Зголоднілі рибалки проти ситих нафтовиків на старих коритах: в Росії непомітно розгорнулась "громадянська війна" на морі

Рибопромисловість РФ на межі кризи: через обмеження терміну експлуатації суден старше 40 років флот Азово-Чорноморського басейну може повністю зупинитися. Формально — боротьба з аварійністю, фактично — удар по цілій галузі.

Передісторія: рішення "згори"

У середині вересня Всеросійська асоціація рибопромисловців (ВАРПЕ) повідомила, що рибалки Криму та Севастополя звернулися до Мінсільгоспу РФ з офіційним листом з вимогою переглянути заборону на заходження у порти суден старших за 40 років з поступовим введенням обмеження до 1 січня 2030 року.

Формально — це реакція на серію аварій із нафтовими танкерами, які викликали масштабні розливи та екологічні катастрофи в російських портах у 2023–2025 роках. Логіка уряду проста: старі судна — високі ризики. Але результатом стає удар не по нафтотрейдерах, а по рибалках, чий флот застарів ще у 1990-х і відтоді практично не оновлювався.

Реальність для рибалок

За даними ВАРПЕ, в Азово-Чорноморському басейні немає ефективних програм для оновлення риболовецького флоту. Існуючі лізинг, кредити та субсидії формально працюють, але доступні лише великим компаніям, а малі господарства не можуть ними скористатися через високі вимоги до застави та обмежені фінанси.

Ціни на рибу залишаються найнижчими в Росії, тоді як собівартість промислу на старих судах часто перевищує ринкову вартість. Ремонт та обслуговування радянських суден постійно дорожчає, а нові судна коштують у десятки разів більше, ніж можуть дозволити собі господарства.

У результаті рибалки виходять у море на старих судах, що підвищує ризики аварій та знижує ефективність промислу. За прогнозами ВАРПЕ, якщо заборону старих суден введуть без компенсацій, більшість підприємств опиняться на межі банкрутства протягом 1–2 років, що призведе до втрати робочих місць і дефіциту риби на ринках Криму, Краснодарського краю та Ростовської області.

Чому все почалося з нафти

Причина заборони старих суден у Чорному та Азовському морях пов'язана перш за все з екологічними ризиками. Після кількох випадків загибелі диких птахів та забруднення морських екосистем, екологи почали вимагати жорсткіших правил для старих суден. Особливо резонансним був випадок в Анапі, количерез витік нафти загинуло багато лебедів. Це призвело до суспільного тиску на владу.

Найбільш резонансні аварії із танкерами, що призвели до масштабних розливів нафти у Чорному та Азовському морях:

• Листопад 2023 року, Новоросійськ. Стара транспортна баржа з нафтопродуктами дала тріщину під час швартування. В акваторію витекли тисячі тонн мазуту, забруднено кілька кілометрів узбережжя. Російські екологи повідомляли про загибель риби та птахів, однак офіційні структури Мінприроди намагалися применшити масштаби катастрофи.
• Травень 2024 року, Керченська протока. Танкер, побудований ще в радянські часи, сів на мілину й отримав пробоїну. Внаслідок аварії в море потрапили сотні тонн дизельного пального. Рух суден у протоці довелося частково зупиняти, а українські екологи заявили про ризики для всього Азовського моря, де обмін води обмежений.
• Грудень 2024 року, Керченська протока. Внаслідокаварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", під час шторму у море потрапила значна кількість мазуту. Нафтові плямидосягли пляжів Краснодарського краю та Криму. Екологічна катастрофа призвеладо гибелі дельфінів у Керченській протоці.
• Лютий 2025 року, Таманський порт. Нафтоналивне судно загорілося під час завантаження. Пожежа тривала понад добу, частина пального потрапила у море разом із водою, використаною для гасіння. Екологи попереджали, що забруднення торкнулося як мінімум 15 км берегової лінії, а ліквідація наслідків може затягнутися на роки.
• Серпень 2025 року. У Чорному морі сталася чергова масштабна екологічна катастрофа. Російські ЗМІ повідомили про нібито незначнийвитік нафтив Новоросійському порту під час вантажної операції з танкером T. Semahat. Пляма важковивідної нафти охопила 75 кв. км (близько 5 тонн нафтопродуктів), а до 1 вересня локальний витік перетворився на дрейфуючу пляму площею 350 кв. км із мінімальним обсягом понад 10 тонн.

Ці інциденти стали лише найбільш гучними, але експерти наголошують, що аварійні ситуації зі старими танкерами у Росії трапляються регулярно. Проблема системна: середній вік нафтоналивного флоту перевищує 30 років, а більшість суден давно відпрацювали свій ресурс.

Російська влада опинилася під тиском громадськості та міжнародних організацій, адже розливи зачіпали акваторії, що мають транскордонне значення. У результаті у Кремлі вирішили посилити регуляції — зокрема, заборонити суднам старше 40 років заходити у порти.

Логіка цього рішення виглядає зрозумілою з екологічної точки зору: зменшення ризику нових катастроф. Проте у пакеті "під одну гребінку" під заборону потрапили й рибалки, чиї невеликі судна технічно відрізняються від танкерів і ніколи не були джерелом подібних аварій. Таким чином, відповідати за нафтогазову недбалість доведеться зовсім іншій галузі — рибопромисловості.

Стратегічна проблема: флот старіє, верфі не будують

За оцінками експертів, середній вік риболовецьких суден у Росії перевищує 35 років, а в Азово-Чорноморському басейні цей показник ще вищий — понад 40 років. Для порівняння: у більшості країн ЄС середній вік риболовецького флоту тримається в межах 20–22 років.

Причини кризи очевидні:

• Верфі перевантажені військовими замовленнями. Після 2022 року російські суднобудівні підприємства працюють майже виключно на потреби ВМФ. Нові фрегати, підводні човни та допоміжні судна для Чорноморського флоту мають пріоритет, тоді як цивільне суднобудування фактично зупинилося.
• Цивільні проєкти фінансуються за залишковим принципом. Державні субсидії йдуть у нафтогазовий сектор та транспортні компанії, що працюють на експорт вуглеводнів. На рибопромисловість припадають лише крихти — за даними FishNews, у 2024 році на оновлення рибальського флоту було виділено менше 2% від загального бюджету галузі.
• Програми лізингу та держкредитів не працюють. Формально вони існують, але доступні лише великим корпораціям, наближеним до держави. Малі компанії та незалежні рибалки не мають ані кредитної історії, ані застави, щоби отримати фінансування. У результаті будь-які пільгові програми залишаються "для звіту", а не для реального користування.

Наслідок очевидний: поки "Газпром" і "Роснефть" регулярно отримують нові танкери для експорту нафти та СПГ, рибалки змушені виходити в море на суднах радянської побудови 1970–1980-х років. Умовно придатні для коротких виходів, ці човни дедалі частіше ламаються, а їх ремонт стає дорожчим за ринкову вартість.

У рибопромисловій асоціації наголошують: якщо заборону на використання суден старше 40 років таки введуть без компенсаторних механізмів, то десятки компаній у Криму та на Кубані опиняться під загрозою банкрутства.

До чого призведе заборона на старі судна у РФ

Старіння флоту та потенційна заборона суден старше 40 років може спричинити серйозні економічні та соціальні проблеми у прибережних регіонах Росії.

• Крим та Севастополь. Тут рибопромисловість традиційно є ключовим роботодавцем для прибережних селищ. За даними Всеросійської асоціації рибопромисловців, понад 60% місцевих мешканців приєднані до промислу та обслуговування суден. Заборона експлуатації старих суден призведе до втрати робочих місць та зростання безробіття, особливо серед молоді, яка вже масово виїжджає на материк у пошуках роботи.
• Краснодарський край. Дефіцит місцевої риби на ринку змусить регіон імпортувати продукцію, що відобразиться на ціні. За оцінками FishNews, ціни на рибу в регіоні можуть зрости на 15–20% лише протягом першого року після введення обмежень. Місцеві магазини та ринки вже скаржаться на нестачу дешевої риби, яка традиційно забезпечувала доступність продукту для населення.
• Ростовська область. Тут розташовані численні рибопромислові підприємства, які працюють у Азово-Чорноморському басейні. Масова заміна флоту неможлива через фінансові й логістичні проблеми. Аналітики РБК попереджають: якщо заборона набрати чинності без винятків, очікується хвиля банкрутств і закриття підприємств, що позначиться на доходах місцевого бюджету.
• Політичний фактор. Як пише Коммерсант, соціальна напруга у прибережних регіонах, де економіка вже сильно залежить від моря, може різко зростати. Місцеві адміністрації вже відзначають невдоволення населення через скорочення робочих місць, а експерти наголошують на ризику протестних настроїв, особливо серед тих, хто не має альтернативного доходу.

Проблема старіння флоту та обмеження експлуатації старих суден виходить за межі чисто технічних питань — вона зачіпає економіку, соціальну стабільність та продовольчу безпеку регіонів.

Рішення Москви виглядає як спроба розв'язати екологічну проблему, але воно загрожує повним колапсом рибопромисловості на півдні РФ. Заборона експлуатації старих суден без паралельної програми оновлення флоту може стати тим самим "останнім цвяхом", який поставить галузь на межу виживання і залишить рибалок без засобів до існування.

Нагадаємо, російська економіка дедалі сильніше потерпає від наслідків війни проти України. За понад три роки Москва майже вичерпала резерви,а дефіцит бюджету став постійною проблемою. Влада змушена шукати додаткові джерела наповнення казни, і серед основних кроків розглядає підвищення податків, зокрема ПДВ. Це фактично означає, що тягар фінансування війни перекладають на звичайних громадян РФ.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що мазут із російських танкерів дістався Одещини взимку 2025 року.