Як у Києві 80 років тому організували виробництво мотоциклів

Цього дня рівно 80 років тому було прийнято постанову Ради народних комісарів про організацію Київського мотоциклетного заводу на базі Бронетанкового ремзаводу №8.

Ще у 1932 році було утворено автобронетанкові майстерні Київського військового округу, які займалися ремонтом бойових та транспортних машин. У 1941 році вони були перетворені на 8-й Бронетанковий ремонтний завод. Після закінчення війни завод було вирішено перевести на мирні рейки.

К1Б “Киянин”, що дійшов до наших днів в ідеальному стані

Для освоєння випуску мототехніки до Києва привезли обладнання німецького заводу Wanderer із міста Хемніц, яке опинилося в радянській зоні окупації. У грудні 1945 року на заводі у Києві зібрали з машинокомплектів перші 10 мотовелосипедів, а у вересні 1946-го розпочалося їхнє серійне виробництво. До кінця року було виготовлено 100 машин, які отримали назву К1Б «Киянин».

К1Б “Киянин” у заводському музеї КМЗ. Фото Леоніда Гоголєва

Потрібно сказати, що сам завод Wanderer не випускав двигуни до своїх мотовелосипедів. Цим займався завод Fichtel & Sachs в місті Швайфурт, який постачав мотори до моделей та інших виробників. Отже, спочатку на «Киянин» ставили привізні мотори з Німеччини – одноциліндрові, робочим об’ємом 98 см куб. та потужністю 2,3 к. с. У Києві ж їхнє виробництво налагодили лише до 1949 року.

Як і німецький прототип, «Киянин» мав двоступеневу коробку передач, перемикання здійснювалося невеликим важелем праворуч на бензобаку. Мотовелосипед важив 65 кг, розвивав швидкість до 50 км/год та витрачав на 100 км пробігу 2,25 л пального. Виробництво К1Б припинилося в 1953 році – всього було виготовлено близько 30 тис. од.

К1В сьогодні можна побачити у Києві, у Виставковій залі колекційної української мото- та велотехніки, де зібрана інформація про всі шість вітчизняних мотозаводів.

Після закінчення війни виникла потреба у легкому та дешевому транспортному засобі для людей з інвалідністю. З цією метою на Київському мотозаводі розробили триколісну мотоколяску К1В. У ній були використані вузли та агрегати мотовелосипеда К1Б, але були й серйозні відмінності. Двигун отримав примусове повітряне охолодження та був забезпечений кожухом. Кермо зробили у вигляді довгого важеля, а для запуску двигуна був ще один важіль. Таким чином, все керування здійснювалося тільки руками. Перші машини К1В було зібрано у грудні 1946 року, а наступного року розпочалося їхнє серійне виробництво. Усього до 1953 року було виготовлено близько 19 тис. мотоколясок К1В.

Мотоцикл з коляскою М-72 виробництва КМЗ

Новим, принципово важливим етапом історія заводу став перехід на випуск іншої продукції – важких мотоциклів з коляскою. Ще в 1951 році розпочали з виробництва мотоциклів М-72 (двигун 750 см., 22 к. с.), які фактично були копіями довоєнного BMW R71.

Мотоцикл К-750

Але вже в 1957 році почалося виробництво більш досконалих мотоциклів – К-750 (потужність 26 к.с.), а через десять років з’явився мотоцикл К-650 «Дніпро» (двигун 32 к.с.).

Мотоцикл МТ

У 70-ті роки. вироблялися вдосконалені мотоцикли серії МТ (32/36 к. с.), а у 80-ті виготовляли «Дніпро 11» та його варіант з ведучим колесом коляски – «Дніпро 16».

Потрібно сказати, що на Київському мотозаводі було створено низку цікавих гоночних мотоциклів для шосейно-кільцевих змагань.

За найкращих часів завод випускав десятки тисяч мотоциклів на рік. Вони експортувалися до 80 країн на п’яти континентах.А ось у 90-ті роки виробництво мотоциклів у Києві, на жаль, почало швидко скорочуватися. А на початку 2000-х випуск впав до кількох сотень на рік. Виготовлення мотоциклів по суті припинився 2008 року, за винятком поодиноких замовлень. За всі роки на КМЗ було зроблено близько 3 млн мотоциклів.