Вчені з’ясували, як виникли мікроби: сенсаційне відкриття

Близько 78 мільйонів років тому астероїддіаметром 1,6 км врізався в територію сучасної Фінляндії, залишивши після себе величезний кратер. Нове дослідження вперше змогло точно встановити, коли ця катастрофічна зона була колонізована мікробним життям.

Відкриття опубліковане в журналі Nature Communications.

За словами першого автора дослідження Якоба Густафссона, раніше вчені знаходили докази життя в кратерах, але не могли точно встановити, коли саме воно там з’явилося. Новий аналіз, проведений групою дослідників, показав, що мікробне заселення відбулося через мільйони років після удару.

Мікроби використовували анаеробний процес, відновлюючи сульфати до сірководню. Це дозволило їм процвітати в гідротермальній системі, яка утворилася під кратером.

«Вперше ми змогли безпосередньо пов’язати мікробну активність із падінням метеорита», — заявив професор Хенрік Дрейк.

Вік мікробів та їхнє значення

Дослідники застосували передовий аналіз ізотопних біосигнатур і радіоізотопне датування, щоб відстежити мікробну активність. Виявилося, що перше відкладення мінералів, придатних для життя, відбулося 73,6 ± 2,2 млн років тому, коли температура під кратером становила близько 47°C. Ця подія супроводжувалася утворенням піриту, що стало ключовим доказом мікробної життєдіяльності.

Крім того, додаткові докази мікробної колонізації були виявлені через 10 мільйонів років після удару. Це свідчить про те, що мікроби процвітали в гідротермальній системі протягом тривалого часу.

Життя на Землі та за її межами

Результати цього дослідження відкривають нові перспективи для вивчення зародження життя. Вони показують, як життя може відновлюватися після катастрофічних подій.

«Ці висновки підтверджують здатність метеоритних ударів генерувати довгострокові гідротермальні системи, які сприяють мікробній колонізації», — підсумовують автори.

Ці методи аналізу також можуть бути використані для вивчення інших ударних структур на Землі, а також у майбутніх місіях з поверненням зразків з Марса та інших планет, що дає надію на виявлення життя за межами нашої планети.

Ходи заповнені чистим карбонатом кальцію, що виключає їхнє природне геологічне походження. Жоден із відомих мікроорганізмів — бактерій, грибів чи лишайників — не створює подібних структур. Існує припущення, що це може бути форма життя, яка й досі існує, живлячись мінералами під землею.

Дослідження свідчать, що ці організми пересувалися вздовж тріщин у породі, споживаючи органічні рештки, захоплені в карбонаті. Ймовірно, вони виділяли кислоту для розчинення гірських мінералів і розмножувалися, формуючи вертикальні тунелі.

Таке відкриття здатне змінити уявлення про глобальний вуглецевий цикл, адже подібні мікроби могли у великих масштабах вивільняти вуглець із гірських порід. Вчені закликають досліджувати подібні утворення в різних регіонах світу, адже це може свідчити про існування ще невідкритих форм життя на Землі.

Принц Вільям і принцеса Кейт / © Associated Press Харківська область / © ТСН.ua Інцидент у трамваї у Празі, водій якого напав на українців Кому чекати на зміни після сонячного затемнення / © www.freepik.com/free-photo