Фінансовий гамбіт: як Україна може отримати мільярди доларів від Росії, не чекаючи репарацій

Вже четвертий рік лідери європейських країн не можуть вирішити, що робити із замороженими російськими активами на суму приблизно 300 мільярдів доларів. Хоч повна конфіскація і є заблокованою, з’явилася нова ідея: так званий "кредит під репарації", який і дозволить спрямувати ці кошти на підтримку України.

Про неї в публікації для Reuters написав британський журналіст Гуґо Діксон. Європейська комісія вже дала зелене світло, тож залишається лише визначити механізми, зробити програму масштабною та запустити її. "Телеграф" звернувся до Олексія Гончаренка, президента комітету Парламентської асамблеї Ради Європи та народного депутата України, аби з’ясувати, чого очікувати від цього механізму.

Принцип кредиту

Логіка проста: держава, що здійснила агресію, має платити за завдані збитки. Тож, за задумом, Україні надається кредит під заставу російських активів, але повертати його вона буде лише у разі, якщо Москва заплатить репарації.

Якщо ж Росія відмовиться виконувати рішення міжнародного трибуналу, то кредит автоматично "списується". Відповідно, гроші зникають для Москви, і вона несе фінансову втрату, тоді як Київ отримує кошти вже зараз.

Юридичну основу для такого рішення мають створити кілька інституційних кроків. По-перше, Генасамблея ООН уже ухвалила резолюцію із закликом до Росії виплатити компенсації. По-друге, група країн фіналізувала проєкт конвенції для створення спеціальної комісії з розгляду позовів України. Проблема в тому, що ця комісія винесе рішення лише за кілька років. Саме на цей проміжок і має припадати "місток" у вигляді кредиту.

Можливі механізми

Один із варіантів — передати заморожені активи Росії з депозитаріїв, зокрема з брюссельської Euroclear, у спеціальну цільову структуру (SPV). Вона надасть кредит Україні з умовою, що повертати його доведеться лише після виплати Росією репарацій. Юридично власником активів залишиться Москва, а Україна видасть боргову розписку.

Альтернативний механізм — "обмін на облігації". ЄС міг би випустити довгострокові безвідсоткові облігації, які викуповувалися б за рахунок російських коштів. Виручені гроші спрямували б у вигляді позики Україні. Але тут виникають ризики: що буде, якщо Росія так і не заплатить репарацій?

Тоді ЄС доведеться шукати кошти для погашення власних облігацій. До того ж їхня реальна вартість буде значно нижчою від номіналу. Тож схема з SPV виглядає простішою та надійнішою.

Народний депутат України Олексій Гончаренко в коментарі "Телеграфу" зауважив, що сенсу розбиратися в технічних деталях європейського законодавства та правових механізмів немає, адже рішення щодо цих грошей буде політико-юридичним.

Часу обмаль

Питання технічної конструкції менш важливе, ніж швидкість ухвалення рішення. Після фактичного згортання фінансової підтримки з боку США Україна може зіштовхнутися з дефіцитом ресурсів уже на початку 2026 року. Чим швидше Київ отримає кредит під репарації, тим впевненіше зможе фінансувати оборону. Це також сигналізуватиме Москві, що Україна не залишиться без грошей, і може зробити Кремль більш схильним до переговорів про припинення вогню.

Дефіцит коштів в оборонному бюджеті країни може змотивувати європейських партнерів передавати ці кошти, оскільки саме вони є єдиним реальним додатковим джерелом.

"Треба пояснювати, що необхідно щонайшвидше приймати відповідні рішення, що Україна сьогодні потребує фінансування абсолютно по всіх напрямках", – наголосив Олексій Гончаренко.

Він нагадав, що Росія веде війну не тільки проти України, але й проти Європи. При цій ситуації, історія з замороженими російськими грошима, які знаходяться в Європі, але не використовуються бодай для того, щоби ця війна не була програна, на його думку, є божевільною.

"Тому треба тиснути по цьому питанню, підіймати його. Треба пояснювати європейським виборцям, що якщо ці гроші не взяти, то доведеться за їхні гроші робити. Що, я думаю, їх не порадує. Тому той, хто винен в агресії, той має заплатити за її наслідки", – наголосив депутат. За його словами, вже спостерігаються певні позитивні зрушення з боку Німеччини, тож тиск на питання передачі російських активів варто продовжувати.

Крім того, як вважає депутат, якщо найближчим часом Європа не наважиться на передачу коштів РФ, то Москва може почати вимагати повернення цих коштів.

"Чим швидше Європа остаточно вирішить це питання, тим менша ймовірність того, що далі доведеться про щось в цьому напрямку з Росією домовлятися. І, звичайно, це продемонструє Росії, що в України є серйозний фінансовий потенціал на продовження бойових дій", – наголосив Гончаренко.

Для порівняння він навів військовий бюджет Росії, який становить 150 мільярдів доларів. Сума, яку може отримати Україна з заморожених активів – дворічний бюджет, який Москва витрачає на війну.

Йти на максимум

Основні активи Росії — близько 210 мільярдів євро — заморожені в ЄС. Ще приблизно 75 мільярдів доларів розташовані в інших країнах G7. Перші ознаки ширшої коаліції вже видно: міністри фінансів Великої Британії та Канади долучаться до дискусій разом з колегами з ЄС. Як голова G7 цього року, Канада може спробувати підключити США та Японію. У Вашингтона активів небагато — лише близько 5 мільярдів доларів, але його політична участь надала б проєкту більшої ваги.

Ключовим гравцем залишається ЄС. Довгий час його роль у переговорах США та Росії щодо закінчення війни була другорядною. Масштабний кредит для України здатен не лише закрити фінансові потреби Києва, а й дати Брюсселю реальне місце за столом майбутніх перемовин.

Разом з тим, механізм кредиту, який описується вище, може призвести до того, що сама Росія заявить про необхідність зняття міжнародної ізоляції, оскільки буде вважатися, що репарації Україні вона вже виплатила. Однак Олексій Гончаренко зауважує: Кремль взагалі не планує виплачувати жодних компенсацій, тож зважати на цю деталь не варто.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у п’ятницю, 19 вересня, Єврокомісія презентувала 19-й пакет санкцій проти Росії. Щоб він набув чинності, рішення ще має одноголосно схвалити Рада ЄС, де підтримку повинні надати всі 27 країн-членів.