Чому в українській мові немає слова "подєлка": мовознавиця розповіла, чим його замінити

Чому в українській мові немає слова "подєлка", розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення мовознавиці Марії Словолюб.

Як замінити слово "подєлка" українською?

Слово "подєлка" найчастіше ми чуємо у закладах освіти – "подєлка з природних матеріалів", як частина тем на уроках образотворчого мистецтва. Однак, як педагоги, так і діти роблять тут помилку, бо в українській мові немає слова "подєлка" – це росіянізм. А спроба перекрутити його як – "поделка" – калькування.

А якщо вам задалося, що ви чули якесь схоже слово, то в словниках української мови є слово – пуделко. Це маленька коробочка, в якій зберігають дрібнички. Ще так, у деяких регіонах, називають коробочку-мильничку, де зберігають чи перевозять брусочок мила.

Щоб назвати витвір, який виготовили власноруч, і це не лише про дитячу аплікацію, малюнок чи виріб з пластиліну, маємо такі варіанти:

рукотвір
витвір,
виріб,
саморобка.

Слово "рукотвір" вважається неологізмом, воно зафіксоване у словниках, але вживається уже вкрай рідко. А дарма, воно вартує того, щоб ним послуговуватися, замість популярного сьогодні англіцизму – "гендмейд". Тому що в Україні, сьогодні, у великій шані рукотвори майстринь і майстрів національної тематики – прикраси, вишиванки, елементи українського строю – пояси-крайки, віночки, гаманці та інше.

Давно йде про нього добра слава: і килими, і вишивки бехівчан, мабуть, не мають собі рівних на Поліссі, бо в самих рукотворах відбита суть цього поетичного краю. (Василь Скуратівський, "Село славне килимами").

Слова "виріб" та "витвір" ви однозначно чули. Виробом називають будь-який продукт як ручного, так і промислового виробництва, а "витвір", найчастіше, у поєднанні зі словом "мистецтво" – "витвір мистецтва" – картина, скульптура і тому подібне.

А от "саморобка" найчастіше кажуть як раз про дитячі вироби, які приносять діти зі школи. Хоча поняття слова значно ширше.

Біля станка валялись обкоровані осикові полінця і лежало кілька пачок зв'язаної стружки, що напрочуд пахла свіжою рибою. – Розглядаєш мою саморобку? – обізвався позаду Зіновій Петрович. (Михайло Стельмах, "Правда і кривда")

Що таке саморобка?

Це виріб або робота, виконана власноруч, часто у дитячій творчості, але також може стосуватися будь-якого предмета, створеного індивідуально, без допомоги інших або стороннього втручання. Це слово підкреслює самостійне виконання роботи та її індивідуальний характер та творчий підхід.

В українській мові нема "подєлки": дивіться відео

Можна зустріти і слово "поробка". Його можна трактувати двояко – як калькування з російської чи як частину нетрадиційних вірувань українців. Тобто, "поробка" – це те саме, що "наврочити", "погане око", "позаздрили" і що слід "зняти" у знахарки.
Однак, ресурс "Ukrainian Language" наводить приклад, що це слово використовувалося в літературі, саме для позначення виробів ручної роботи і його можна вважати розмовним варіантом.

Продав дрова, всякі поробки: ложки, люльки, ярма, снізки, іншу марницю, купив шкіру волячу, конячу і трохи козиної та овечої та й спробував промислу (Андрій Химко "У пазурах вампіра. І. Шляхами до прийднів", 1957).

Можливо слово і утворилося шляхом калькування чи прилаштування чого під своє, але і таки способом твориться мова. І не усе росіянізм, що ним здається, як у випадку зі словом "родителі" – українське воно чи російське.

Ми не можемо однозначно датувати час створення цих слів, однак протягом ХХ століття, як у науковій, так і у художній літературі можемо зустріти слова – саморобка, рукотвір і поробка.