Стабільний клімат Землі залежить від оленів: тварини тримають під замком величезний запас вуглецю

Глибокі сніги запобігають викидам вуглекислого газу з бореальних лісів, але коли снігу менше, він може випаруватися, що робить глобальне потепління Землі майже незворотнім. Однак, згідно з новими дослідженнями, олені та їхні дикі родичі, карибу, тримають проблему під контролем, якщо в них є можливість вільно пастися, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Майбутнє клімату Землі

Найстрашніші сценарії розвитку глобального клімату передбачають початкове потепління через спалювання викопного палива. За ним, як вважається, піде зміна екосистеми й вивільнення вуглецю, накопиченого в рослинах і ґрунті. Далі настане подальше потепління, навіть якщо людям вдасться зупинити викиди, як результат — настане некерований ефект, який неможливо буде зупинити.

Арктична тундра і північні ліси — не єдині місця, де це може статися. Однак вони поглинають половину вуглекислого газу, поглинутого сушею — тобто відіграють ключову роль у стабільності клімату. З урахуванням того, що тільки лісові угіддя містять близько трильйона тонн вуглецю, зміни на півночі можуть становити найбільшу загрозу, особливо у зв'язку з тим, що снігові сезони стають більш нестабільними.

Загроза детонації "вуглецевої бомби"

У новому дослідженні вчені прагнули зрозуміти, як ця вуглецева бомба впливає на мінливий клімат планети та тварин. Команда вивчила викиди вуглецю на 42 ділянках у соснових лісах Фінляндії в період з 2019 по 2023 рік.

В Оуланці олені протягом 25 років не допускалися на частину лісової ділянки, але вільно паслися на іншій її частині. У Кево ділянку, що не піддавалася випасу протягом 55 років, порівнювали із сусіднім лісом, де паслися. Щороку на одних ділянках сніг додавали, а на інших прибирали, щоб спостерігати за ефектом.

Результати дослідження вчених підтвердили побоювання кліматологів. Вчені виявили, що в роки, коли сніг був глибоким, викиди вуглецю були незначними, але більш рідкісні снігопади призводили до небезпечного викиду вуглецю в атмосферу. Згідно з попередніми даними, викид вуглецю збільшується не тільки в період снігового покриву, а й влітку після неглибокого снігопаду, імовірно, через більш сухий ґрунт.

З іншого боку, на обох ділянках з випасом виділялося мало вуглецю навіть у малосніжні роки. Чистий викид вуглецю з невипасаних ділянок за низького снігового покриву був утричі вищим, ніж із випасаних. Примітно, що в Оуланці невипасані ділянки виділяли мало вуглецю навіть за невеликої кількості снігу. Вчені вважають, що переваги випасу зберігаються ще довго навіть після відходу тварин — але цей період менше півстоліття.

За словами співавтора дослідження, аспірантки Університету Оулу Нури Кантоли, результати дослідження можуть вказувати на те, що північні хвойні ліси можуть бути відносно стійкими до короткочасних змін зимового клімату.

Будуть потрібні додаткові дослідження, щоб довести, що різниця між ділянками справді пов'язана з оленями, а не з якимось іншим фактором, який був випущений з уваги. Проте автори вважають, що найімовірніше пояснення пов'язане з лишайником, яким харчуються олені і який у холодному кліматі відновлюється дуже повільно.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що стародавні ферми допоможуть видалити газ, що нагріває Землю: чим старші вони, тим краще справляються.

Раніше Фокус писав про те, що непримітне в саду дерево зробило революцію в зберіганні вуглецю.