Світові компанії, які так і не вийшли з РФ, не лякає кров на путінських мільярдах

День початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну став своєрідним водорозділом для міжнародного бізнесу. Хтось, як Nike, майже одразу вийшов з Росії та отримав подяку за це від президента Володимира Зеленського. У когось – як у Carlsberg та IKEA – вихід з російського ринку зайняв кілька років.

Водночас були й компанії, такі як Leroy Merlin, які лише імітували вихід з РФ. А деякі – зокрема Coca-Cola, виробник солодощів Oreo і Milka Mondelez International та Raiffeisenbank, так і не виконали своїх обіцянок залишити Росію.

Скільки західних компаній покинуло РФ за 3,5 року великої війни? Скільки грошей в бюджет РФ принесли ті, хто залишилися? Як компанії двох найбільших донорів України – США і Німеччини – фінансують режим Путіна? І чому корпорації, працюючи в РФ, приховують фінзвітність?

Повністю вийшли лише 12% компаній

Відсоток компаній, які залишали ринок РФ, різко зростав з першого дня великої війни до середини квітня 2022 року. За підрахунками Університету Сент-Галлена, до кінця того року зв’язки з країною-спонсором тероризму розірвали менше 9% з проаналізованих понад 3 тис. іноземних компаній.

За останні 3,5 року співвідношення західних компаній, які вийшли з РФ, і тих, що залишилися, майже не змінюється. Так, у 2024 році Росію залишили ще понад 160 міжнародних компаній, зокрема Carlsberg, Unilever та IKEA.

До літа 2025 року показник “виходів” також суттєво не зріс. За оцінками KSE Institute, із проаналізованих 4 177 компаній лише третина заявила про вихід з РФ або призупинила там свою діяльність, 54,8% зберігали присутність і лише 12% західних бізнесів здійснили повний вихід.

До липня 2025 року повністю вийшли з Росії лише 503 компанії. У довоєнному 2021 році на них працювали майже 590 тис. осіб, а самі підприємства згенерували 110 млрд дол. річного доходу. Водночас 2 326 бізнесів (55%) продовжують діяльність у країні. Ще 1 377 скоротили операційну діяльність або перебувають у процесі виходу.

Хоча сумарний виторг іноземних компаній в РФ упав з 318 млрд дол. у 2021 році до 193 млрд дол. у 2023-му, проте прибуток залишився майже на тому ж рівні (16,7 млрд дол. у 2023 році проти 18,4 млрд дол. у 2021 році). Сплачений цими компаніями податок на прибуток навіть зріс: з 5,4 млрд дол. до 6,4 млрд дол. У KSE пояснили це посиленням податкового тиску.

Leroy Merlin, Nestle, METRO и JTI – спонсоры российского вторжения в Украину

60 мільярдів доларів податків у бюджет РФ

Загальний дохід іноземних компаній в РФ у 2024 році досяг 201 млрд дол., майже не змінившись порівняно з 2023 роком (198 млрд дол.), ідеться в спільному звіті B4Ukraine, KSE Institute та Squeezing Putin. При цьому чистий прибуток сягнув найвищого рівня за останні три роки: 19,5 млрд дол.

“Лише за 2024 рік компанії сплатили до бюджету Кремля щонайменше 20 млрд дол. податків, а загалом з початку вторгнення – понад 60 млрд дол. Ця сума еквівалентна майже половині воєнного бюджету Росії на 2025 рік і достатня, щоб забезпечити контрактами понад мільйон російських військових”, – ідеться у звіті.

При цьому компанії із США і Німеччини – найбільших донорів України – провідні корпоративні донори військової економіки РФ. Частка американського бізнесу залишається відносно стабільною: 19% доходів від усіх іноземних компаній у Росії у 2024 році порівняно з 20% у 2021-му.

За підрахунками аналітиків, 325 американських компаній, які на початку 2022 року мали зв’язки з РФ, продовжують вести там бізнес. Ще 387 офіційно анонсували повне припинення діяльності чи скорочення операцій і лише 96 фірм завершили вихід з РФ через продаж або ліквідацію своїх операцій.

Загалом, у 2024 році американські корпорації отримали в РФ 38 млрд дол. доходів, сплативши 1,2 млрд дол. податків на прибуток. Останній показник значно зріс порівняно з 2021 роком (915,7 млн дол.). Американці продовжують домінувати в кількох сегментах ринку Росії: тютюн (Philip Morris), продукти харчування та напої (PepsiCo) і товари широкого вжитку (Mars, Procter&Gamble).

Компания Nestle, после бойкота и взлома все-таки останется в России по принципу “базового права на еду” .. для людоедов (обновлено)

Надприбутки Raiffeisenbank та OTP Bank

За словами експертів KSE, банки залишається важливим джерелом доходів бюджету РФ, дозволяючи Кремлю частково компенсувати втрати від санкцій та експортних обмежень.

За 2024 рік іноземні банки, які продовжують працювати в РФ, заробили понад 3,4 млрд дол. Їх частка в активах банківської системи Росії скоротилася до 2,72%, однак вони забезпечили 7,86% від загального прибутку сектору.

Як і раніше, найбільші прибутки генерує австрійський Raiffeisenbank – 1,54 млрд дол. (3,5% від прибутків сектору). Попри обіцянки вийти з РФ і тиск Європейського центробанку, Raiffeisenbank продовжує утримувати й просувати інвестиції в російські державні та приватні організації, які перебувають під санкціями, а також заробляти мільйони на компаніях, що забезпечують армію РФ.

Крім того, фіксувалося надання російською “дочкою” банку кредитних канікул мобілізованим росіянам, які в складі армії РФ нищать українські міста. Ба більше, у документах про оформлення таких канікул банк вживав російські назви окупованих частин Донецької та Луганської областей, а також називав російське вторгнення в Україну “спеціальною воєнною операцією”.

Окрім “Райффайзену”, значні прибутки у 2024 році в РФ також зафіксували китайський ICBC Bank (370 млн дол.), угорський OTP Bank (350 млн дол.), Bank of China (144 млн дол.) та China Construction Bank (40 млн дол.).

• Не лише Coca-Cola. Які ще західні компанії й далі годують та спонсорують агрессора працюючи в РФ?

“Попри поступове згортання діяльності окремими фінустановами та вихід з ринку, сукупний прибуток іноземних банків в РФ зріс на понад 15% порівняно з 2023 роком. Ці установи продовжують сплачувати значні суми податків (близько 1,3 млрд дол. у 2024 році), підтримуючи бюджет держави-агресора”, – наголошують у KSE Institute.

Саме фінансовий сектор забезпечує найбільші податкові надходження від іноземних компаній: у 2024 році він сплатив податків на 1,28 млрд дол.

Надприбутки Nestle та брехня PepsiCo

Сектор споживчих товарів швидкого обігу (FMCG) зберіг позицію лідера за обсягом доходів (32,7 млрд дол.), сплативши 670 млн дол. податків. Серед найбільших представників – Mars, Nestlé, Procter&Gamble, Leroy Merlin і Metro.

“Їх надприбутки показують, як компанії, що виробляють товари широкого вжитку, зміцнили свої позиції на ринку, часто спираючись на перебільшені або сумнівні твердження про “товари першої необхідності” – шампунь, лосьйон після гоління чи кондитерські вироби, щоб виправдати продовження своєї діяльності”, – заявляють B4Ukraine, KSE Institute та Squeezing Putin.

Виробники продуктів харчування та напоїв, алкоголю й тютюнових виробів разом заробили 71,4 млрд дол. і забезпечили 1,67 млрд дол. податків. При цьому багато корпорацій не виконали своїх публічних обіцянок про вихід з російського ринку.

Так, у 2022 році PepsiCo потрапляла на перші шпальти газет як компанія, що “виходить з Росії”. Тоді корпорація оголосила, що припинить рекламу та виробництво певних напоїв у країні. Проте замість виходу компанія продовжила пропонувати перейменовані версії своїх напоїв, а згодом навіть розширила свою присутність, відкривши новий завод з виробництва снеків. У 2023 році її дочірня компанія “Вимм-билль-данн” збільшила прибуток у 2,6 разу, а загальні продажі групи зросли на 26% до 4,7 млрд дол.

Американський гігант у сфері виробництва снеків – Mondelez International – також не зважився на повний вихід з РФ, але на тлі критики в червні 2023 року пообіцяв до кінця року відокремити російський бізнес. Проте згодом виробник Oreo і Milka прибрав це зобов’язання із свого сайту і не згадував про нього в річному звіті, опублікованому в лютому 2025 року. Mondelez також видалив заяву від березня 2022 року, у якій зобов’язувався “скоротити всі необов’язкові види діяльності” в Росії.

Coca-Cola Co. також продовжує заробляти в РФ. Хоча компанія припинила пряму діяльність у країні після початку великої війни, у 2024 році вона подала три заявки на реєстрацію товарних знаків Coca-Cola, Sprite і Fanta, пояснивши це необхідністю збереження інтелектуальних прав.

У 2022 році корпорація попросила своїх партнерів у Росії вилучити товар з магазинів, припинити постачання сиропу та припинити виробництво, але характерний червоний логотип можна було легко знайти в супермаркетах і ресторанах в усій країні і два роки потому. Згодом з’явився бренд “Добрый Сola”, який продається в банках знайомого червоного кольору і має смак, який мало хто зможе відрізнити від оригіналу.

“Добрый Сola” запустила компанія Multon Partners, яка і раніше розливала кока-колу в РФ. Multon є підрозділом окремої компанії Coca-Cola HBC, 21% акцій якої належить американській материнській корпорації. “Добрый Сola” стала найпопулярнішою газованою водою в країні, займаючи 13% ринку. Прибуток Multon Partners у 2023 році перевищив 111 млн дол.

“Прибутки від продажу Coca-Cola в Росії просто перейшли до Coca-Cola HBC, яка отримала частку ринку завдяки успіху “Добрый Сola”, – визнав аналітик CFRA Research Гаррет Нельсон.

Приховування фінзвітності

Аналітики звертають увагу, що іноземні компанії поступово припиняють публікацію звітності. Особливо це стосується великих корпорацій. За підрахунками KSE Institute, із 100 найбільших іноземних компаній, що працювали в РФ у 2021 році, у 2023 році прозвітували лише 86. Ще через рік цей показник обвалився вдвічі до 43.

“Водночас компанії з нижньої частини списку звітують стабільно, без значних змін. Така вибірковість може свідчити про узгодження звітності з Кремлем”, – пояснили в KSE Institute.

Зокрема, у Metro публікують фінансові показники включно із сплаченими податками на консолідованому глобальному рівні, не розбиваючи їх по окремих країнах.

А компанія-шортселлер Hindenburg Research звинуватила польського ритейлера LPP (бренди Reserved, Cropp і Sinsay) у тому, що він фіктивно продав бізнес в РФ і зберіг контроль над підприємствами в країні. За версією Hindenburg Research, ритейлер міг маскувати продаж активів у Росії, маніпулюючи бухгалтерською звітністю шляхом включення виручки з РФ у звітності в розділ “інше”. LPP звинувачення відкидає.

У B4Ukraine припускають, що рішення не розкривати повністю фінансові звіти може свідчити про намагання компаній зберегти свою репутацію.

Автор: Олексій Павлиш

Джерело: Економічна правда