Ядерна війна з Росією ближча, ніж здається – ексаналітик ЦРУ

Лідер Кремля Владімір Путін, ймовірно, прагне отримати чіткіше уявлення про те, як НАТО реагує на провокації, а також знизити чутливість європейців до порушень їхнього суверенітету на фоні порушень російськими літака повітряного простору сусідніх країн. Водночас нещодавні події відбулись на фоні іншого моменту – у рамках військових навчань «Захід 2025» Росія імітувала нанесення тактичного ядерного удару, за чим особисто спостерігав президент Росії, пише The Telegraph.

«Багато хто вважає, що ядерна війна сьогодні неможлива. Як колишній офіцер розвідки Міністерства оборони США, який керував «червоними командами» у військових навчаннях, що симулювали конфлікт між Росією та НАТО, я тут, щоб пояснити вам, чому це неправильно. Загроза ядерної війни зараз на найвищому рівні. «Немислиме» є більш реальним, ніж більшість готова визнати», - пише у статті для видання колишня співробітниця Центрального розвідувального управління США,  стратегічний аналітик військової розвідки Ребека Коффлер.

Авторка зазначає, що ані Росія, ані НАТО не хочуть прямого «кінетичного» конфлікту, але оскільки війна в Україні продовжується, ризик ненавмисної ескалації через непорозуміння стрімко зростає.

Навчання «Захід 2025», за її словами, провели, аби винести уроки з поточної війни в Україні, зосередившись на гібридних ударах, тактиці мобільної артилерії та боротьбі з безпілотниками.

Водночас росіяни регулярно практикують санкціонування ударів ядерною зброєю в рамках військових навчань, коли Путін «натискає кнопку», оскільки вважають, що їхній лідер має бути психологічно готовий до цієї дії.

«Це результат важливого уроку, засвоєного за часів радянської епохи. Кажуть, що в 1972 році тодішній генеральний секретар Леонід Брежнєв «тремтів», коли його попросили натиснути кнопку під час командно-штабних навчань, що імітували війну зі США. Він постійно питав свого міністра оборони Андрєя Гречка, чи це «безперечно навчання», - зауважує Коффлер.

Вона зауважує, що Путін, ймовірно, не хоче ядерної війни, але російський лідер та його Генеральний штаб справді розглядають ядерну зброю як бойовий потенціал, а не просто як психологічну зброю.

«Москва розробила та впровадила складну ядерну доктрину під назвою «ескалація для деескалації», розробила тактичні ядерні боєголовки малої потужності та навчила свої війська вести «обмежену» ядерну війну. 27 лютого 2022 року, через кілька днів після початку вторгнення в Україну, Путін перевів ядерні сили Росії на «спеціальний режим бойового чергування», і жодних офіційних оголошень про зміну статусу не було», - нагадує авторка.

І хоча західні аналітики відкинули дії Путіна як перебільшення, стверджуючи, що реальних змін у базовій ядерній позиції Росії не відбулося, оцінки американської розвідки, засновані на так званих індикаторах та попередженнях, можуть бути лише частково корисними для розуміння поточної загрози. Структура виявлення загроз США базується на виявленні безпосередньої загрози, а не для забезпечення стратегічного попередження про загрозу, яка розвивається з часом.

«І головне –  зараз між НАТО та Росією немає жодної довіри. Давні побоювання Москви щодо того, що США прагнуть зміни режиму в Росії, посилюються частими коментарями західних чиновників, які відкрито заявляють або натякають на свій намір перемогти російську армію, підірвати її економіку та усунути Путіна від влади. Українські удари по російській ядерній тріаді, зокрема по стратегічних бомбардувальниках, які є центральним елементом російської стратегії стримування та оборони, ймовірно, ще більше посилили ці побоювання», - додає експертка.

У свою чергу, зауважує вона, НАТО побоюється нападу Росії на одну зі своїх держав-членів, що призведе до спрацювання статті 5 про колективну оборону, особливо якщо Україна програє. Нещодавні порушення Кремлем повітряного простору НАТО спонукали альянс розпочати нову військову операцію під кодовою назвою «Східний вартівник».

«Звичайний ризик перешкоджання один одному зростає в періоди високої напруженості та під час військових навчань, таких як «Захід-2025», «Східний вартовий» та польські навчання «Залізні ворота». Сьогодні регіон також переповнений засобами спостереження, бойовими боєприпасами всіх типів, військовими кораблями та суднами забезпечення, які діють у безпосередній близькості один від одного. Відповідно, небезпека нещасного випадку є дуже високою», - вказує авторка та нагадує, що в історії є чимало прикладів того, як швидко та легко справи можуть піти наперекосяк у часи високої напруженості.

Так, у листопаді 1983 року НАТО готувалося до відпрацювання запуску ядерної ракети під час військових навчань «Able Archer 83». Напруженість була високою після того, як Радянський Союз збив південнокорейський пасажирський авіалайнер, який відхилився від курсу під час руху з Анкориджа до Сеула. Але Кремль розлютився через «Able Archer», вважаючи, що це були справжні випробування, а не навчальні.

До цього російські розвідувальні служби вже впродовж двох років перебували в стані підвищеної готовності та шукали ознаки намірів США завдати ядерного удару по СРСР. Повномасштабне імітаційне застосування ядерної зброї силами НАТО могло означати для параноїдальних радянських військ лише одне: початок ядерної війни. Тоді радянська армія очікувала лише наказу Андропова. І що важливо, протягом усієї кризи між Москвою та Вашингтоном не було жодного зв'язку для врегулювання ситуації. На щастя, жодного наказу не було віддано, і після завершення навчань НАТО 11 листопада 1983 року напруженість розсіялася.

«Але це могло закінчитися зовсім інакше. І світ сьогодні стикається з подібною ситуацією, враховуючи крах довіри між Росією та Заходом, а також розрив ключових ліній комунікації.

Ні НАТО, ні Росія не хочуть втягнутися в кінетичне повітряне протистояння, не кажучи вже про ядерну війну. Але жодна з них не хоче дозволити іншій стороні сприймати себе як переможця в Україні. Обидві сторони, очікуючи нападу з боку іншої, використовують свої масивні системи збору розвідувальних даних, щоб шукати будь-які ознаки майбутнього нападу, що дозволить їм швидко приймати рішення», - зазначає експертка

Вона додає, що плутанина та помилки, як наслідок «туману війни», є стандартними атрибутами збройного конфлікту.

«Ймовірність того, що в таких умовах «скороварки» буде допущено прорахунок із трагічними наслідками, цілком реальна. .. якщо в Москві, Вашингтоні та Європі не переможе розсудливість, ядерна війна може стати самоздійсненним пророцтвом», - вказує Коффлер.

Нагадаємо, напередодні Владімір Путін заявив, що Росія готова відповідати на стратегічні загрози за допомогою «військово-технічних матеріалів». За його словами «основи діалогу країн із ядерною зброєю підірвані».