Грип, ковід та нові штами: чого чекати від сезону 2025-2026 і як до нього підготуватися

Восени традиційно розпочинаються сезонні хвороби. Причини зрозумілі: холоднішає, діти йдуть до школи, студенти до інститутів. І щороку виникає одні і ті ж питання: яких вірусів чекати в новому сезоні, наскільки реальні розмови про нові штами і коли починати вакцинацію. Нагадаємо, минулого епідсезону в Україні від ускладнень після грипу та коронавірусу померло 193 особи.

Про те, що прогнозує Всесвітня організація охорони здоров'я, як формується колективний імунітет, які міфи про профілактику інфекцій існують і чому антибіотики не врятують від вірусів - Коротко про розповіла докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяна Олександрівна Чумаченко.

Вакцинація сьогодні – захист завтра

- Тетяно Олександрівно, яких штамів грипу чекати цього сезону?

- За даними ВООЗ, у найближчий сезон змін у штамах грипу не очікується. Прогнозується циркуляція вірусів типу A – підтипів H1N1 та H3N2, а також вірусу типу B (лінія Victoria). Тобто вакцини, рекомендовані на сезон 2025/2026, включатимуть саме ці прогнозовані штами – вони вже зареєстровані та очікуються у нас.

- А коли треба починати щепитися?

- Починати щепитися треба вже зараз. Вересень-жовтень - найкращий період для того, щоб встиг виробитись імунітет до зростання захворюваності перед епідемічним сезоном.

Вакцинуватись можна протягом усього сезону, але краще зробити це вже зараз. Для формування захисного рівня імунітету потрібен тиждень-два. Звичайно, у тих, хто вже зустрічався з вірусами, відповідь буде швидше, але все одно не можна очікувати, якщо ви зробили щеплення - то вже захищені. Тільки через один-два тижні з'являється необхідний рівень імунітету: це каскад імунних реакцій, що завершуються виробленням антитіл.

Можна вакцинуватися пізніше, але важливо розуміти: щепитися краще вже зараз. Не треба чекати піку захворюваності, адже люди починають хворіти поступово, з настанням осені - хтось раніше, хтось пізніше. Тому відкладати вакцинацію не можна,

- Коли очікується підйом захворюваності?

- Зазвичай зростання захворюваності починається з листопада. Поки що можна не боятися появи небезпечних пандемічних вірусів – таких прогнозів немає. Але, незважаючи на це, світова спільнота готується до появи чергового незвичайного штаму збудника, як це було із SARS-CoV-2.

Епідемія коронавірусу була несподіваною. Щоб не допустити повторення ситуації 2019-2020 років, коли розпочалася пандемія COVID-19, до чергового можливого виклику готуються і епідеміологи, і світова спільнота. Задіяний і штучний інтелект. Це потрібно, щоб правильно діагностувати появу епідемічно небезпечного штаму та швидко відреагувати.

Але поки що ми нічого несподіваного не очікуємо. Циркулюватимуть відомі штами. Прогнозується три штами, зареєстровані чотиривалентні вакцини – вони забезпечать захист.

- Ви кажете, світ чекає на появу якогось нового штаму. Чи є для цього причини? Чи це дії “про всяк випадок”?

- Розумієте, еволюція продовжується. За останніх 40 років з'явилося багато нових збудників, про яких раніше не знали. Найчастіше інфекції переходять від тварин до людини. Вони мутують, модифікуються та закріплюються у людській популяції.

Згадаймо, наприклад, Еболу – вона з'явилася відносно нещодавно. Або МПОКС (так тепер називають віспу мавп ). Раніше вона була лише в регіонах, де водилися мавпи, а потім стався спалах і в Європі, зокрема серед чоловіків, які мають секс із чоловіками. Це був саме сплеск, а не поодинокі випадки, такого раніше не спостерігалося. Це відомі речі, і тому вчені готуються, щоб уникнути неприємних сюрпризів.

Ми не очікуємо нічого незвичайного цього року, але завжди маємо бути готовими до подібних неприємностей і використовувати сучасні наукові досягнення, щоб вчасно відреагувати на можливі пандемії та ускладнення.

Крім того, не можна забувати, що в синтетичній біології – величезні здобутки. За допомогою штучних методів можна створювати збудників із новими властивостями. Незважаючи на наявність міжнародних конвенцій про заборону розробки та застосування біологічної зброї, ми розуміємо, що живемо в Україні, де йде війна, і, може бути все.

Наприклад, Росія – країна, яка розробляла біологічну зброю, досі зберігає збудник натуральної віспи. Також він є у США. Офіційно натуральна віспа ліквідована з 1980 року, і світ сертифіковано вільний від неї. Але про всяк випадок збудники зберігають.

– Чому їх зберігають? Як біологічну зброю?

- Або як джерело для розробки вакцини, якщо раптом противник вирішить використати таку зброю. Я не хочу сказати, що у нас хтось прямо зараз розробляє біологічну зброю і що треба всім терміново ховатися в якісь спеціальні костюми, я лише говорю, що у світі розглядаються різні сценарії, і до них готуються.

Простим людям хвилюватися не потрібно – достатньо зробити щеплення та жити своїм життям.

- Щеплення потрібно робити щороку? Чому це важливо?

- Так, вакцинацію треба повторювати щороку. По-перше, використовувані вакцини - інактивовані, “неживі”, вони можуть викликати розвиток хвороби. По-друге, вакцини містять саме ті штами, які циркулюватимуть у конкретному сезоні. Імунітет має бути спрямований саме проти них. Тому щороку вакцини оновлюються, і щеплення потрібно робити знову.

До того ж імунітет після вакцинації не довічний. На жаль, він короткочасний – на рік. Цього вистачає, але потім потрібно робити нове щеплення, щоб зберегти захист від вірусу.

Антибіотики, часник та горілка з перцем не рятують від вірусів

- Які засоби профілактики ви рекомендуєте, окрім вакцинації? Маски, миття рук?

- Вакцинація альтернативи не має - це єдиний специфічний метод захисту від грипу. Але як додатковий захід можна використовувати маски. Якщо вони надіті правильно і регулярно змінюються, то зменшують дозу збудника, що інфікує, затримуючи краплі і слиз, які можуть містити вірус. Але, повторюся, це не стовідсотковий захист.

Далі – провітрювання. Це дуже важливий захід, який знижує концентрацію вірусу в приміщенні. Причому не про включення кондиціонера, а саме про надходження свіжого повітря та природної вентиляції. Провітрювання знижує кількість збудника та зменшує ризик зараження.

Також необхідно мити руки, особливо після перебування у громадських місцях. Людина може чхнути в руку, вона не знає правил «кашльового етикету» - що потрібно чхати в серветку або в згин ліктя, якщо в неї немає серветки. Після цього вона береться за поручень у транспорті. А ви, не помітивши цього, теж беретеся за нього, потім рукою чіпаєте обличчя, очі, ніс – і збудник потрапляє до організму. Тому миття рук вкрай важливе. Це знижує ризик як респіраторних, так і кишкових інфекцій. Хоча це не дає 100% захисту.

Є й загальні заходи зміцнення організму – помірна фізична активність (не надмірна) та загартовування. Вони не запобігають зараженню грипом або ГРВІ, але можуть полегшити перебіг хвороби, зробити її менш тривалою, оскільки впливають на неспецифічну частину імунної системи. Загартування, наприклад, стимулює клітинну ланку імунітету, яка добре працює проти вірусів. Поліпшується кровообіг, і імунні клітини швидше досягають необхідних місць в організмі.

Також важливим є правильне харчування, достатній сон. Сон – це гормональний баланс, і імунна система краще працює, коли організм відпочиває. Це загальні правила, що підтримують здоров'я в цілому і запобігають ускладненням хронічних захворювань, при яких інфекції протікають важче.

Але все це – неспецифічні заходи. Що стосується фізичних навантажень, то надмірні, як у професійному спорті, – не корисні для здоров'я. Найкраще помірні заняття: фізкультура, йога, інтенсивні прогулянки на свіжому повітрі, поєднання аеробних та силових навантажень. Це буде корисно.

- А вітаміни має сенс приймати у сезон хвороб? Які з них є важливими?

- Насамперед, вітамін С та D. Вони підтримують імунну систему та загальне здоров'я. Але якщо людина здорова і не має дефіциту вітамінів, істотного ефекту вони не дадуть. А ось при дефіциті такі добавки допоможуть збалансувати імунітет, полегшити перебіг хвороби – для зараження потрібна більш висока доза вірусу.

Я не проти вітамінів, але вони не лікують і не запобігають хворобам. Вони лише підтримують нашу імунну систему. Ну і важливо пам'ятати: гіпервітаміноз теж небезпечний, тому краще спершу здати аналізи.

- А погода та кліматичні умови якось впливають на поширення вірусу? Восени холодніше, і ми частіше хворіємо. Це пов'язано із температурою повітря?

- Погода швидше впливає на нашу поведінку. Коли йде дощ чи холодно, ми частіше переходимо до помешкань, де знаходимося не одні – це полегшує поширення вірусу. На сам вірус погода не має прямого впливу. Вірус стійкий до низьких температур.

Потрібно розуміти: вірус – внутрішньоклітинний паразит. Для респіраторних інфекцій характерний дуже легкий шлях передачі: за 3-4 секунди збудник може перейти від одного організму до іншого. Ми дихаємо 16-20 разів на хвилину - кожні 3 секунди - цього достатньо, щоб захворіти. Дощ чи сніг на вірус майже не впливають, але на нашу поведінку – так.

Коли спекотно, ми теж йдемо в приміщення, вмикаємо кондиціонери. Якщо вони не очищаються, там зберігаються бактерії – виникають інші захворювання. Тобто і холод, і спека призводять до того, що люди частіше збираються у приміщеннях, а це полегшує циркуляцію збудників.

- Чи можна заразитися кількома вірусами одночасно? Наприклад, грипом та ковидом?

– Так, це можливо. Таке явище називається коінфекція. Можливе одночасне інфікування вірусом грипу та SARS-CoV-2. Хоча такі випадки рідкісні, вони бувають, особливо за одночасної циркуляції кількох вірусів. Іноді фіксують навіть три віруси в організмі. Такі випадки описані у наукових публікаціях та підтверджені лабораторно.

Але треба пам'ятати: проти ковіда також є вакцина. Методи профілактики схожі, але вакцина від грипу не захищає від ковіда, і навпаки – вакцина від ковіда не захищає від грипу. Це все специфічні вакцини.

- Які найпоширеніші міфи про профілактику та лікування інфекцій ви зустрічали?

– Горілка з перцем не допомагає. І часник також, на жаль. І дихати над картоплею – теж марно. Це шкода, а не профілактика.

Найголовніше – робити щеплення. Лимони, наприклад, як джерело вітаміну С – не шкідливі, але вони не захистять від грипу. У кращому разі вітаміни допоможуть імунній системі трохи легше впоратися із хворобою.

Також хочу наголосити, що антибіотики – це теж не профілактика. Вони проти вірусів не діють. Не слід приймати антибіотики без призначення лікаря.

Зараз у світі стоїть дуже гостра проблема антибіотикорезистентності – людей іноді просто нема чим лікувати, бо циркулюють стійкі штами. Тому антибіотики проти грипу не використовуються.

- Але ж ви сказали про резистентність. Вона формується лише у тих, хто часто пив антибіотики, чи у всіх?

- Йдеться не про людину, а про бактерію. Умовно здорова людина може отримати травму, і в рану потрапить бактерія, яка вже резистентна до антибіотиків, лікувати її нема чим. Це не пов'язано лише з конкретною людиною, а із загальною ситуацією: люди зловживають антибіотиками, не дотримуються правил гігієни – наприклад, не миють руки, тим самим сприяють поширенню стійких бактерій.

Крім того, бактерії можуть обмінюватися генами резистентності. Зустрілися стійка та нестійка - і перша "поділилася" генами з другої. Це велика проблема, і їй потрібно приділяти увагу. Тому антибіотики не допомагають ні в лікуванні, ні для профілактики грипу.