Військовий омбудсман: за що відповідає, кому допоможе і на що не зможе вплинути

Володимир Зеленський оперативно підписав Закон «Про Військового омбудсмана». Військового - з великої літери, бо це офіційна назва нової державної посади, яку має посісти людина без погон. Останнє є принциповим, оскільки йдеться про цивільний контроль за сектором безпеки і оборони щодо дотримання прав військовослужбовців. Документ набуде чинності з дня, наступного за днем опублікування, але у дію його введуть після оголошення в «Урядовому кур’єрі» або «Голосі України» про початок діяльності Військового омбудсмана. Це має статися протягом року.

Такий закон - подія очікувана. Прогнозується, що офіс Військового омбудсмана у складі 150 працівників очолить колишня журналістка Ольга Кобилинська (більше відома як Решетілова), яка зараз виконує функції уповноваженого від президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. На що може вплинути нова інституція, а на що не зможе - в огляді Коротко про.

Що це за посада

Військовий омбудсман має віковий ценз - не молодше 30 років і вимогу щодо вищої освіти - не нижче рівня спеціаліста. Ще з вимог: дієздатний, не судимий, не військовий, не чиновник або пов’язана з органами влади особа, не належить до політичної партії, не… має заборгованості по аліментах.
На посаду Військовий омбудсман призначається терміном на п’ять років за указом президента. Це положення критикувалося ще на стадії обговорення законопроєкту, як суперечливе до європейських норм: «Такий омбудсман військових не захистить. Якщо омбудсмана призначає Головнокомандувач - значить на захист прав військових проти Головнокомандувача омбудсман ніколи не піде!» - написав народний депутат Віктор Уколов. Однак 283 голоси в парламенті поставили крапку в дискусії.

З основних обов’язків Військового омбудсмана:

• реагувати на скарги про порушення прав військовослужбовців,
• не розголошувати відомості про особисте життя скаржника та інших причетних до скарги осіб без їхньої згоди,
• не розголошувати військову службову інформацію,
• раз на рік звітувати перед суспільством про результати свої діяльності.

З основних прав:

• проводити перевірки за скаргами,
• запитувати у державників та військових необхідну інформацію, в тому числі з обмеженим доступом,
• безперешкодно відвідувати території військових об’єктів, в тому числі в районах ведення бойових дій,
• видавати на виконання своїх повноважень накази та розпорядження,
• складати протоколи про адміністративні правопорушення тощо.

Хто і на що може скаржитися

Закон передбачає, що Військовий омбудсман має опікуватися правами таких категорій осіб:

• військовослужбовці, які перебувають на службі, резервісти та військовозобов’язані під час проходження ними зборів,
• члени добровольчих формувань територіальних громад, які виконують завдання тероборони чи беруть участь у бойових діях,
• особи, які на добровільній і конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях,
• правоохоронці, залучені до безпосередньої участі в бойових діях.

Скарги приймаються як від самих осіб, які вважають, що їх права порушені, так і від їх представників за довіреністю чи законних представників. Тобто до омбудсмана можуть звертатися родичі військових, адвокати, народні депутати. Передбачається, що скарги прийматимуться у будь-якій форму - письмовій, усній (під час прийомних днів або на «гарячу лінію), поштою або факсом.

Термін розгляду індивідуальної або колективної скарги не може перевищувати 10 робочих днів з дня її одержання. Якщо є підозра щодо загрози життю та здоров’ю скаржника, на реагування дається 3 дні.

Скептики прогнозують, що офіс Військового омбудсмана, коли буде створений, просто захлинеться від листів, дзвінків і ходоків. Однак закон передбачає і запобіжники.

Не розглядатимуться скарги:

• які не належать до компетенції Військового омбудсмана (наприклад, щодо прав звільнених зі служби ветеранів),
• ідентичні за суттю до вже розглянутої,
• такі, що стосуються тлумачення законодавства,
• якщо вимоги скарги є предметом будь-якого судового провадження (момент суттєвий, бо виключає з потенціалу скаржників військових, які вже подали позови),
• анонімні скарги, крім випадків, коли така скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, які можна перевірити.

Про що забули депутати

За галасом навколо законопроєкту про Військового омбудсмана чомусь забувся супутній йому документ за №13267 - про зміни до Кримінального та Адміністративного кодексів. Він також був внесений у Верховну Раду в травні цього року як невідкладний, але досі опрацьовується в комітеті.

- Цей законопроєкт передбачає відповідальність за невиконання вимог Військового омбудсмана, без такої основний закон не дасть жодного результату, - наголошує військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов. - Припустимо, є скарга, починається перевірка. А командир частини нічого не виконує з того, що йому приписали. Чхати вони хотіли на ті приписи про права. Вони на всі скарги відписуються, що іде війна, а тому - отак. Те ж саме кажуть і в усіх судах. І будуть далі казати. У вже проголосованому законі є положення про передбачену відповідальність за невиконання, надання недостовірної інформації, порушення строків реагування. Це бланкетна норма, яка до чогось відсилає. А до чого відсилає - того нема.

У законопроєкті №13267 пропонується встановити штрафи для посадових осіб:

• від 8500 до 17 000 грн - за перше порушення вимог або перешкоджання діяльності Військового омбудсмана,
• від 17 000 до 34 000 грн - за повторне.

Однак депутати, нагадаємо, навіть не обговорювали вагомість санкцій у першому читанні. Зважаючи на це і той факт, що на запуск Військового омбудсмана дається рік, нова інституція запрацює не завтра.

Необхідність таки є

Чи вирішить нова інституція всі проблеми - питання теж відкрите. Коментатори посилаються на приклад освітнього омбудсмана, від існування якого життя педагогів ніяк не полегшується. А спектр порушень прав у військовій сфері значно ширший - від свавілля командирів, відмов підтвердити статус пораненого, зарахування полонених чи загиблих до СЗЧ і до невиплати належних коштів.

- Зараз більша частина скарг стосується того, що в бюджеті немає грошей. Тільки на виконання рішень судів за позовами військовослужбовців потрібно 1,5 мільярда. На більшість моїх скарг про невиплати пишуть: при надходженні фінансування. А що це означає і коли, не пояснюють. У мене кілька сотень таких невиконаних рішень судів. Навіть накладають штрафи за невиконання, а питання не вирішується через брак бюджету. Що тут може зробити омбудсман, я не знаю, - міркує Роман Лихачов.

Велика частка скарг, за словами адвоката, стосується причин, через які люди йдуть у СЗЧ, проблем неправомірної мобілізації.

- Тут також треба глибоко розбиратися в причинах. От ніби зобов’язали працівників ТЦК носити бодікамери, а вони не носять. Бо відповідальність тільки дисциплінарна - попередження чи зауваження. І з того що? Я знаю людей, у яких по 30 доган, і спокійно служать.

Водночас експерт переконаний, що необхідність у запровадженні інституту Військового омбудсмана є. Бо принаймні частина скарг буде вирішена. Розвантажаться суди, які зараз завалені позовами від військових, і справи тягнуться по року та більше.

- Кількість скарг можна зменшити досить просто. Встановити чітку відповідальність і реально покарати двох-трьох порушників. Решта замислиться, чи варто все виправдовувати війною, - вважає військовий адвокат.

Поки ж у нас працює механізм безкарності.

Досьє Коротко про

Ймовірна очільниця офісу Військового омбудсмана і розробниця законопроєкту Ольга Кобилинська (Решетілова) починала свою кар’єру як редакторка відділу кореспондентської мережі в газеті «День». У 2014 році стала співзасновницею фонду підтримки української армії "Повернись живим". У 2015-му після багатьох поїздок в зону АТО зосередилася на розслідуваннях порушень у секторі безпеки, працювала в Українській Гельсінській спілці з прав людини.

У вересні 2016 року разом із Марією Томак започаткувала «Медійну ініціативу за права людини», а потім очолила її. Готувала матеріали для забороненого в Росії ліберального видання "Грани.Ру" з офісом у Франції. У 2019-му за рішенням Кабміну стала членом Комісії з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Уповноваженим президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей була призначена 30 грудня 2024 року і донині обіймає цю посаду.