Тисяча дронів на добу: як Україна готується відбивати масовані атаки Росії

Дронові атаки Росії по Україні можуть ставати все більш масованими. За словами Рустема Умєрова, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, до кінця року РФ спробує завдавати по Україні до 1000 ударів на день. Тим часом Денис Шмигаль, міністр оборони України каже, що вже незабаром Україна зможе використовувати 1000 дронів-перехоплювачів на добу.

ТСН.ua поцікавився у експерта, наскільки ефективно вдасться нам відбиватися від повітряних цілей противника, чи вистачить 1000 перехоплювачів і які є загрози, адже вже зараз росіяни використовують від 500 до 800 дронів під час масованих атак.

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу (2006–2010 рр.) Ігор Романенко переконаний, що росіяни постійно змінюватимуть засоби для повітряного нападу, тому вирахувати, скільки потрібно перехоплювачів для відбиття атаки, майже неможливо.

«Уявімо, що 1000 дронів-перехоплювачів у нас вже є. Але ж вони не розміщені десь в одному чи у двох місцях, вони розподілені на певних територіях і тримаються напоготові, наприклад, для захисту Києва. А ворог, тим часом, бере і атакує західні регіони України, обходячи Київ. Тобто вгадати, де пройде ворожа атака важко, можна лише інтуїтивно це передбачити. Наприклад, що зараз росіяни посилено б’ють по енергетиці, залізниці, є концентрація зусиль по Києву, який вони не забувають», — пояснює ТСН.ua Ігор Романенко.

ППО має бути єдиною системою

Експерт погоджується, що з розташуванням засобів для відбиття повітряних атак є проблеми, оскільки радіус дії дронів-перехоплювачів невеликий. Їх потрібно виважено розподіляти по всій території країни.

«Тому, я увесь час наголошую, що ППО має бути саме системою, яка б чітко функціонувала, як єдиний механізм. У дронів-перехоплювачів — малий радіус дії, у зенітної артилерії, теж, але її можна вигідно розташовувати. Середній радіус дії у зенітно-ракетних комплексів (ЗРК). Окрім того є системи радіоелектронної боротьби. Ви дивитесь на карту, визначаєте важливі райони і розподіляєте за пріоритетами наявні засоби для відбиття атаки», — пояснює генерал-лейтенант у відставці.

Роль винищувальної авіації

Ігор Романенко підкреслює, що Україні вкрай необхідна винищувальна авіація, адже вона має великий радіус дії, хоча зазвичай знищує понад 10-15% від загальної кількості засобів нападу.

«Винищувальна авіація потрібна по одній дуже важливій причині — у неї великий радіус дії. Так, є ЗРК дальньої дії, але ракети до них дуже і дуже дорогі. У нас це — Patriot, SAMP/T. Їх не багато і їх основне призначення — протиракетна оборона. От тому буває так, що ми підготувалися до захисту енергетики та заходу країни, а росіяни спрямували свої дрони на Полтаву. Щоб зняти цю раптову загрозу і має застосовуватися винищувальна авіація, яка може швидко перелетіти, і має більший радіус дії, щоб відпрацювати саме там. Тому, яким буде ефект від тисячі дронів-перехоплювачів, потрібно розглядати у комплексі всієї системи ППО», — пояснює військовий експерт.

Десять дронів та багато шуму в Києві: чому таке стається

В ніч на 19 вересня росіяни атакували Київ невеликим числом дронів. Приблизно, їх було понад 10, але їм вдалося прорватися до міста і робота столичної ППО була дуже гучною. Дрони збивали над житловими кварталами, падіння уламків та вибухи фіксувалися у кількох районах.

На думку Ігоря Романенка, таке стається, тому що одна справа, коли на Київ налітає сотня дронів — працюють всі наявні системи ППО і інші допоміжні засоби. А коли місто атакує невелика кількість дронів, то тут багато залежить від низки факторів.

«У який час доби стався цей наліт, чий саме перехоплювач працює по цілі, а також хто приймає рішення працювати над Києвом, Адже якщо перехоплювачі поб’ють дрони, вони попадають, а через падіння спалахнуть пожежі, будуть поранені чи загиблі люди. Комусь за це треба брати відповідальність, а це керівники, які прикривають Київ, Львів чи Одесу. Тому це все дуже не просто», — пояснює Ігор Романенко.

Теж саме трапляється, коли вдень над Києвом довго кружляє дрон-розвідник — реве тривога, а в мережі пишуть, що його чомусь ніхто не збиває.

«Так от, щоб його збили, має бути прийнято відповідальне рішення. Рішення конкретного генерала, який піднімає літак і робота конкретного пілота, який виконує наказ і збиває ціль. Тому тут все не просто. Є конкретика відповідальності та людський фактор», — пояснює генерал Романенко.

Перехоплювачі мають стати частиною системи ППО

Щодо вітчизняних дронів-перехоплювачів, то експерти кажуть, що вони ефективно працюють тільки у світлий час доби і подекуди їм важко наздоганяти російські дрони.

«Дронів-перехоплювачів досить багато модифікацій, вони різні, є навіть перехоплювачі у вигляді ракет. Деякі працюють вдень, а інші вночі. Немає якогось одного типу. Як на мене, засоби для збиття російських дронів мають доповнювати один одного, а система ППО повинна працювати цілодобово і не залежати від пори року чи погодних умов. У нас має бути багато та різних засобів перехоплення ворожих дронів. Над цим треба активно працювати», — підкреслює Ігор Романенко.

Імовірність масованого удару

Ігор Романенко вважає, що тимчасове затишшя перед масованими ракетними ударами — це лише пауза. На його думку, після атаки дронами на Польщу, Путін вичікує реакції Заходу, щоб не загострювати конфлікт.

«Путін вичікує. Вичікує після того, як дронами без бойової частини атакував Польщу. Російський диктатор просто кинув пробну кулю по кеглях і дивиться на реакцію Заходу. Перетнувши червону межу, він продемонстрував неефективність натівської ППО. Тобто досягнув те, чого хотів. Хоча і для нас у цьому є свої плюси», — зазначає експерт.

Він додає, що після російського повітряного нападу активізувалися коаліційні дії членів НАТО проти Росії.

«Тому Путін зараз зайнятий цим реагує на це, відслідковує і робить відповідні висновки. Тобто не загострює конфлікт з Заходом, чекає поки все вляжеться. А щодо України, то російський диктатор дивиться по потребах і удари наносяться хвилями. Щодо масованого ракетно-дронового удару, на найближчий час, то він буде. Ракет, на жаль, у них вистачає у достатній кількості і росіяни до цього підготовлені. Тому ілюзій на цей рахунок у нас не повинно бути», — підсумовує Ігор Романенко.

Школа Сластіона / © ТСН Церковне свято 21 вересня / © unsplash.com Наслідки російської масованої атаки у Дніпрі / © Сергій Лисак, голова Дніпропетровської ОВА. Який сьогодні, 20 вересня, день ангела / © unsplash.com