Порцелянові ляльки повернулися додому: до Харкова передали частину унікальних іграшок

На перший погляд може здатися, що це ще одне поповнення колекції. Але насправді це символічна подія. Сім порцелянових ляльок знайшли нову домівку у Харківському театрі ляльок. Це особливий дарунок, тому що колекційні іграшки належали внучці першого керівника театру. Про те, яким чином ляльки потрапили до Харкова, чи будуть задіяні у виставах, а також коли їх зможуть побачити глядачі театру - читайте у матеріалі Коротко про.

Ксюшина колекція

Одягнені в сукні з мереживом за модою початку минулого століття, в елегантних капелюшках, порцелянові ляльки зараз знаходяться в бомбосховищі.

- Ми змушені їх туди заховати, там зараз знаходяться й експонати нашого Музею ляльок, - розповідає Коротко про керівниця Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва Ірина Букрєєва. – До нас вони приїхали у коробці. Ми їх оглянули, перерахували (нам передали сім ляльок) і знову склали до коробки. Поки триває війна, вони будуть заховані у сховищі. А коли це все закінчиться, тоді вже будемо щось планувати. Можливо, навіть виставку, адже це ляльки, що мають цікаву історію.

Колекційні іграшки належали внучці першого керівника Харківського театру ляльок Івана Шаховця, ім’я якого радянська влада намагалася стерти у пам’яті харків’ян. Але про нього розповімо нижче.

Історія того, як оригінальні іграшки потрапили до Харкова, ще раз доводить, що випадковості невипадкові, і навіть у роки війни бувають дива. Про це написала харківська медійниця Анна Гін. На початку серпня вона отримала у соцмережах повідомлення від підписника на ім’я Михайло, який вже багато років мешкає в Ізраїлі. Чоловік написав слова підтримки Україні, а також розповів, що має певну мету.

«…він дуже тепло писав про свою дружину Ксюшу , "моє єдине кохання", яка померла в 2013 році. Оксана все життя колекціонувала порцелянових ляльок, і ось Михайло пише, що всі ці роки зберігав її колекцію в комірчині, не в змозі розлучитися з тим, що таким дорогим було дружині. Але тепер він наважився передати цю колекцію українським дітям, "впевнений, Ксюша хотіла б цього". І питає, чи не могла б я якось це організувати» ,- пише на своїй сторінці у фейсбуці Анна Гін.

Коли розмова заходить за ляльок, на думку одразу спадають пухкі пупси і Baby Born, фігуристі Barbie і радянські Маші. Але «Ксюшині ляльки» - це раритетні порцелянові, делікатні іграшки. Бавитися з ними не можна, хіба в руках потримати. Кожна з цих ляльок зберігає у собі певний відбиток історії. У їхніх обличчях застиглі емоції, а вбрання - по моді, яка вже давно зникла з вулиць.

Розстріляли як ворога народу

Анна Гін запропонувала передати частину колекції до Харківського театру ляльок.  Михайло погодився. І ось днями ляльки приїхали до театру. А тепер найцікавіше. Цитуємо допис Анни Гін.

«В одному з листів Михайло обмовився, що дідусь його покійної дружини Іван Шаховцов, «здається, керував якимось театром у Харкові» ще до Другої світової війни. І був розстріляний 1938-го як ворог народу. Привожу коробку в театр, розпаковуємо її разом із співробітниками, стоїмо буквально на колінах, озброєні ножами та ножицями, всі посипані пінопластом. Я розповідаю історію Михайла та Ксюші, згадую про розстріляного діда... І раптом одна зі співробітниць вигукує: "Ляльки повернулися додому"! Виявилося. Шаховцов Іван Миколайович, дідусь Ксюші, яка все життя збирала цю колекцію, яка випадково потрапила до України, до Харкова, у це саме фойє – був першим художнім керівником Харківського театру ляльок!».

У дописі Анни Гін помилка, тому що ім’я першого керівника Харківського театру ляльок Іван Шаховець (1902–1938). Історики називають його видатним режисером і актором, порівнюють з іншим талановитим театральним корифеєм Лесем Курбасом. Але якщо Курбас широко відомий українцям, то прізвище Шаховця мало хто знає. І це насправді абсурд, який усіма силами намагалася створити радянська система.

За п'ять років сценічної діяльності Шаховець створив репертуар, який підкорив серця тисяч, а може, й мільйонів глядачів України та Білорусії. Але у 1936 році за доносом Шаховець був усунений від роботи в театрі ляльок. А в листопаді 1938 року чоловіка розстріляли як ворога народу, а його прізвище викреслили з усіх документів.. А далі була війна, театр довго не працював.

Зараз Харківський театр ляльок знову зачинений. Тимчасово - доки не закінчиться війна. Проте навіть у такі темні часи культурні надбання, як ляльки з колекції внучки Шаховця, повертаються туди, де і належить їм бути.

- Це дійсно красиві ляльки, гарно збережені, але не будуть задіяні у виставах, це неможливо, - каже Ірина Миколаївна. – Точний рік виготовлення не скажу, але це масове виробництво порцелянових ляльок. Та їхня цінність для нас в іншому. Факт того, що внучка першого керівника театру вирішила подарувати ці ляльки, має величезне значення. Це жест пам’яті та вдячності.

Родинна реліквія, яку можна було б зберігати вдома як приватну цінність, тепер стала надбанням громади. І це ще раз нагадує, що Харків живий і що у його майбутньому знову будуть дитячий сміх у театральній залі, казкові декорації, звучатимуть чарівні голоси акторів.