США обмежили деякі продажі зброї Європі — The Atlantic

Першим натяком нате, що щось змінилося в підході США до продажу військового обладнання Європі, стало рішення Данії про придбання багатомільярдної системи протиповітряної оборони. Протягом кількох тижнів американські та французькі переговорники активно працювали над укладенням угоди. Але коли наближався кінцевий термін, Пентагон раптово втратив інтерес, пише The Atlantic.

“Ми не могли зрозуміти, чому. Це здавалося очевидним рішенням, але вони просто не були зацікавлені”, — сказав виданню підрядник, який стежив за перемовинами. 

Потім, під час обговорень з Державним департаментом США на початку цього місяця, заступник американського міністра оборони з питань політики Елбрідж Колбі сказав, що не вірить у цінність певних продажів військової техніки за кордон, розповіли джерела The Atlantic.

Колбі додав, що йому не подобається ідея продажу Данії систем Patriot, які можуть перехоплювати ракети, оскільки таких систем не вистачає і їх слід залишити для використання Штатами в разі потреби. 

Ці коментарі здивували деяких чиновників, але вони швидко дізналися, що таке обмеження торкнулося не тільки Данії. Чинні та колишні урядовці розповіли, що Пентагон визначив деякі види зброї як “дефіцитні”, та вживає заходів для блокування нових європейських запитів на ці системи. Співрозмовники видання не змогли уточнити, як довго триватиме це обмеження, скільки видів зброї потрапило до списку і чи може він розширитися. Винятків буде надано небагато.

Дефіцит Patriot викликає занепокоєння вже кілька місяців: за словами чиновників Міністерства оборони, у США є лише близько 25% ракет-перехоплювачів, необхідних для військових планів Пентагону. Але Patriot не має європейського аналога, що робить цю систему цінною для континенту, який почав хвилюватися через повітряні атаки. Ризик таких атак став ще більш очевидним, після того, як член НАТО Естонія заявила, що російські військові літаки порушили її повітряний простір.

Якщо затримка з продажами буде тривалою, це може призвести до нових розбіжностей Вашингтона з союзниками, послаблення їхньої оборони в час, коли Росія становить безпосередню загрозу, та зменшення військового впливу США на континенті. Така зміна також означатиме втрату мільярдів доларів державних і приватних доходів для Штатів, скорочення кількості робочих місць в оборонній промисловості та скорочення досліджень і розробок.

Врешті-решт, минулого тижня Данія підписала угоду на суму $9,1 млрд про придбання систем протиповітряної оборони великої дальності, виготовлених спільним французько-італійським підприємством, а також систем середньої дальності з Норвегії, Німеччини або Франції. Це була найбільша в історії Данії закупівля озброєння.

Продаж військової техніки вже давно є ключовим інструментом зовнішньої політики США — способом забезпечити інтереси національної безпеки за кордоном шляхом зміцнення оборонних можливостей союзників. США почали продавати військову техніку країнам, яких вважали дружніми, щоб зміцнити союзи в розпал холодної війни та розширити свій вплив за кордоном.

Американські протикорабельні ракети, ракетні установки та винищувачі зміцнюють можливості Тайваню захищатися від загрози вторгнення Китаю. Продаж військової техніки Ізраїлю, хоч і є суперечливим, захистив країну від багатьох атак, включаючи нещодавні атаки з боку ХАМАС та Ірану. Також завдяки американським системам протиповітряної оборони та протитанковим системам, бронетранспортерам та іншій техніці, частина якої була придбана європейськими країнами, а потім передана Києву — Україна протистоїть повномасштабному вторгненню Росії. 

Але пріоритети змінилися, оскільки дедалі більше прихильників політики “Америка понад усе” займають високі посади в адміністрації президента США Дональда Трампа. Білий дім Трампа, здається, готовий надати пріоритет поповненню американських запасів над відносинами з давніми союзниками. Але було б незвично, якби таке важливе рішення приймалося без широкого обговорення й аналізу з боку урядових установ, особливо Державного департаменту.

Представник Пентагону Кінгслі Вілсон назвав “абсурдними” будь-які припущення про те, що Колбі таємно приймає політичні рішення, додавши, що той “живе співпрацею зі своїми колегами з інших відомств та Міністерства війни”. Вілсон не відповів на запитання про те, чи призупинили США прийом нових замовлень з боку європейських країн на певні види озброєння.

“Будь-хто, хто намагається створити історії про розкол між Державним департаментом і Міністерством війни, робить це тому, що виступає проти програми “Америка понад усе” президента Трампа”, — заявив представник Державного департаменту Майкл Нідхем.

Чиновники та аналітики кажуть, що такі зміни відповідають переконанням Колбі, який вважає Китай єдиною країною з амбіціями, ресурсами та військовою силою, яка могла б спробувати скинути США з п'єдесталу провідної світової наддержави. Колбі стверджує, що єдиний спосіб зупинити прагнення Китаю до глобального домінування — це вкласти всі сили США в безпеку в західній частині Тихого океану, хоча це може відбутися за рахунок європейської безпеки.

Кілька європейських країн передали Україні частину своєї найкращої зброї, щоб допомогти Києву захиститися від російського вторгнення, а натомість купували американську зброю для поповнення власних запасів. Трамп закликав країни НАТО робити більше для європейської безпеки. Чиновники кажуть, що останні обговорення стосовно призупинення поставок зброї не стосуються озброєння, яке надсилається безпосередньо до України та надається в межах окремої програми. Поставки зброї до України, однак, тимчасово призупинялися влітку, що здивувало посадовців, які зазвичай беруть участь в обговоренні таких рішень.

“Ми кажемо європейцям, що хочемо, аби вони відправляли зброю в Україну і купували заміну, але потім кажемо: “Ви не можете її отримати”. Ми також кажемо їм захищатися, але потім говоримо, що не продамо їм те, що їм для цього потрібно”, — зазначає Марк Кансіан з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Війна РФ проти України вичерпала запаси не тільки в США, але й у всій Європі, що призвело до дискусій про те, як краще оживити оборонну промисловість. Однією з найбільш затребуваних систем стала Patriot, яку хотіла придбати Данія. Інтенсивне використання Patriot Україною та Ізраїлем лише посилило занепокоєння стосовно запасів, що призвело до поточного призупинення експорту. 

“Це підриває безпеку наших європейських союзників, але нинішня адміністрація приділяє їхній безпеці значно менше уваги, ніж попередні адміністрації”, — додав Кансіан.

Прихильники продажу зброї стверджують, що поставки за кордон допомагають фінансувати розширення виробничих ліній, дослідження і розробку нових систем озброєння. Наприклад, Boeing зміг виготовити F-15EX, оновлену версію винищувача F-15, тому що Саудівська Аравія замовила нові літаки на мільярди доларів. Експорт зброї підтримують і в Конгресі США, де законодавці цінують робочі місця, які він створює в їхніх округах. Зрештою, цього може виявитися достатньо, щоб змусити відновити продажі.

Але Кара Аберкромбі, яка була помічником міністра оборони США з питань закупівель часів президента Джо Байдена, стверджує, що навіть якщо обговорення стосовно обмеження поставок зброї призведуть лише до уповільнення експорту, американські союзники неминуче почнуть “переносити свій бізнес в інші країни”.

“Якщо ви європейська країна, яка дуже стурбована російськими ракетами або дронами, що порушують ваш повітряний простір, ви хочете переконатися, що у вас є запас перехоплювачів. Якщо вам скажуть, що очікування у два роки тепер перетвориться в очікування у п'ять років, у вас з'явиться сильний стимул почати шукати інші альтернативи”, – пояснила вона. 

Здається, нинішній американський президент відмовляється від почесної ролі лідера вільного світу. Раніше The Hill писало, що США, відходячи від своєї ролі на міжнародній арені, сприяють зростанню глобальної нестабільності. Китай, Росія, Іран та Північна Корея формують "альянс автократів", який прагне зруйнувати світовий порядок, сформований під керівництвом Вашингтона.