Російські наративи про українських біженців в ЄС майже не присутні в українських медіа, — дослідження

Компанія Pikasa Analytics, що спеціалізується на моніторингу медіа та соціальних мереж, провела дослідження українських медіа з приводу висвітлення теми українських біженців. Аналітики зробили висновки стосовно кількості згадок переселенців за кордоном,  тональності повідомлень та наративів, що просуваються. Про це повідомляє пресслужба Pikasa Analytics.

Компанія дослідила понад 1000 різних медіа, від традиційних до соцмереж, протягом січня — березня 2025 року та зробила декілька висновків.

Історії біженців залишаються постійним пріоритетом для медіа.

Як зазначили аналітики, за вказаний період щомісяця публікувалися сотні матеріалів, пов’язаних з біженцями, що свідчить про те, що ця категорія населення постійно перебуває у центрі уваги.

«Така постійна увага контрастує з типовим медіациклом, де кризи часто зникають після перших заголовків. Натомість українські біженці залишаються в центрі громадської дискусії», — повідомили у Pikasa Analytics.

Висвітлення теми зосереджувалося на країнах, де проживають найбільші українські громади.

Польща, Німеччина та Чехія у контексті біженців згадувалися найчастіше. Лідером залишалася Польща, що відбиває її роль як пункту призначення, так і транзитного вузла.

Також помітну роль відігравала Велика Британія завдяки своїй програмі «Дім для України».

Найчастіше у медіа обговорювалися політичні питання, що стосуються українських біженців.

Серед найпопулярніших тем:

• Дебати на рівні ЄС щодо статусу тимчасового захисту.
• Національні рішення щодо виплат, правил житла та скорочення соціального забезпечення.
• Обговорення прав біженців у парламентах країн перебування.

«Зосереджуючись на політиці, українські медіа інформували свою аудиторію про те, як офіційні рішення впливають на повсякденне життя біженців за кордоном», — зробили висновки аналітики.

Історії інтеграції стають помітнішими.

Значна частина матеріалів стосувалася адаптації українців до життя за кордоном. У репортажах висвітлювалися:

• Мовні курси та освітні програми для дітей.
• Історії успішного працевлаштування, де біженці заповнювали дефіцит робочої сили в країнах, що приймають їх.
• Культурні центри та громадські осередки, що зберігають традиції та водночас сприяють інтеграції.

«Ці наративи зображували біженців не лише як жертв війни, а й як стійких особистостей, які відновлюють своє життя», — вважають у  Pikasa Analytics.

Матеріали про біженців мали нейтральний, позитивний та реалістичний тон.

Загальний тон висвітлення подій в українських ЗМІ був переважно нейтральним або позитивним щодо біженців. Настрої класифікувалися як: позитивні, негативні або нейтральні, залежно від того, чи наратив зображував біженців та їхню ситуацію у сприятливому/підтримувальному світлі, несприятливому/проблематичному світлі, чи просто повідомляв про факти без сильних конотацій.

«Важливо, що «негативний» не означав ворожості. Натомість ці статті висвітлювали системні проблеми, а не звинувачували самих біженців. Цей нюанс відображає емпатичну позицію українських медіа щодо своїх переміщених громадян», — наголосили дослідники

Дезінформація існує, але залишається на периферії.

Основні українські медіа спиралися на перевірені джерела, такі як ООН, інституції ЄС та посадовці урядів країн перебування. Однак деякі маргінальні медіа іноді повторювали ворожі наративи, зокрема:

• Твердження, що Європа «покидає» українських біженців.
• Спекуляції навколо скорочення виплат.
• Мова в стилі пропаганди, яка зображує біженців як тягар.

«Аналіз показав, що ці наративи були ізольованими, не були поширеними та часто мали ознаки російської дезінформації. Завдяки відповідальній журналістиці їхній вплив був обмеженим», — повідомили автори.

Дослідження демонструє, що українські медіа просувають тезу про те, що біженців не забуто й українське суспільство їх сприймає як людей, які представляють Україну за кордоном, одночасно будуючи життя в Європі.

«У міру поглиблення інтеграції ці наративи продовжуватимуть формувати громадську думку, забезпечуючи видимість, цінність та підтримку переміщених українців», — підбили підсумок дослідники.

Фото: Державна міграційна служба