Фрагментарні знання замість мислення: що насправді показали тести НМТ-2025
Фрагментарні знання замість мислення: що насправді показали тести НМТ-2025
Результати національного мультипредметного тесту-2025 показали, що в українській школі формується тонкий прошарок сильних учнів і значно ширший пласт тих, хто не володіє навіть базовими знаннями. Про це пише Оксана Онищенко у статті "Освіта у дзеркалі НМТ: що ми насправді бачимо в результатах?".
Вона розповідає, що математика традиційно стає головним символом освітньої кризи. За даними звіту Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), кожен п’ятий учасник цьогорічного НМТ не подолав 108 балів, половина не набрала вище 132. Водночас саме з цього предмета найбільше 200-бальників – 1177.
“Це системна проблема, яка спостерігається не перший рік і не лише на ЗНО: бачимо високий рівень підготовки в частині шкіл, які дотримуються освітніх традицій, співпрацюють із університетами, залучають учнів до олімпіадного руху, — і тотальну неспроможність масової школи забезпечити бодай базовий рівень математичної грамотності”, – пише авторка.
Вона додає, що зосередження лише на математиці створює ілюзію, що інші предмети у кращому стані. Насправді ж в тестах НМТ чимало легких завдань (особливо на тесті з української мови, які приховали від нас справжній розрив між сильними і слабкими учнями).
“На тестах із багатьох навчальних предметів дуже чітко видно, що є тонкий прошарок сильних учнів (із деяких предметів — прозорий майже до дір), і значно товщий — тих, хто показав невтішні результати. Тобто масова освіта — низької якості”, – підкреслює Онищенко.
Також з усіх предметів видно системні проблеми шкільної освіти: більшість учнів має фрагментарні знання, не володіє базовими навичками, їм легше працювати з короткими завданнями — набором слів чи формул, а не з текстами (бо й із читанням книг — проблеми). Учні знають правила, терміни чи формули (і то не завжди), але не розуміють, що за ними стоїть і як це працює. «Школа й репетитори тренують здебільшого впізнавати, а не думати», – констатує авторка.
В українських школах відбувається імітація навчання, зокрема, найбільшу увагу учні зазвичай зосереджують на предметах, потрібних для складання зовнішнього незалежного оцінювання чи національного мультипредметного тесту. Перетворювати школу на місце, де муштрують щодо тестів, а всі інші предмети не вчать, не можна, але й полегшення ЗНО або ж НМТ, так само не можна допустити, пише Оксана Онищенко у статті "Не провал, а обрив. Чому падає якість шкільної освіти".