РФ змінила тактику обстрілів, Україна має труднощі з ППО: "Телеграф" дізнався деталі звіту до Конгресу США

Попри мінімальні територіальні здобутки, Росія зазнає величезних втрат техніки й людей, тоді як ситуація на полі бою надалі залишається виснажливим протистоянням. Новий звіт США фіксує не лише масштаби російських втрат, а й еволюцію тактики обох сторін — від блискавичних українських далекобійних ударів до російських гібридних операцій у Європі.

Мова про звіт за операцією "Атлантична рішучість" (Operation Atlantic Resolve), яка була створена 2014 року після російського вторгнення в Крим й оновлена після повномасштабної агресії Москви.

Головне зі звіту, який охоплює період з квітня по червень 2025 року, зібрав "Телеграф".

Труднощі з ППО та нова тактика РФ

Згідно з даними американців, починаючи з січня 2024 року, російські війська захопили приблизно п’ять тисяч квадратних кілометрів української території, що становить менше 1% країни. На Харківщині, наприклад, темпи просування Росії становлять у середньому лише 50 метрів на день. При цьому російські втрати за три роки війни проти України у 15 разів перевищують втрати під час десятирічної війни Радянського Союзу в Афганістані.

Крім того, з початку минулого року Росія втратила приблизно:

• 1 149 бойових броньованих машин;
• 3 098 бойових машин піхоти;
• 300 самохідних артилерійських установок;
• 1 865 танків.

Втрати Росії були значно вищими, ніж українські, зазначають американські фахівці.

Йдеться у звіті й про червневу операцію СБУ "Павутина" — складну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів проти російських стратегічних літаків.

"Україна запустила 117 невеликих, комерційно доступних БПЛА, оснащених вибухівкою, з вантажівок, заздалегідь розташованих поблизу російських баз… За даними Розвідувального управління Міністерства оборони США, щонайменше 10 російських стратегічних бомбардувальників було знищено", — йдеться у звіті.

Окрім "Павутини", Україна підтримувала високий темп дальніх атак БПЛА по російських військових цілях, включно з аеродромами, оборонними промисловими об’єктами та складами боєприпасів.

"Безпілотники, запущені з території України, можуть стабільно загрожувати цілям на відстані до 750 миль (1200 кілометрів) углиб Росії… Українські удари протягом кварталу вивели з ладу військову техніку, змусили Москву захищати внутрішні об’єкти та частково вплинули на здатність російської армії забезпечувати свої передові підрозділи", — зазначають у звіті, спираючись на розвідувальні дані.

Підкреслюється, що після запровадженого в середині березня мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі, Збройні сили України загалом уникали атак на стратегічну енергетичну інфраструктуру Росії.

"Не відомо про жодні удари, які Збройні сили України здійснили б по цілях, заборонених політикою США щодо використання наданого озброєння".

Натомість Москва влітку розширила свої атаки БПЛА проти України, запускаючи сотні безпілотників одночасно, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони. У багатьох випадках ЗСУ вдавалося перехоплювати або електронно придушувати ворожі безпілотники, однак деякі дрони все ж ухилялися від інтегрованої системи ППО України.

"Крім того, ЗСУ стикнулися з труднощами у стабільному застосуванні систем ППО Patriot для захисту від російських балістичних ракет через нещодавні тактичні удосконалення з боку Росії, включно з покращеннями, які дозволяють їхнім ракетам змінювати траєкторію та виконувати маневри замість традиційного польоту за балістичною траєкторією", — звертають увагу американці.

Протягом кварталу Росія розширила використання БПЛА й для ударів по українських військах уздовж лінії фронту.

"Ці БПЛА керуються за допомогою оптоволоконного кабелю, а не радіосигналів, що робить їх стійкими до електромагнітних засобів протидії на полі бою в Україні. Росія застосовувала БПЛА на оптоволокні для ударів по українських логістичних маршрутах".

Ще одну нову тактику Росії американці описують як "спи і вражай" ("sleep and shoot"), коли російські війська розташовують БПЛА на землі в неактивному стані й активують їх для підриву, коли наближаються українські бойові машини.

"Ще однією новою тактикою Росії є використання БПЛА для скидання гранат, наповнених засобами контролю масових заворушень, такими як сльозогінний газ та хлорпікрин.

Європейське командування Збройних сил США повідомило, що Росія застосовує ці БПЛА, щоб вибивати підрозділи ЗСУ з укріплених позицій і змушувати їх переміщатися у більш відкриті або вразливі райони. Хоча ці хімічні речовини не вважаються смертельними, Росія використовує їх для формування умов на полі бою та завдання втрат українським силам", — описується у звіті.

При цьому українські посадовці продовжували зазначати нестачу особового складу та техніки як фактори, що обмежують здатність ЗСУ оборонятися проти російської армії.

"ЗСУ стикалися з проблемами набору, дезертирством з передової, відмовами брати участь у боях та недостатньо підготовленим персоналом, через що більшість передових бригад діяли нижче бойової чисельності. Переваги Росії у непрямому вогні та чисельності призводили до бойового виснаження передових підрозділів ЗСУ…

Попри ці труднощі, український уряд продовжував відхиляти заклики знизити вік призову з 25 до 18 років через потенційні довгострокові демографічні наслідки та громадський опір. Проте 29 липня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який підвищує максимальний вік для нових призовників до 60 років", — зазначається у звіті.

Україна майже повністю залежна від допомоги Заходу

У звіті йдеться про те, що Міністерство оборони США скоригувало свою стратегію допомоги Україні з урахуванням призупинення підтримки у березні. Пауза підкреслила важливість стійкої оборонної промислової бази — "можливість швидко виробляти та постачати боєприпаси є критичною для підтримки України та стримування подальшої російської агресії".

"Станом на цей квартал запаси радянських та російських артилерійських і ракетних боєприпасів України майже вичерпані, що робить ЗСУ майже повністю залежними від західної допомоги. Протиповітряна оборона України та її F-16 залишаються недостатніми для захисту від масованих ракетних та БПЛА-атак Росії, які завдають додаткових пошкоджень військовій та цивільній інфраструктурі.

Крім того, глобальний попит на критично важливі компоненти створює виклики для задоволення потреб України у протиповітряній обороні", — підкреслюється у документі.

1 липня Пентагон призупинив постачання певних боєприпасів до України, посилаючись на занепокоєння щодо недостатніх запасів цих ресурсів у самих Штатів. Через тиждень президент США Дональд Трамп відновив постачання обладнання до України, "щоб сприяти завершенню війни".

Водночас американці занепокоєні, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну, а також конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС створили ряд ризиків для оборонної промисловості США.

"Від оборонної промисловості вимагалося різко збільшити виробництво військової техніки у великих обсягах, особливо боєприпасів — від 155-мм артилерійських снарядів до найсучасніших систем протиракетної оборони.

Вклад США у стримування в рамках НАТО вимагав швидкої адаптації оборонної промисловості від мирного, орієнтованого на ефективність виробництва, до інтенсивного, воєнного темпу виробництва".

Словом, допомога Україні частково виснажила запаси США, що спричинило нагальну потребу у збільшенні виробництва. Аби впоратися з цим, Вашингтон виділив 913 млн доларів на створення, розширення або модернізацію внутрішніх виробничих потужностей для такого озброєння, як артилерійські снаряди, системи протиповітряної оборони та інше критично важливе обладнання.

РФ атакує Європу

Окрема увага в документі приділена "значним гібридним загрозам" у Європі, за якими стоїть російська розвідка та служби безпеки, а також їхні проксі.

"Росія та її проксі здійснюють підривну діяльність, дезінформаційні кампанії, кібероперації та саботаж для просування зовнішньополітичних цілей Росії та захисту важливих економічних інтересів.

У цьому кварталі Росія та її афілійовані структури продовжували проводити непрямі дії проти країн НАТО та не-НАТО в Європі, головним чином з метою підірвати їхню підтримку України".

Зокрема, випадки саботажу і підпалів було зафіксовано в Естонії, Німеччині, Швеції та Великій Британії. Утім, за спостереженнями США, рівень гібридної війни Росії в Європі знизився порівняно з попереднім роком.

"Це зниження відбулося на тлі арештів агентів у кількох європейських країнах, зростання впевненості Росії у позитивній динаміці на полі бою в Україні та успіху на виборах політичних партій у кількох європейських країнах, які виступають проти продовження військової підтримки України.

Попри загальне зменшення активності, європейські країни звинуватили Росію та її проксі у низці шкідливих операцій цього кварталу". Мова, зокрема, про збільшення глушіння Росією глобальних навігаційних супутникових систем, із особливим акцентом на регіон Балтійського моря.

"Ймовірно, що посилення глушіння в Балтійському регіоні є відповіддю на підтримку України з боку країн Балтії… Глушіння навігаційних систем істотно негативно вплинуло на комерційний авіаційний і морський рух у регіоні".

Доступ до корисних копалин ускладнений

Згадується у звіті й Фонд інвестицій у реконструкцію України або так звана "угода про копалини", яку Київ та Вашингтон підписали у квітні цього року.

Україна має значні поклади нафти, газу та корисних копалин, включно з літієм, графітом, рідкоземельними металами, титаном та ураном. Багато з цих мінералів є ключовими компонентами для виробництва сучасних товарів, таких як літаки, акумулятори, електроніка, ядерні реактори та зброя.

"Проте значні ділянки цих покладів знаходяться на території, контрольованій Росією, або поблизу лінії фронту. Воєнні умови створюють логістичні проблеми та невизначеність для інвесторів, що ускладнює або робить неможливим відкриття нових гірничодобувних підприємств у певних регіонах країни, поки тривають бойові дії", — визнають американці.