/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F0d1bacd4e3aec5dce5ac7a2a8cb5739c.jpg)
Схоже на "Павутину": ексрадник командувача військами США сказав, на що здатна Росія в Європі
Якими методами можуть послуговуватися надалі і чого чекати країнам НАТО для 24 Каналу спрогнозував ексрадник командувача військами США, американський аналітик Марк Войджер.
Які інструменти може застосувати Росія?
Войджер переконаний, що Росія продовжить проти країн НАТО провокації такого типу, які будуть нижчі дії статті 5. Це гібридна війна – воєнні та невоєнні дії, що не визначаються формально як напад.
Стаття 5 Північноатлантичного договору є основою принципу колективної оборони, згідно з яким збройний напад на одного члена НАТО вважається нападом на всіх членів Альянсу, і кожен із них надасть допомогу державі, що зазнала нападу, вживаючи необхідних дій для відновлення безпеки.
Росія використовує тактику заперечення участі, так було в інциденті із безпілотниками, які з'явилися над урядовим кварталом в Польщі.
"Це дуже небезпечна ситуація і Росія дедалі більше буде використовувати подібні методи та підходи", – переконаний аналітик.
Войджер вважає, що Росія здатна повторити українську операцію “Павутина”, коли дрони будуть завезені на певну територію у вантажівках. Адже Європа є "відносно відкритою територією, а не тоталітарним режимом".
Наразі Росія має на озброєнні тисячі різних типів дронів. Можна уявити ситуацію, в якій російські структури чи агенти, пов'язані з ними, терористичні організації або злочинні угрупування у співпраці з Росією здатні регулярно запускати безпілотники. Це стало дуже просто,
– зауважив Войджер.
Гібридна війна може містити і не воєнні провокації, наприклад кібератаки, подібні до тієї, що була проти Естонії в 2007 році.
Нагадаємо, у 2007 році Естонія зазнала масштабної кібератаки, яку вважають однією з перших державних кібервійн у світі. Почалася після рішення естонської влади перенести радянський пам'ятник у Таллінні, що спричинило напругу у відносинах із Росією.
Внаслідок кібератак було паралізовано роботу урядових сайтів, банків, ЗМІ та інших ключових інституцій. Хоча Росія офіційно заперечила причетність, сліди атак вели до російських IP-адрес.
Також Росія, ймовірно, залучатиме юридичні, культурні, політичні, енергетичні, кримінальні, дипломатичні важелі.
Тому Європа має готувати не лише воєнні сили, а й суспільство має стати більш стійким, здатним до протистояння. А в ідеалі – стримувати і перемагати подібні агресивні дії з боку Росії,
– наголосив аналітик.
До яких провокації проти Європи вдавалась Росія цього року?
10 вересня повітряний простір Польщі перетнуло 19 російських безпілотників. Польща та союзники піднімали авіацію. 4 дрони вдалося знешкодити. Дональд Туск назвав це "масштабною провокацією", оперативне командування Збройних сил Польщі – “актом агресії”.
19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 перетнули повітряний простір Естоніїна 12 хвилин та вилетіли. Прем'єр-міністр Крістен Міхал зазначив, що уряд Естонії звернувся до НАТО з проханням про консультацію за статтею 4.
Нещодавні навчання Росії та Білорусі "Захід-2025"в Інституті вивчення війни назвали "платформою для вдосконалення технік ескалації, які слугують такою формою тиску на НАТО". Нагадаємо, що там же Росія заявляла про відпрацювання комплексу "Орешник", який здатний нести ядерний заряд.