Російського топменеджера оборонної компанії знайшли мертвим: хто може бути наступним?

"Я сам це зробив, втомився боротися п’ятий рік з депресією, стає все гірше, немає сил" – такий зміст передсмертної записки був знайдений поруч з тілом генерального директора російської компанії Umatex Group Олександра Тюніна. Його підприємство постачало матеріали для виробництва дронів типу "шахед", якими російська армія постійно атакує українські міста.

"Самогубство" стало основною причиною загибелі більшості топчиновників та менеджерів у Росії з 2022 року. Разом з тим, на території РФ діє ще чимало компаній, що працюють на війну. "Телеграфу" стало цікаво, що відомо про їхніх керівників та хто з них може наступним "програти боротьбу з важкою депресією".

Виробляють "Калібри" та купують нерухомість в "загниваючій" Європі

"Алмаз-Антей" — російський державний концерн, що виробляє системи ППО та ПРО, зокрема комплекси С-300, С-400 і С-500. Найвідомішою розробкою концерну є ракети "Калібр". Створений у 2002 році, він об’єднує понад 60 підприємств у різних регіонах РФ.

З концерном "Алмаз-Антей" пов’язують низку гучних убивств топменеджерів у 2003-2009 роках. Мотивом, щоправда, могли бути не військові секрети, а оборудки з нерухомістю підприємств концерну в Санкт-Петербурзі, які передавалися через процедури банкрутства і перепродавалися за участі кримінальних угруповань.

У січні 2003 року загадково загинув перший заступник гендиректора Обуховського заводу Олександр Порєцкий, у червні 2003-го в Москві розстріляли виконувача обов’язків гендиректора концерну Ігоря Климова, а в той самий день у Серпухові — комерційного директора підприємства "РАТЕП" Сергія Щетка.

Генеральний директор російського концерну "Алмаз-Антей" Ян Новіков очолив оборонний гігант у 2015 році, хоча його кар’єра починалася зовсім не у виробництві озброєнь. За освітою Новіков — військовий фінансист, випускник Ярославського вищого військового фінансового училища та фінансово-економічного факультету при академії.

Тобто у нього немає ані профільної технічної освіти, ані досвіду управління оборонними підприємствами. Попри це, він швидко піднявся кар’єрними сходами, і вже через кілька років після приходу Путіна до влади став заступником директора "Алмаз-Антея".

Посада гендиректора дісталася йому після загибелі попереднього керівника концерну Ігоря Клімова, про смерть якого ми писали вище. Саме тоді Новіков закріпився у керівництві компанії, а згодом очолив її.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Новіков отримав з рук Сергія Шойгу звання "Героя Росії" за нібито "видатний внесок у зміцнення обороноздатності РФ".

Проте через кілька місяців сам вже колишній міністр оборони публічно розкритикував підприємства "Алмаз-Антея", зокрема московський завод "Авангард", який виробляє ракети для систем ППО. Шойгу звинувачував керівництво заводу у зриві держоборонзамовлень, відсутності робочих змін і невиконанні контрактів, попри мільярдні бюджетні вливання. У медіа також з’являлися дані про корупційні схеми, штучне затягування процесів та виведення прибутків з підприємства.

Довкола концерну виникла мережа непрозорих компаній, засновниками та керівниками яких виступають близькі родичі Новікова та топменеджерів підприємства. Зокрема, донька Новікова Ксенія та його мати Анеля, які фігурують серед співзасновників компаній "Ліра" і "Фламінго".

Фактично це може свідчити про відпрацьовану схему виведення прибутків через компанії, контрольовані родичами керівництва. Особливо цинічним виглядає те, що до бізнесу залучена навіть мати Новікова, якій давно за 80 років.

До цього ж кола відносять і колишнього топменеджера концерну Ігоря Ашурбейлі, якого називали "номіналом" Новікова на Заході. Йому приписують закордонну нерухомість у Греції, Італії, Великій Британії та на Кіпрі, яку пов’язують із виведеними активами концерну. Водночас сам Новіков, як держслужбовець під санкціями, напряму володіти такою власністю не може.

Попри постійні підозри у корупції, можливі зриви державних контрактів та критику з боку навіть російського Міноборони, Новіков залишається на посаді. Більше того, його концерн і досі контролює мільярдні оборонні замовлення.

Продукції немає, але гроші заплатили: з дозиметрами в армії РФ буде не дуже?

Підприємство "Імпульс" було створене у 1963 році в П’ятигорську. Воно спеціалізується на виробництві дозиметричного, спектрометричного та радіометричного обладнання для радіаційного контролю. Хоча "Імпульс" не є ключовим виробником озброєнь, його продукція активно використовується в інтересах армії РФ, атомної промисловості та на стратегічних об’єктах.

Завод випускає апаратуру для вимірювання та контролю іонізуючого випромінювання. Такі прилади застосовуються:

• на атомних підводних човнах та криголамах російського ВМФ для контролю радіаційної безпеки;
• під час польових операцій для оцінки радіаційної обстановки у зонах бойових дій;
• на військових ядерних об’єктах, включно з базами зберігання ядерної зброї та полігонами.

Завод залишається важливим постачальником для російської армії у сфері контролю радіаційної безпеки, що робить кримінальну справу проти його керівника показовою для всієї оборонної галузі РФ.

У січні 2025 року слідчий комітет Росії відкрив кримінальне провадження проти генерального директора Сергія Кузьменка. Його підозрюють у передачі хабарів у особливо великому розмірі посадовцю при виконанні державного оборонного замовлення.

За даними слідства, у 2017-2023 роках Міноборони РФ уклало понад 10 контрактів із підприємствами оборонно-промислового комплексу на суму понад пів мільярда рублів. До їх виконання залучався завод "Імпульс". У цей період Кузьменко передавав посадовцю держзамовника хабарі на понад 14 мільйонів рублів за формальну прийомку продукції та "загальне покровительство" при виконанні контрактів.

Наразі Кузьменко затриманий, однак, як відомо, перебування в СІЗО або навіть в’язниці рідко рятує російських чиновників від смерті.

На межі банкрутства: чи переживе колишній очільник АО пониження

Російська компанія АО "Кронштадт", яка розробляє ударні безпілотники "Оріон" та "Іноходєц", що застосовуються у війні проти України, опинилася на межі банкрутства.

Як пише The Moscow Times, лише за останні три місяці проти підприємства було подано понад 40 позовів на загальну суму 626,3 млн рублів. Ще у серпні 2023 року спробу збанкрутити компанію робила "Турбоджет Мікро". Схожа ситуація повторюється й зараз — субпідрядники, які не отримали оплати за поставки та послуги, масово звертаються до суду, щоб потрапити до реєстру кредиторів.

Проблеми "Кронштадта" тривають вже кілька років. Останні опубліковані дані про фінансові результати датуються 2020 роком, тоді збитки компанії склали 3,6 млрд рублів.

Ключовою причиною теперішньої кризи став вихід у 2022 році з проєкту інвесткомпанії АФК "Система" — головного стратегічного інвестора та джерела фінансування. Це різко погіршило доступ до коштів і збільшило боргове навантаження. Додатково на підприємство тиснуть західні санкції та зростання вартості комплектуючих.

Ситуацію ускладнила і безпосередня війна: виробничий майданчик у Дубні Московської області неодноразово атакували українські безпілотники.

У липні 2025 року стало відомо про зміну керівництва компанії. Замість Павла Кузнєцова, який очолював "Кронштадт", генеральним директором призначили Василя Донцова — колишнього тимчасового керівника "163 бронетанкового ремонтного заводу" у Краснодарі. Кузнєцов при цьому залишився у структурі компанії, але змінив посаду.

Росії грошей не вистачає. Але доходи "завгоспа" ростуть

Глава держкорпорації "Ростех" Сергій Чемезов заявив, що Росія опинилася у безпрецедентно тяжкому становищі через війну проти України

За словами Чемезова, країна переживає "найскладніші в історії людства часи" і перебуває у стані турбулентності, "якій не видно кінця". Він наголосив, що майбутнє залежить не від копіювання західних технологій, а від створення нових галузей економіки.

Водночас він поскаржився на відсутність доступних фінансових ресурсів: кредити залишаються недосяжними через високі ставки, що унеможливлює інвестиції у науку, модернізацію та виробництво.

Він закликав уряд забезпечити "довгі та дешеві гроші"і зробити ставку на "підривні інновації" — штучний інтелект, квантові технології та високотехнологічний бізнес.

Попри скарги на кризу, доходи самого Чемезова різко зросли після початку повномасштабного вторгнення. У 2024 році його заробіток перевищив 310 млн рублів, тоді як у 2020-му складав близько 190 млн. Крім зарплати, у нього є банківські вклади майже на 800 млн рублів.

Більш того, у власності Чемезова виявили розкішну віллу в одному з найдорожчих районів Дубая. Про це 31 липня повідомив розслідувальний проєкт "Система".

Йдеться про елітне котеджне містечко 22 карата на острові Палм-Джумейра, де вілла Чемезова розташована поруч із маєтками його колег — глави холдингу "Вертольоти Росії" Миколи Колесова та керівника "Рособоронекспорту" Олександра Міхєєва. За інформацією джерел, саме їм належать три найдорожчі об’єкти в комплексі, що стоять в один ряд на приватному пляжі.

Закритий комплекс включає власний 200-метровий пляж, апарт-готель і 22 "ультралюкс" резиденції, виконані у стилі італійських палаців. У кожній із них є сім спалень і власний басейн. Особливою розкішшю вирізняються вілли категорії "Сапфір": у них встановлені так звані "ювелірні" ванни вартістю до $1 млн — виготовлені з кришталю або рідкісних мінералів, зокрема рожевого й зеленого кварцу.

У 2020 році така вілла коштувала близько 25,8 млн доларів, а нині ціни перевищують 30 млн доларів.

У російській авіаційній промисловості розгортається масштабна перебудова, яка загрожує позиціям голови "Ростеху" Сергія Чемезова. Після багаторічних провалів у проєктах, зокрема десятирічної затримки запуску літака МС-21, його вплив у галузі почав різко слабшати.

Чемезов намагається захищати свої позиції гучними заявами про "перевагу над Заходом", але факти свідчать про протилежне: зриви строків, технологічна відсталість і відсутність виробничих потужностей. Його спроби виправдатися публічно розглядають як ознаку політичного тиску й втрати підтримки.

Кремль фактично виводить авіапром з-під вертикалі "Ростеху" і передає його під контроль Сбербанку. Це свідчить про відсторонення Чемезова від одного з ключових напрямів, який ще недавно вважався його вотчиною.

Російські ЗМІ підкреслюють: така реорганізація не могла розпочатися без схвалення Путіна. Тож нинішня ситуація може стати початком системного послаблення впливу Чемезова, який довгі роки вважався одним із головних "хозяїв" російського ВПК.