Між “биками” та “коровами”

Глобалісти не поважали Володимира Путіна, не враховуючи національних інтересів Росії щодо розширення НАТО за рахунок України, більшість мешканців Криму - етнічні росіяни, які розмовляють на російській мові, тож визнання Криму російською територією є констатацією геополітичної реальності. Росія має право на свою сферу впливу, на її території знаходиться багато природніх ресурсів, видобуток яких може збагатити американських інвесторів. Економічна взаємозалежність між США і Росією збільшить вплив Америки в РФ та зменшить залежність Москви від Пекіну.

Використовуючи поступки по цих питаннях, Дональд Трамп намагався домовитись з Володимиром Путіним про спільну геополітичну гру та створення пакту Трампа – Путіна, не розуміючи, насправді, мотивів російського фюрера.

Володимир Путін чудово розумів, що Україна не має навіть найменших шансів вступити до НАТО, оскільки проти цього рішення завжди були проти ключові члени Альянсу. Фактично, українські політики, які заради свого особистого піару і збільшення рейтингів, розповідали українцям казки про вступ до НАТО, напряму підігрували російській пропаганді і Володимиру Путіну.

Замість закріплення в Конституції України нереалістичного вступу до НАТО, українська влада повинна була би апелювати до того, що 16 липня 1990 року, коли була прийнята Декларація про державний суверенітет України і було проголошено про намір України стати постійно нейтральною державою, Крим як і Донецьк з Луганськом знаходились в складі України. До того ж Україна мала позаблоковий статус в 2014 році коли Росія здійснила військову агресію, тому якщо російська влада вважає, що наша країна повинна бути нейтральною державою, Росія повинна повернути в обмін на закріплення в Конституції України постійного нейтралітету всі незаконно анексовані території України.

Проблема лише в тому, що ані попередня влада, ані нинішня влада не грали в цю гру, дозволяючи іншим гравцям грати в свою гру щодо України. Коли наші європейські партнери заявляли що “двері” до НАТО відкриті для України, вони прагнули перетворити Україну на буфер між ЄС та Росією. Коли ж американські політики обіцяли вступ до НАТО, вони перетворювали Україну на ресурс для виснаження Росії і подальших поступок Кремля на умовах вигідних Вашингтону.

Російська ж гра щодо нейтрального статусу України направлена на ліквідацію українського суверенітету, оскільки ані нейтральна Австрія, ані нейтральна Швейцарія не контролюються політико – ідеологічно іншими країнами, а саме такий тип васального контролю прагне встановити Кремль над Україною. Нейтральна Швейцарія не була демілітаризована, як і не існує обмежень щодо чисельності для Збройних сил Швейцарії.

Дуже великою помилкою української влади також стало скасування Дня перемоги над нацизмом 9 травня, оскільки Україна була однією з найбільш постраждалих країни під час Другої світової війни. Тож 9 травня українській владі варто було запрошувати іноземних лідерів на святкування в Україні Дня перемоги над нацизмом, позиціонуючи це свято як перемогу українського народу, який зараз протистоїть відродженню фашизму в Росії.

Нажаль, українською владою також не був зроблений акцент, що саме російськомовні громадяни України найбільше постраждали від агресії Росії, яка щоденно знищує російськомовні міста, в той час коли більшість українських військовослужбовців на фронті спілкуються на російській мові, захищаючи Україну. Ти самим була б показана абсурдність наративів Кремля про визволення та захист Росією російськомовного населення України.

Поступка ж Трампа щодо Криму лише збільшила “апетити” Путіна, який зараз вимагає міжнародного визнання територіями Росії всіх анексованих українських регіонів. Так само і економічна взаємозалежність між США і Росією не зупинить Путіна і не перетворить Російську Федерацію на фронтир по стримуванню Китаю. Американські інвестори раніше здійснювали великі інвестиції в економіку Росії, не можна забувати також, що ЄС був найбільшим торговельним партнером Росії до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, але вся ця економічна взаємозалежність не завадила Кремлю розпочати гібридну війну проти США І ЄС.

Військова допомога США для України зменшилась навіть в порівнянні з президенством Джозефа Байдена, нові потужні санкції проти Росії не запроваджуються Дональдом Трампом, по результатах соціологічних опитувань ультраправі партії зараз знаходяться на першому місці по підтримці виборців в Франції, Британії, Німеччині, тож Путін немає зараз жодної мотивації припиняти військову агресію проти України.

З точки зору одного з найбільш впливових американських експертів Річарда Хааса, нинішнім американським президентом була здійснена велика помилка, коли він відмовився від вимоги до Путіна погодитись на перемир’я, натомість погодившись з Путіним, що війна повинна завершитись підписанням російсько – українського мирного договору. Річард Хаас вважає, що такі військові конфлікти як між Росією і Україною частіше всього завершуються перемир’ям, переговори ж щодо підписання мирного договору можуть продовжуватись декілька років, дозволяючи Росії вигравати час.

Однією з головних умов стимулювання Кремля на перемир’я, як вважає Річард Хаас, повинно стати різке збільшення військової допомоги для України та стабілізація на лінії фронту, але Дональд грає зовсім в іншу гру.

Вимоги Дональда Трампа до ЄС щодо запровадження великих тарифів на товари з Китаю та Індії дозволяють йому зняти відповідальність з себе за запровадження нових санкцій проти Росії, переклавши відповідальність на ЄС. Дональд Трамп, фактично, прагне послабити європейські країни, спровокувавши торговельні війни між Китаєм Індією та ЄС. Наслідком цих торговельних війн стане різке збільшення інфляції в європейських країнах та посилення впливу ультраправих і ультралівих, які використовуються Кремлем як європейські корисні ідіоти для фрагментації і хаосу в ЄС.

Ідеологи трампізму не один раз казали і писали, що США повинні стати “островом” стабільності захищеним океанами, куди будуть втікати капітали, переноситись виробництва, куди будуть переїжджати жити заможні європейці і азіати, в той час коли Євразія буде поглинута кризами та хаосом.

Тому зараз фактично можна побачити геополітичну конструкцію, коли “бики – беспредельщики” намагаються “подоїти” європейських і азійських “корів”. Росію “доять” Китай, Індія та Туреччина, Дональд Трамп “доїть” Європу, а самого Трампа “доїть” Володимир Путін.