Повітряна оборона майбутнього: чи зможе Україна перетворити дрони на головний щит від атак РФ

Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що Україна незабаром зможе використовувати щонайменше тисячу дронів-перехоплювачів на добу для відбиття російських атак. Про це він повідомив 18 вересня на пресконференції з міністром оборони Польщі Владиславом Косиняк-Камишем у Києві.

Шмигаль зазначив, що Росія здатна застосовувати до 800 безпілотників за ніч, тому Україна прагне мати принаймні 1000 дронів-перехоплювачів для ефективної протидії.

"Цей рівень буде досягнутий. Я не можу говорити, який на сьогодні рівень, але вже найближчим часом цей рівень буде реалізований", — сказав міністр.

За його словами, мета — перехоплювати всі ворожі дрони на території України. Виробництво дронів не є проблемою, складність полягає у забезпеченні наземними комплексами управління, радарами та системами зі штучним інтелектом для наведення. Шмигаль підкреслив, що система перехоплення включає не лише дрони, а й РЕБ-системи та радари.

"Великий комплекс, і його імплементація забирає трохи часу. Але ми впевнено, згідно з графіком рухаємося до мети, яка поставлена", — запевнив Шмигаль.

Українські дрони-перехоплювачі: чому посварились експерти

Офіцер ЗСУ, засновник дослідницького конструкторського бюро безпілотної авіації "Matrix-UAV" Юрій Касьянов критикує програму дронів-перехоплювачів, на яку Україна зробила ставку для ППО. За його словами держава виділила мільярди гривень на їх створення, але "Шахеди" продовжують атакувати Україну. За його словами, дрони-перехоплювачі — це адаптовані FPV-дрони з обмеженим часом польоту, низькою швидкістю та проблемами в негоду.

"У реальності все набагато складніше — досвідчених операторів для роботи в небі вночі — дуже мало, екіпажі давно відправили на фронт, як "не критично важливі елементи ППО", радарів для виявлення шахедів у нас кіт наплакав у всіх ЗСУ, а "Шахеди" летять щільним клином, і запустити другий дрон-перехоплювач, якщо перший не влучив у ціль, оператор просто не встигає", — зазначає Касьянов.

На його думку, для відбиття масованих атак потрібно сотні операторів, яких бракує, а також радари та системи зі штучним інтелектом. Відео успішних перехоплень мало, адже ефективність низька. Касьянов пропонує зенітно-ракетні комплекси, як "Панцир" чи "Залізний купол", які ефективніші та дешевші.

Своєю чергою, український бізнесмен, волонтер та військовий Олександр Карпюк, відомий як Serg Marco, спростовує критику Юрія Касьянова щодо зенітних дронів-перехоплювачів. На думку Карпюка, ставка на дрони з'явилася влітку після успіхів екіпажів, коли вони почали збивати по 5-10 "Шахедів" за ніч, а не на початку року. Навчання управління зенітним дроном займає тижні.

"Наведення зенітного дрона автоматизовано через тактичні радари. Звісно оператор там треба, але сама процедура "пуск-наведення-захоплення цілі" — проходить автоматизовано. Навчання там тиждень-два, все доволі просто, це не те ж саме що навчити бойового фпвішника", — додає Карпюк.

Також Serg Marco критикує створення нового українського зенітного ракетного комплексу, подібного російському "Панциру". Останній, зокрема, неефективний проти дронів. А створення нової ракетної системи займе роки та мільярди гривень.

Вартість дронів-перехоплювачів та нюанси роботи

Авіаційний експерт Костянтин Криволап наголосив на складності створення ефективних систем протидії далекобійним ударним дронам РФ за допомогою дронів-перехоплювачів враховуючи фізичні, технічні та людські фактори, які впливають на успіх таких операцій.

Криволап пояснив, що набагато складніше забезпечити точне наведення на ціль, особливо в умовах бойових дій. Оператор FPV-дрона, який працює в окулярах віртуальної реальності, стикається з серйозними викликами: потрібно не лише знайти ціль, але й точно в неї влучити, що ускладнюється високою швидкістю польоту та обмеженою видимістю, особливо вночі. За його оцінкою, для виконання таких завдань необхідні висококваліфіковані оператори, яких критично бракує.

"Сергій "Флеш" зазначає, що для ураження одного "Шахеда" досвідчені пілоти використовують у середньому три дрони-перехоплювачі. Однак за моїми оцінками лише 3–4 із 20–30 досвідчених пілотів здатні ефективно перехоплювати ворожі дрони", — зазначає Фокусу Криволап.

Крім того, за даними експерта, вартість одного такого дрона коливається від 5 до 20 тисяч доларів залежно від виробника, комплектації та умов контракту. Наприклад, голова агентства закупівель Міноборони Арсен Жумаділов повідомляв, що було законтрактовано три компанії, одна з яких українська, для постачання таких дронів. Водночас міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що Україна викупить усі дрони-перехоплювачі, які виробляються вітчизняними компаніями.

Водночас Криволап оптимістично налаштований щодо майбутнього українських дронів-перехоплювачів. Він вважає, що Україна ще не сказала свого останнього слова в цій сфері, і розробки тривають. Наприклад, Федоров анонсував, що до середини жовтня 2025 року Україна може отримати автоматичну систему дронів-перехоплювачів, яка значно спростить боротьбу з ворожими БПЛА.

Тактика Росії та нові виклики для дронів-перехоплювачів

Експерт зазначив, що Росія змінила тактику використання "Шахедів", перейшовши до прицільних атак на конкретні об'єкти та застосовуючи групові запуски. Російські війська почали практикувати так звані "рої" дронів, де є ведучий дрон, який координує інші між собою. Також поступово впроваджуються "Шахеди" із каналами зв'язку та відеоспостереженням. Наступним кроком, за словами Криволапа, може стати впровадження систем донаведення на основі штучного інтелекту, що значно ускладнить протидію.

Криволап підкреслив, що розміщення операторів дронів-перехоплювачів є ще одним викликом. Їх потрібно розташовувати на достатній відстані від міст, щоб уникнути цивільних жертв у разі невдачі. Крім того, дрони повинні злітати на висоту 1,5–2 км, щоб уникнути ураження стрілецькою зброєю, що ускладнює їх захист від ворожих засобів ППО. Наразі російські дрони часто прориваються до міст, де їх збивають мобільні групи або дрони-перехоплювачі.

"Для перехоплення одного "Шахеда" потрібно кілька дронів-перехоплювачів, які запускаються з невеликим інтервалом до однієї хвилини. Якщо Росія одночасно запускає, наприклад, 50 дронів, для їх перехоплення потрібно 300–500 операторів, кожен із яких потребує помічника для орієнтації в просторі. Це створює величезне навантаження на логістику, адже операторів необхідно розмістити так, щоб вони не заважали один одному, уникали впливу засобів радіоелектронної боротьби й працювали на різних частотах", — додає експерт.

Нагадаємо, у ніч на 16 вересняросійські війська атакували Україну балістичними ракетами та дронами "Шахед". У результаті російської атаки у Запоріжжі одна людина загинула, сім — постраждали, в тому числі одна дитина.

Також Фокус писав, що Росія все більше покладається на безпілотники як ключовий інструмент війни. Якщо раніше атака 40 дронами вважалася значною, тонині йдеться про сотні й тисячі БПЛА.