/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F6825660f1e29ae4a59d049d708811fe9.jpg)
Президент против критиков Украины: выйдут ли ультраправые из правящей коалиции Литвы
Політична криза може довести Литву до дострокових парламентських виборів.
Принаймні, про таку можливість цього тижня почали говорити у керівній коаліції.
Причиною кризи стала напруженість між президентом Гітанасом Науседою та лідером популістської партії "Зоря Німану" Ремігіюсом Жемайтайтісом.
Саме останній зробив заяви про фактичний розвал коаліції, а також про готовність до дострокових виборів.
Наразі ймовірність дострокових виборів виглядає малоймовірною.
Проте у випадку продовження конфлікту, керівна Соціал-демократична партія матиме лише два сценарії: переформатування коаліції (що зустрічає опір всередині партії) або нові вибори.
Для України позитивним виглядає будь-який сценарій, який призведе до того, що євроскептична та все більш антиукраїнська партія "Зоря Німану" покине коаліцію і не буде впливати на роботу нового уряду.
Дві відмови від президента.
"Продаж розкішних автомобілів та управління франшизою кебабів точно не будуть враховані як відповідний професійний досвід для міністерських посад",– таким чином президент Науседа пояснив своє рішення відмовити у номінуванні на посади міністрів двом кандидатам, висунутим партією "Зоря Німану".
Винести своє рішення щодо складу уряду Інги Ругінене (кандидатура якої ще раніше була схвалена головою держави та проголосована Сеймом) Науседа мав до кінця минулого тижня.
Втім, у "Зорі Німану" вирішили схитрувати, подавши своїх кандидатів у міністрів за день до "дедлайну".
Як наслідок – президент оголосив, що схвалює всі кандидатури, окрім цих двох, щодо яких йому ще потрібно провести всі необхідні консультації.
Втім, вже тоді було очевидно, що на ці кандидатури буде накладено вето.
А вже у понеділок 15 вересня про це було оголошено офіційно.
Варто нагадати, торішнє рішення про входження до коаліції вкрай суперечливої партії від самого початку виглядало дуже суперечливим кроком тодішнього кандидата у прем’єри Гінтаутаса Палуцкаса.
І це стало викликом для президента Науседи, який відверто підігравав соціал-демократам під час останніх парламентських виборів, але не хотів брати на себе відповідальність за надання державних посад членам контрсистемної партії.
Рік тому для того, щоб увійти до коаліції, у "Зорі Німану" були вимушені погодитися на істотні поступки.
За неписаними правилами у Литві друга за чисельністю коаліційна партія отримає посаду спікера – проте у "Зорі" відмовилися від неї на користь третього учасника коаліції – партії "Демократичний союз "В ім'я Литви".
Більш того, президент Науседа поставив умовою, щоб за квотою "Зорі Німану" на посади міністрів були висунуті лише незалежні позапартійні фахівці – і популісти вимушено погодилися і на це.
Як наслідок, хоча перебування "Зорі Німану" у складі коаліції очікувано супроводжувалося низкою гучних скандалів (включаючи їх антиукраїнські заяви), на роботу уряду це ніяк не вплинуло.
Втім, після відставки уряду Палуцкаса та переформатування коаліції популісти спробували взяти реванш.
Формально нічого не змінилося – вони так само відмовилися від посади спікера (тепер – на користь соціал-демократів) і делегували в уряд кандидатів, які не є членами партії.
Ними стали Повілас Подерскіс (на посаду міністра навколишнього середовища) та Міндаугас Яблонскіс (на посаду голови Міненерго).
Втім, цього разу ці кандидатури було складно назвати дійсно незалежними – і через це у "Зорі Німану" спробували схитрувати, подавши їх лише в останній момент.
А коли президент Науседа відмовився погоджувати цих кандидатів – лідер "Зорі Німану" Ремігіюс Жемайтайтіс заявив про крах коаліції.
Ультиматуми та поступки.
"Може статися так, що цей уряд не буде затверджений, тоді буде новий уряд і тоді можуть бути дострокові вибори, що також є ймовірним", – відреагував на президентське вето Ремігіюс Жемайтайтіс.
Більш того, він має намір повторно винести відхилені кандидатури на розгляд Науседи.
А у випадку повторного ветування – погрожує виходом із коаліції.
"Консерватори та інші дуже хочуть, щоб ми вийшли.
Якщо не буде рішення і міністрів не затвердять, природно, що угоду буде розірвано", – стверджував Жемайтайтіс.
Втім, ця погроза викликала вкрай гостру реакцію і від президента, і від прем’єра.
"Якщо ви хочете посіяти плутанину в суспільстві або затролити всіх навколо, ви можете навіть запропонувати призначити на посаду міністра антилопу", – заявив президент Науседа.
А прем'єрка Ругінене виключила можливість повторної подачі на розгляд президенту вже відхилених кандидатів.
Одночасно із цим Ругінене зробила "хід конем", провівши зустріч із лідером партії "Демократичний союз "В ім'я Литви" Саулюсом Сквернялісом.
І хоча прем’єрка підкреслює, що питання повернення демократів до коаліції не обговорювалося, проте сам факт цієї зустрічі свідчить про таку можливість.
І це вже мало свої наслідки.
Щоправда, немає гарантії, що така поступка дозволить врегулювати конфлікт.
Не факт, що президент Науседа погодить й нові кандидатури, особливо – кандидата на посаду голови стратегічно важливого Міненерго.
У литовських ЗМІ, із посиланнями на джерела з президентського палацу, вже пишуть, що таким чином Науседа підштовхує "Зорю Німану" відмовитися від претензій на керування Міненерго на користь дійсно незалежного кандидата.
Проте чи влаштує така перспектива ультраправих – невідомо.
Зрештою, президент раніше заявляв, що вважає помилкою входження до коаліції "Зорі Німану".
Тож тепер він має шанс виправити цю помилку.
Позбавитися ультраправих.
Зміна влади у Литві, що відбулась наприкінці минулого року, наразі не привела до послаблення підтримки України Литвою.
Проте наявність у коаліції недружніх до України популістів із "Зорі Німану" від самого початку виглядала як "бомба уповільненої дії" – було зрозуміло, що у випадку ослаблення коаліції ультраправі спробують нав’язати уряду свій порядок денний.
Саме тому переформатування литовської коаліції та вихід з неї ультраправих виглядає як сценарій, однозначно вигідний для України.
Щоправда, за даними ЗМІ,.
всередині Соціал-демократичної партії є потужна група противників такого сценарію.
Серед них – експрем’єр Гінтаутас Палуцкас, голова партії Міндаугас Сінкявічюс, а також новий спікер Сейму Юозас Олекас (який просто не хоче поступатися цією посадою).
Саме тому, за даними ЗМІ, неофіційна пропозиція від прем’єрки Ругінене демократам передбачає компенсацію посади спікера додатковим міністерським портфелем та двома посадами віцеспікерів.
Альтернативний шлях – уряд меншості, який буде спиратися на допомогу "демократів".
Про таку можливість вже заявляє прем’єрка Ругінене.
Найближчі дні покажуть, наскільки реальний сценарій перезапуску уряду Литви без ультраправих.
Щоправда, не варто забувати – навіть за умови виходу "Зорі Німану" з коаліції, там все одно залишиться ворожа до України політична сила.
Мова йде про "Виборчу акцію поляків Литви – Спілку християнських родин", яка увійшла до коаліції під час останнього переформатування.
І яка відома як ледь не єдина відверто пропутінська політична сила Литви.
Щоправда, пропутінські "поляки" мають лише трьох депутатів у Сеймі, а тому не здатні ставити свої вимоги коаліції.
І саме тому, на відміну від "Зорі Німану", вони не розглядаються як реальна загроза.
Автор: Юрій Панченко,.
редактор "Європейської правди".