Береги Дніпра у Києві стали бірюзовими: у чому причина дивного забарвлення

У Києві помітили загадкові смугами світло-бірюзового кольору, яким «пофарбовано» берег Дніпра та рослинність на ньому. У Мережі пишуть про можливе екологічне забруднення на великій площі.

Йдеться про урочище Оболонь, західніше затоки Верблюд, уздовж берегової лінії Дніпра.

ТСН.ua з’ясовував чи дійсно це фарба чи інша речовина, яку нібито хтось розлив вздовж берега.

Зелений «сюрприз» з Київського моря

За словами еколога Олександр Соколенка, світло-бірюзові смуги, які помітили на березі, можуть бути фітопланктоном — одноклітинні водорості, які у великій кількості розмножуються влітку на Київському водосховищі.

Він пояснює що від початку літа і до осені на водосховищі відбувається цвітіння води, а «пофарбовані» берега — наслідок цього цвітіння.

«Через те, що водойма штучна — вода у ній застоюється. Там слабка або взагалі відсутня течія, мала глибина, а площа велика. Всі ці фактори під впливом сонячної радіації дозволяють одноклітинним водоростям активно розмножуватися. Як результат: у воді накопичується величезна біомаса водоростей, а вода стає зеленою і на запах затхлою та неприємною», — розповідає Олександр Соколенко.

З Київського моря тече у Дніпро

Саме тому Київське водосховище зеленіє з середини літа і до його кінця. Воно вкривається зеленим шаром з фітопланктону.

«Коли відбуваються скиди води по греблі Київської ГЕС, то водорості разом з водою потрапляють у Дніпро. В залежності від інтенсивності цих скидів, маса водоростей потрапляє у річище Дніпра за Вишгородом і досягає Києва», — пояснює Соколенко.

Еколог додає, що фітопланктон легкий, тому плаває на поверхні води.

«Якщо зменшується скид води по греблі Київської ГЕС або збільшується скид води на Канівської ГЕС, то тоді відбувається падіння рівня води у Києві, десь до метра. Водорості, які плавають біля берега залишаються на його поверхні. Тоді і утворюються такі кольорові смуги на піску», — пояснює еколог.

Чому «бірюзи» більше на Оболоні?

Олександр Соколенко пояснює чому «бірюзових» смуг більше на Оболоні, ніж, наприклад, у Гідропарку.

«Після інтенсивного скиду води з водосховища, поруч з ним у воді більша концентрація водоростей. А вже далі вони розмиваються у її товщі. І у районі Гідропарку чи Жукова острова зелені значно менше», — зауважує еколог.

Скільки ще триватиме «фарбування» берегів

Фахівець пояснює, що коли воду скинули, то фітопланктон залишається на тому місці, де він був на момент скиду. І як результат, ним зафарбовуються берегова лінія річки.

«Процес фотосинтезу, який сприяє розмноженню водоростей, зараз вже сходить нанівець. Настає осінь, день коротшає і водорості перестають розмножуватися. Вся ця біомаса починає гинути. І її водою або вітром може у великій кількості виносити на берег. Гадаю, що вздовж Київського водосховища таких кольорових смуг ще більше, ніж помітили на Оболоні», — додає еколог.

Соколенко додає, що на активне розмноження водоростей впливає забруднення води, зокрема, фосфатами.

«Такі річки, як Тетерів, суттєво забруднені різноманітними промисловими та побутовими стоками, і це додатково сприяє „цвітінню“ води у Дніпрі. Або коли у воду разом з дощовими паводками, потрапляють азотні добрива», — каже еколог.

Чи є у цьому небезпека

Щодо безпечності такого забарвлення берегів, то еколог каже, що величезна кількість водоростей, які розмножуються на водосховищі, не є природним для річки Дніпро.

«На Київському водосховищі цвітіння води часто призводить до загибелі риби. Через велику кількість водоростей значно знижується рівень кисню і риба може гинути. Особливо, якщо тривалий час фіксується спекотна погода. Щодо людей, то водорості досить токсичні. Якщо людина купається у річці і бачить їх, то воду з такої річки бажано не брати до рота. Від цього людина не помре, але може мати певні кишкові розлади. Ну і власне, якщо ти зайдеш у таку воду, то вийдеш з неї зеленим», — підсумовує Олександр Соколенко.