Російські хакери, польські лікарні

Що ж, польський уряд уже цьогоріч збільшує бюджет на кібербезпеку. Він зросте до рекордного мільярда євро. Цей процес запустився після нових російських провокацій, цього разу — спрямованих проти лікарень та міських систем водопостачання.

Про цю ситуацію Financial Times розповів заступник міністра цифровізації Даріуш Стадерскі. За його словами, тепер щодня по Польщі завдають від 20 до 50 кіберударів, мета яких — пошкодити критичну інфраструктуру.

Більшість цих ударів поки що вдається відбити. Водночас деякі атаки, здебільшого проти медичних закладів, усе ж були успішними. У двох-трьох випадках хакери навіть змусили лікарні тимчасово призупиняти свою роботу. Також кіберзлочинці змогли заволодіти всіма даними, які були там.

Тож пора говорити про новий закон щодо фінансування кібербезпеки. Він збільшує цьогорічні витрати, як і було зазначено, до мільярда євро. Для порівняння, за весь 2024 рік на кібербезпеку Польща виділила лише 600 мільйонів євро.

Чиновники у Варшаві вже зараз кажуть, що Польща стала найбільш частою ціллю для російських кібератак у межах Євросоюзу. І це попри те, що польські фахівці відбивають майже 99% таких спроб.

Є приклади. Минулого місяця одна російська кібератака мала на меті відключити водопостачання у досить великому місті (назву не уточнюють) — і це одна з найбільш масштабних операцій Кремля з початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Хоч чиновники й не уточнюють, де саме це сталося, посилаючись на міркування безпеки, але наголошують: ідеться про одне з десяти найбільших міст держави.

Важливо розуміти й хід операції. Для початку зловмисникам удалося проникнути в ІТ-мережу потрібного об’єкта. Проте їх зупинили ще до того, як вони змогли перекрити подачу води.

Примітка редакції. Раніше (не цього року, а 2023-го) наш дружній проект «Твій Intermarium» писав про спробу росіян відкрити шлюзи на одному з польських хімзаводів. І це ж не жарти.

Цього місяця уряд виділяє 80 мільйонів євро на посилення кіберзахисту щодо систем водопостачання. Цей крок стане частиною більш масштабної програми захисту інфраструктури, включно із системами 2400 місцевих адміністрацій.

Що добре — відзначено максимально вдалий консенсус між політичними партіями стосовно цього питання. І це в украй поляризованому політичному середовищі, в якому живуть поляки.

Згодом прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що ще один дрон був «нейтралізований». Це сталося, коли той пролітав над резиденцією президента та іншими урядовими будівлями, тобто в самому серці Варшави. За словами голови уряду, на той момент уже було затримано двох громадян Білорусі, і з приводу цього інциденту триває розслідування.

Минулого тижня Польща також зіткнулася з безпрецедентним вторгненням у свій повітряний простір. Туди потрапило 19 російських дронів. Частину з них збили польські літаки й авіація дружніх держав.

Таким чином, уперше з початку вторгнення РФ до України силам НАТО довелося безпосередньо вступати у контакт із російськими об’єктами.

НАТО назвало дії Москви «абсолютно безвідповідальними». Також Альянс оголосив про розгортання додаткових літаків і систем ППО для посилення східного флангу.

Та на цьому не все. Віцепрем’єр та міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський окремо заявив: Варшава стикається з дедалі більшою загрозою з боку російського Калінінграда. Останнім часом той перетворився на суцільний центр глушіння сигналу GPS для літаків у своєму регіоні.

За останній рік Польща зафіксувала до 30 випадків глушіння у зоні досяжності навколо Калінінграда. Західні спецслужби також вважають, що Росія стояла за збоєм GPS-сигналу літака тодішнього міністра оборони Великої Британії Гранта Шаппса, коли він повертався з Польщі у березні 2024 року.

Втім, польські посадовці досі не вважають, що Росія цілеспрямовано атакує конкретні літаки, а радше прагне створити загальні перебої. «Іноді ми бачимо лише шум, часом сигналів немає взагалі», — сказав один із чиновників.