Чому у Кремлі бояться повернення військових з України?

Російський керманич Володимир Путін побоюється масового повернення військовослужбовців із фронту, оскільки це несе потенційний ризик дестабілізації суспільства та створеної ним політичної системи, пише Reuters із посиланням на три джерела, наближених до Кремля. Мета російської влади, за словами одного зі співрозмовників агентства, полягає в тому, щоб уникнути повторення ситуації 90-х років, коли повернення військових з Афганістану сприяло зростанню організованої злочинності.

Ті, хто повернеться до країни, не зможуть отримувати доходи, навіть близькі до нинішніх виплат учасникам війни, що викличе невдоволення, зазначає Reuters. Один зі співрозмовників агентства додав, що Кремль за дорученням Путіна працює над розв’язанням потенційних проблем із ветеранами війни. У рамках цих зусиль ексвійськовим допомагали брати участь у регіональних виборах торік і допоможуть висунутися на вибори до Держдуми наступного року. Водночас у Москві лунають і інші пропозиції. Член Ради при президентові Росії з розвитку громадянського суспільства та прав людини Сергій Караганов запропонував відправляти ветеранів освоювати Сибір.

Станом на початок 2025 року у війні, ймовірно, взяли участь понад 1,5 мільйона російських чоловіків і жінок. Видання «7×7» пише, що від рук колишніх військових за три роки загинули майже 300 людей. «Верстка» ще рік тому підрахувала, що жертвами тих, хто повернувся з фронту додому, стали майже 500 мирних жителів.

Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена «Радіо Свобода» для російськомовної аудиторії, поговорила про це з письменником, дослідником Z-спільноти Іваном Філіпповим.

З чим зіткнеться Росія після повернення ветеранів?

Росія зіткнеться з проблемами, масштаби яких зараз передбачити неможливо. Можемо говорити про те, чим відрізнятимуться ветерани так званої «СВО» (так влада Росії називає війну проти України – ред.) від ветеранів попередніх війн.

По-перше, з фронту повернуться ув’язнені, зокрема засуджені за тяжкі злочини – розбій, зґвалтування, вбивства. Такого раніше не було.

По-друге, повернуться оператори БПЛА. Традиційно найбільш страшними завжди вважалися снайпери, бо вони бачать свою жертву в обличчя. Люди, які на війні відповідальні за найбільшу кількість смертей – пілоти, які скидають бомби, або артилеристи, які ведуть обстріл, – не бачать результатів своїх ударів, вони далеко. А зараз ми бачимо поєднання цих факторів: оператор БПЛА – це масовий вбивця, який щоразу дуже детально спостерігає, як гинуть його жертви.

Третій момент: кілька авторів, зокрема чинні військові, пишуть, що на фронті є епідемія наркоманії. Люди воюють третій рік, якщо ми говоримо про мобілізованих. Організм до цього не пристосований. Повернуться люди з тяжкою наркотичною чи алкогольною залежністю. З фронту повернуться скоординовані колективи, скоординовані ОЗУ, уже готові, які звикли безкарно вбивати і грабувати, які вже інтегровані у владну вертикаль тим чи іншим чином. Коли ми говоримо про епідемію наркоманії, варто розуміти: наркотики не беруться з повітря. Там вже є готові мафіозні групи, які прекрасно знають, як торгувати наркотиками тощо.

Ви пишете про почуття несправедливості у тих, хто повернувся з війни. Вони воювали, а хтось лишився вдома. Чим це може обернутися?

Це класичне «ми вас туди не посилали», яке було після кожної війни – Афганістану, Чечні. У цьому випадку боюся, що буде ще гостріше. Від перших днів війни головна тема величезної кількості Z-текстів – повне ігнорування російським суспільством так званого подвигу російського солдата. І в кожному з цих текстів прослизає відчуття: «Ми за вас гинемо, ми ховаємо своїх друзів, а вам на нас начхати». І коли це дистанційно, то російське суспільство може робити вигляд, що війни не існує. Зрозуміло, що не всі так будуть думати, не всі битимуть себе в груди, але ми говоримо про тисячі таких історій, які можуть закінчитися чим завгодно – від ножових поранень до розстрілів, бо багато хто повернеться з озброєнням.

Чи може це становити загрозу для політичної системи Путіна?

Як бачимо з останніх років, часто люди кажуть: «Ось завтра все впаде». А все стоїть, як стояло. Щодо ОЗУ, які вже сформувалися на фронті – пам’ятаємо станицю Кущевську (на півночі Краснодарського краю, відома масовим убивством 2010 року членами банди «Цапковські»). Уявіть, що це масштабується на всю країну. Такі групи повернуться не в одну станицю, а в сотні. Що з цього вийде, ми можемо лише припускати.

Що можна сказати з упевненістю: на початку війни, коли стало зрозуміло, що мова не про бліцкриг, «Росгвардія» та інші силовики уклали подобу суспільного договору. Їх не відправляють на фронт, а вони вдома чекають тих, хто з фронту повернеться. Люди, які служать у силових відомствах, розуміють, що стріляти першими будуть у них. Тому вони готуються. Хто в цьому протистоянні переможе – побачимо.