувати їх зі Сполученими Штатами, але просвіту в цьому напрямку особисто я не бачу".

Підкресливши, що жорсткість вимог РФ щодо ймовірного припинення війни з часом лише посилюється, політолог констатував: "І на цьому тлі Трамп повсякчас повторює, що це, мовляв, не його війна, що явно не дає підстав говорити про якісь прориви у мирно-перемовному треку. Відчутні зсуви можливі у випадку, коли у росіян почнуться глибокі кризові процеси. Ці процеси можна або вповільняти, що зараз, до речі, робить адміністрація Трампа, або прискорити. Якщо зараз ввести жорсткі антиросійські санкції, то вже за кілька місяців росіяни дійсно можуть змінити свою позицію щодо встановлення миру. Але політичної волі на це у Трампа досі не має. Він вірить, що дружитиме з Путіним і ніщо, на його думку, на заваді цій дружбі стати не може".

Великою проблемою для Києва, каже Петро Олещук, є те, що президент США "з великим задоволенням поїдає різноманітні російські ІПСО". Крім того, стверджує експерт, Дональд Трамп з радістю зайняв би більш чітку проросійську позицію, але тут свою роль грає достатньо серйозний внутрішньополітичний тиск, якого він, вочевидь, побоюється, не бажаючи виглядати надто податливим для Путіна.

"Переконати в чомусь Трампа, як на мене – задача практично нереальна. Сьогодні його переконає під час нової зустрічі, скажімо Зеленський, а завтра це зробить вже хтось інший. І біда тут в тому, що російсько-українська війна для нього не є чимось реально значимим. Якщо подивитися, коли Трамп говорить про гроші чи біткоїни, одразу видно, що йому це дуже цікаво. А коли йдеться про війну – очі точно не горять. Так, він хоче оголосити про завершення цієї війни, бо він любить козиряти тим, що начебто завершив мільйон з гаком воєн за кілька місяців. Втім реально він не заглиблюється в проблему, бо йому банально не цікаво хто правий, хто винуватий у цій війні, хто жертва, а хто агресор тощо. Тому, на мою думку, набагато продуктивніший шлях впливати на Трампа через політичну еліту та громадян США. Трамп завжди намагається слідувати суспільним настроям і любить, коли його рішення всім подобаються. Потенціал для нас тут є, тому що багатьом у США не подобається саміт на Алясці і взагалі співпраця з Путіним. Тобто підтримка України в американському суспільстві є більшою", — наголошує Петро Олещук.

Натомість безпосередньо з Трампом, додає політолог, потрібно вирішувати цілком конкретні питання, наприклад купівлю/продаж зброї.

Прогнозуючи, що "заморозка" мирно-перемовного процесу триватиме ще певний час, політолог припустив, що немалу роль у його відновленні відіграватимуть не американські рестрикції, які президент Трамп, м’яко кажучи, не поспішає вводити щодо РФ, а ті "санкції", які СБУ, ГУР, Сили спеціальних операцій (ССО) накладають на російські НПЗ та інші об’єкти нафтової інфраструктури.

Загалом експерт вважає, що попри ймовірну наявність у росіян певних домашніх заготовок під час тижня високого рівня Генасамблеї ООН їм навряд чи вдасться "підкласти свиню" Україні, навіть якщо вони "припхають" до Нью-Йорка експрезидента Віктора Януковича.