Автоматизація корупції, Олексій Щербатенко та ризики для Дія.City

Швидка цифровізація України стала однією з найефективніших історій брендингу країни. Однак спірний тендер на корпоративне програмне забезпечення в ДП «Ліси України», де перемогу здобула значно дорожча пропозиція, має дивний післясмак і псує все позитивне враження.

Результати тендеру зрештою відмінили в результаті суспільної уваги, але саму проблему це не усуває. Назва проблеми — автоматизація корупції. Головна діюча особа цієї історії група компаній IT-Enterprise (одна з її юридичних осіб — ТОВ НВП «Інформаційні технології»).

IT-Enterprise стабільно виграє тендери Укрзалізниці, Укрпошти, Укрнафти, Укроборонпрому, Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, Мінфіні та НАЗК..

Контекст

«Ліси України» провели тендер на автоматизовану ERP-систему. Було зареєстровано дві пропозиції: 88 млн грн від «Інтелект-Сервіс» та 227 млн грн від IT-Enterprise. Дешевша пропозиція була відхилена, а дорожча — визнана переможцем. На момент написання статті контракт, за повідомленнями, ще не підписаний. Після суспільного резонансу, результат тендеру відмінили.

Репутаційний ризик для Дія.City

В 2024 році компанії групи IT-Enterprise (декілька юросіб, серед яких ТОВ НВП «Інформаційні технології») долучилися до Дія.Сіty. В 2025 — Олексій Щербатенко з батьком проводять з Дія.Сіty спільні публічні інтерв‘ю, що виглядають як піар Щербатенків від Дія.Сіty.

Саме вони (з їх слів) є головними діючими особами IT-Enterprise. Цитуючи сайт Дія.City.United:

“Спікери — співвласники групи компаній IT-Enterprise: Олексій Щербатенко, учасник Стратегічної ради Спілки, та Олег Щербатенко, який започаткував легендарну компанію та керує нею з 1987 року.”

У відкритих реєстрах юридичних осіб вказано, що у ключової юридичної особи в групі компаній — ТОВ НВП «Інформаційні технології» —  п‘ять власників: Олег та Олексій Щербатенко, Олександр Скріпін, Володимир Михайлов, Костянтин Шурек.

З одного боку — Дія.City обіцяє інвесторам, що українські технології працюють за передбачуваними, заснованими на правилах стимулах. Якщо бренд, пов'язаний із Дія.City, сприймається — справедливо чи ні — як такий, що отримує вигоду від неконкурентних державних контрактів, це має колективні наслідки: Дія.City асоціюється з привілеями «для своїх», а не з результатами діяльності.

Причина — закрита модель просування продуктів IT-Enterprise. Не вдаючись в складні технічні подробиці, свої системи вони продають та обслуговують самостійно. Що має ознаки монополії. Скажімо, великі закордонні аналоги від Microsoft та SAP можуть продавати та впроваджувати різні сертифіковані компанії, а не виробники.

Бо виробники створюють продукт, який є гнучким для налаштування під конкретні задачі клієнта. Це його задача — створювати продукт на конкурентному ринку.

IT-Enterprise продає та обслуговує свої продукти самостійно. Це означає, що вся автоматизація клієнта залежить від однієї групи осіб. Якщо компанія вже встановила продукт IT-Enterprise, то надалі їй важко від нього відмовитись.

Це пастка для кожного клієнта. Відмовитися від IT-Enterprise і перейти на сучаснішу, надійнішу та ефективнішу систему вкрай складно. Це створює фактичну монополію на ринку ERP-систем для державних і великих комерційних клієнтів.

ІТ-директори цих установ добре усвідомлюють усі недоліки й ризики IT-Enterprise, проте охоче лобіюють їхню перемогу в тендерах. Адже отримують фінансову вигоду від Олексія Щербатенка, який організовує відкати для них. Про це знає весь ринок.

Ще одна установа — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб — також співпрацює з IT-Enterprise і регулярно опиняється в центрі корупційних скандалів.

Керівник ІТ-департаменту Фонду Андрій Бащев, згідно з декларацією за 2022 рік, заробив 2 234 539 грн у ФГВФО та спільно з дружиною має заощадження понад 10 млн грн. У власності сім’ї головного ІТ-шника — три авто та дві квартири у Києві, одна з яких у найдорожчому ЖК «Новопечерська вежа», де ціни на житло стартують від 3 до 14 млн грн. Родина також володіє земельними ділянками у Макарівському районі Київщини.

До того ж Фонд за останні два роки витратив значні бюджетні кошти на ІТ-послуги. Андрій Бащев має прямі контакти з Олексієм Щербатенком, саме тому IT-Enterprise обслуговує Фонд, а сам Бащев володіє розкішною нерухомістю й автопарком.

Системні перемоги IT-Enterprise в тендерах отримали назву «автоматизація корупції». Компанія створює кастомні модулі під конкретні схеми. Імовірно, саме цим пояснюється перемога Щербатенків у тендері для «Лісів України», хоча інша компанія пропонувала рішення дешевше на 139 млн грн.

Загалом за останні роки IT-Enterprise отримала державних контрактів більш як на 1 млрд грн. Це лише відомі публічні тендери. Скільки держава витрачає на «автоматизацію корупції» насправді? Слідство покаже.

Системні економічні втрати для України

Закрита модель просування створює ефект vendor lock-in — технологічну залежність, яка фактично усуває конкуренцію після початкового впровадження. Це призводить до:

• зниження стимулів до інновацій;
• виходу чесних гравців із ринку держзамовлень;
• погіршення якості та зростання вартості ІТ-послуг.

Асоціація Дія.City з корупційними практиками формує репутаційні ризики для всієї екосистеми:

• зниження довіри міжнародних інвесторів до українського ІТ-сектору;
• підвищення вартості капіталу для українських технологічних компаній;
• ускладнення доступу до міжнародного фінансування відновлення.

Описані схеми з відкатами створюють негативний мультиплікатор:

• стимулюють корупцію в інших секторах;
• збільшують трансакційні витрати для всієї економіки;
• знижують продуктивність державного сектору через неефективні ІТ-системи.

Україна позиціонує себе як ІТ-хаб Європи, але такі практики:

• підривають репутацію ІТ-індустрії;
• знижують експортний потенціал сектору;
• ставлять під загрозу податкові надходження від ІТ (які становлять значну частину експорту послуг).

З макроекономічної точки зору, толерування таких практик веде до «інституційної пастки» — ситуації, коли неефективні інститути самовідтворюються. Це може призвести до:

• зниження темпів економічного зростання на 1–2% ВВП щорічно;
• відтоку талантів і капіталу з країни;

●     погіршення умов кредитування від МВФ та інших донорів.

Діяльність IT-Enterprise є класичним прикладом rent-seeking — паразитарної поведінки, яка створює негативну додану вартість для економіки. Сукупні втрати від таких практик можуть у 3–5 разів перевищувати прямі бюджетні збитки через мультиплікативні ефекти та втрачені можливості розвитку.