Недостатні заходи Європи лише провокують ескалацію з боку Росії — The Hill

Протягом останніх двох тижнів президент Росії Владімір Путін випробовував НАТО — і Альянс зазнав невдачі. Послідовність подій усе пояснює. Спочатку Москва надіслала рої дронів, через які винищувачі НАТО були змушені підніматися в повітря над Польщею та Румунією. Потім три російські винищувачі МіГ-31 проникли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою на 12 хвилин 19 вересня.

Це були свідомі дії, а не ізольовані випадки. Інститут вивчення війни зазначив, що "Росія, ймовірно, намагається оцінити можливості та реакції Польщі та НАТО, сподіваючись використати отримані уроки у майбутніх конфліктних сценаріях з альянсом НАТО", зазначає Девід Кіріченко, науковий співробітник Товариства Генрі Джексона.

Відповідь президента Трампа в Truth Social була дивною: "Що це за порушення Росією повітряного простору Польщі за допомогою дронів? Ось і почалося!". Європа не повинна розраховувати на те, що США прийдуть їй на допомогу. Ситуацію для Європи ускладнює ще й заява прессекретаря Кремля Дмітрія Пєскова 15 вересня: "НАТО воює з Росією; це очевидно і не потребує доказів".

Але це вказує на глибшу проблему. Від Криму в 2014 році до початкової нерішучості Заходу в 2022 році, повторюється схема зволікання — з передбачуваними наслідками. Цього можна було б уникнути в 2014 році, якби Європа діяла рішуче в Криму. Урок очевидний. Європа повинна продемонструвати силу. Росія поважає тільки силу.

Роберт "Мадяр" Бровді, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ, попереджав у липні 2025 року, що НАТО має терміново переглянути свої доктрини, щоб підготуватися до польотів Shahed над Європою. Захід діяв занадто повільно. Ці попередження тепер стали реальністю. Російські дрони випробовують оборону НАТО, перевіряючи Альянс.

Готовність Москви до ескалації — не випадковість. Вона встановлює небезпечну "нову норму", запускаючи дрони у повітряний простір Польщі та користуючись небажанням НАТО вживати заходів.

"Нова норма не може полягати у закритті повітряного простору та порушенні авіасполучення на сході Польщі щоразу, коли Росія вирішує атакувати захід України дронами", — попереджав аналітик Олівер Александер.

Економічні наслідки постійних перешкод будуть руйнівними.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський тепер закликає західних союзників перехоплювати російські дрони та ракети над Україною. Проте логістика такої операції надзвичайно складна, і Європа не зможе систематично збивати рої дешевих дронів.

"Заклик є терміновим — потрібно розірвати цикл, перш ніж Москва нормалізує ескалацію. Проте подібні заклики вже лунали у 2022 році, коли Захід утримувався з страху спровокувати Росію. Сьогодні саме Путін вільно підвищує ставки, тоді як Захід вагається", — додає Кіріченко.

Путін почувається впевненішим. Після саміту в Алясці у серпні, коли Захід почав обговорювати відправку миротворчих сил в Україну, він попередив, що вони стануть "законними цілями для знищення". За часів адміністрації Трампа Росія лише прискорила атаки на Україну, ігноруючи його вимоги щодо мирної угоди.

Кремль зробив пріоритет на масове виробництво дешевих дронів, тоді як Польща зосередилася на дорогих системах, таких як Patriot, F-35 та HIMARS, готуючись до традиційної війни. Проте вона недостатньо інвестувала у доступні засоби протидії дронам. Залежність від дорогих літаків або ракет для перехоплення роїв дронів є нерентабельною — дисбаланс витрат надто великий.

Урок полягає не лише в обороні, а й у запобіганні. Це означає постачання Україні ракет великої дальності для ударів по російських заводах з виробництва дронів — а також для збиття будь-яких російських винищувачів, що порушують повітряний простір НАТО.

"Загроза з боку Москви зростає. Напівзаходи не спрацюють. Коли Туреччина збила російський винищувач у 2015 році, Кремль відступив. Такий самий принцип діє і сьогодні — Росія поважає лише силу", — підсумував Кіріченко.

Раніше в The Times писали, що російська агресія вимагає жертв від Заходу. Європейські держави взяли на себе значні зобов'язання в галузі оборони протягом останнього року, але останні дії Путіна показують, що цього ще недостатньо і Кремль все ще відчуває себе настільки впевненим, що може тиснути на східний фланг континенту.