/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F42a6983d79299a8fb72493028f564d48.jpg)
США відмовляються продавати Patriot: чи зачепить це Україну
Patriot / © Getty Images
США обмежили продаж деяких видів зброї європейським країнам. У Пентагоні пояснюють це нестачею систем протиповітряної оборони Patriot і ракет-перехоплювачів, які вирішили залишити для власних потреб.
Про це повідомило видання The Atlantic.
Першим сигналом змін стало відкладання переговорів із Копенгагеном. Данія готувалася укласти угоду на багатомільярдні ППО, і американські та французькі перемовники активно працювали над контрактом. Але коли справа дійшла до фіналу, Пентагон раптово охолов до теми. Як розповів один із підрядників, що стежив за процесом, вибір здавався очевидним, проте американцям «просто стало нецікаво».
Згодом під час розмови з Держдепартаментом заступник помічника міністра оборони Елбрідж Колбі заявив, що сумнівається у доцільності низки іноземних військових продажів. За словами двох чиновників, він прямо висловив невдоволення ідеєю передати Данії ракети Patriot, адже цих систем бракує і їх потрібно зберігати для можливих потреб США.
У результаті Пентагон почав блокувати нові запити від європейських партнерів. Джерела кажуть, що винятків буде дуже мало, а сам перелік обмежених позицій може ще розширитися. Водночас у Міноборони визнають: у США є лише близько 25% від необхідних запасів перехоплювачів Patriot. Європейського аналога цій системі немає, тож вона особливо потрібна на континенті.
Данія зрештою підписала найбільший в історії оборонний контракт — на $9,1 млрд. Країна купує далекобійні системи ППО у французько-італійського консорціуму та середньої дальності — у виробників із Німеччини, Норвегії та Франції.
Аналітики застерігають: якщо пауза затягнеться, це може створити серйозні розбіжності з союзниками, послабити європейську оборону та зменшити вплив США. Водночас втрати понесе й американська економіка — від мільярдних контрактів до робочих місць у військовій промисловості.
У Пентагоні заперечують, що Колбі діяв самовільно: прессекретар Кінгслі Вілсон назвав припущення про політичні мотиви «абсурдними». У Держдепартаменті також спростовують чутки про конфлікт між відомствами й наголошують, що це частина курсу «Америка понад усе», який просуває адміністрація Дональда Трампа.
Експерти нагадують, що продаж озброєнь десятиліттями був інструментом американської зовнішньої політики — від підтримки Ізраїлю та Тайваню до зміцнення НАТО. Тепер же пріоритети зміщуються: Вашингтон концентрується на Тихоокеанському регіоні й стримуванні Китаю, навіть якщо це шкодить європейській безпеці.
Водночас у США підкреслюють: обговорення цих обмежень не стосуються поставок для України, які йдуть за окремими програмами. Проте деякі західні експерти зауважують: союзникам важко зрозуміти, чому Вашингтон одночасно закликає віддавати зброю Києву й водночас обмежує можливість купувати нову для власних армій.
«Поставки зброї Україні були тимчасово затримані протягом літа, що здивувало чиновників, яких зазвичай втягують в обговорення таких угод», — зазначили в статті.
Якщо ж пауза триватиме довго, країни Європи, побоюючись російських ракет та дронів, дедалі частіше звертатимуться до альтернативних постачальників. Це, на думку фахівців, може кардинально змінити ринок озброєнь та зменшити роль США у європейській безпеці.
Росія неодноразово порушила повітряний простір НАТО
Раніше ми писали, що на заході Латвії на узбережжі виявили хвостову частину безпілотника. До місця події направили групу зі знешкодження боєприпасів, аби дослідити об’єкт.
У п’ятницю 19 вересня, три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. Винищувачі летіли над Фінською затокою і перебували там 12 хвилин.
Згодом російські винищувачі порушили зону безпеки Польщі і пролетіли над її буровою платформою у Балтійському морі.
Наслідки атаки на Миколаївщину / © ДСНСЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →