Трамп заявив, що зупинив сім воєн за вісім місяців, але одна з них розгорається знову

У січні та лютому 2025 року повстанці "Руху 23 березня" захопили два великих міста на сході Демократичної Республіки Конго, створивши найбільшу загрозу уряду в Кіншасі за останні два десятиліття. Відтоді під керівництвом США і Катару відбулася серія мирних переговорів, було укладено хитке перемир'я, яке ось-ось порушать обидві сторони, пише Reuters.

Повстанці вимагають звільнення ув'язнених до початку переговорів, а також укладення угоди про розподіл влади в тих частинах Конго, які вони зараз контролюють. Тим часом уряд президента Конго Фелікса Чісекеді відмовляється поступитися владою на втрачених територіях або видати ув'язнених.

За даними уряду Конго та офіційних осіб повстанців, наразі обидві сторони направляють сотні людей до прифронтових міст у східних провінціях Конго, які межують із Руандою і Бурунді, де насильство не вщухає, а переговори тривають.

ООН і правозахисні організації задокументували сотні випадків позасудових страт, а також тортур і зґвалтувань, скоєних обома сторонами з моменту підписання попередніх мирних угод спочатку у Вашингтоні, а потім у Досі.

У червні американські посередники виступили посередниками в укладенні мирної угоди між Конго і Руандою, покликаної покласти край підтримці, яку, за словами Вашингтона і експертів ООН, Кігалі надає повстанцям. Паралельні мирні зусилля, очолювані Катаром, мали укласти угоду між Кіншасою і повстанцями, але не були завершені до 18 серпня.

Представник Катару і Держдепартамент не відповіли на прохання прокоментувати цю історію.

Крістоф Тітека, професор Антверпенського університету, який вивчав Конго впродовж десятиліть, заявив, що ознак миру не видно, оскільки термін реалізації частини угоди зі США закінчується у вересні.

Трамп заявив, що американські компанії, які претендують на частку мінеральних багатств Конго, вкладуть мільярди доларів, якщо бойові дії припиняться.

Конфлікт між Руандою та Конго — у чому суть

Це потребуватиме розв'язання конфлікту, коріння якого лежить у геноциді в Руанді 1994 року, який спровокував серію воєн у Конго, внаслідок яких, за даними ООН, загинули, були покалічені та стали переміщеними особами мільйони людей.

Після геноциду, під час якого загинуло близько мільйона тутсі і поміркованих хуту, залишки переможених ополченців хуту втекли в Конго, утворивши угруповання, відоме як ДСОР. Відтоді ДСОР нападає на мирне населення і бере участь у різних періодичних війнах у Конго, іноді діючи на боці уряду в столиці, Кіншасі.

Повстанці "Руху 23 березня" (M23) — останнє повстання, що виникло на захист конголезьких тутсі. Руанда заперечує підтримку повстанців, але заявляє, що зробить усе можливе, щоб захистити себе від ДСОР.

Кіншаса звинувачує Кігалі у використанні "М23" як посередника для розграбування цінних корисних копалин на території Конго і заявляє, що армія Руанди вчинила "масові та систематичні злочини".

Експерти ООН задокументували експорт через Руанду великої кількості награбованих корисних копалин, як-от золото і колтан, які використовуються в мобільних телефонах, комп'ютерах та інших технологіях. Рух "М23" тепер контролює весь ланцюжок поставок — від шахт до кордону.

Джейсон Стернс, колишній слідчий ООН, який має багаторічний досвід роботи в Конго, заявив, що Руанда поступилася величезному тиску з боку Вашингтона, щоб укласти угоду, знаючи, що у неї є лазівка.

"Ця лазівка була в М23. Руанда завжди може сказати, що не контролює М23", — сказав Стернс.

За даними двох джерел ООН і трьох дипломатів, наразі у складі "М23" на території Північного і Південного Ківу налічується щонайменше 14 000 військовослужбовців, включно з 9 000 нещодавно навчених новобранців.

Ще однією гарячою точкою є Валікале, де розташована копальня, що виробляє близько 6% світового обсягу олова. Уряд найняв десятки іноземних військових підрядників для підтримки військ.

3 вересня офіційні особи США, Катару, Конго і Руанди визнали, що мають місце затримки і триває насильство, але заявили, що всі сторони залишаються прихильними мирному процесу.

Які війни нібито припинив Дональд Трамп

Останніми тижнями президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що заслуговує на похвалу за припинення шести або семи воєн за перші місяці свого перебування при владі, і стверджував, що за свою роботу він має отримати Нобелівську премію миру.

"Я залагодив шість воєн, а багато хто каже, що сім, тому що була одна, про яку ніхто не знає", — сказав він в інтерв'ю 19 серпня. І після цього ще не раз повторював цю сентенцію.

А в Білому домі зрештою надали список із семи конфліктів, які згадує президент США: Ізраїль та Іран, Руанда і Демократична Республіка Конго, Вірменія і Азербайджан, Таїланд і Камбоджа, Індія і Пакистан, Єгипет і Ефіопія, а також Сербія і Косово.

Однак говорячи про війну між Азербайджаном і Вірменією, Дональд Трамп постійно плутає назви країн і вже кілька разів заявляв, що Азербайджан воював з Албанією.

Ще в серпні, після зустрічі Алієва і Пашиняна та підписання ними мирної угоди, Трамп похвалився, що зупинив війну між "Абербайджаном" і Албанією. Тобто, тоді він помилився з обома назвами кавказьких країн, адже назву "Азербайджан" він теж вимовив неправильно.