Легкі завдання НМТ – це політичне рішення. Держава не хоче бачити реальні результати

Національний мультипредметний тест (НМТ) дедалі більше відходить від початкової реформи ЗНО і не в кращий бік. Зокрема, НМТ із точного мірила знань перетворюється на політичний інструмент, пише редакторка відділу освіти і науки ZN.UA  Оксана Онищенко у статті «ЗНО в заручниках популізму: як політичні рішення розхитують систему».

Авторка зазначає, що тести НМТ спрощуються, пороговий бал та оцінки встановлюються інакше. У тестах більше немає відкритих питань, де потрібно висловити та аргументувати свою думку і показати спосіб розв’язання задачі. Сьогодні більшість завдань НМТ вимагають просто поставити хрестик навпроти правильної відповіді. Водночас мінімальний прохідний бал дуже низький – 15% від загального результату. Тобто для тесту з математики достатньо правильно виконати п’ять завдань із 22, а з української мови чи біології – сім з 30. І це при тому, що в завданнях й так легкі завдання з вибору правильної відповіді.

«Частину цих змін можна пояснити об’єктивними чинниками: війна, необхідність швидких і гнучких рішень. Проте інша частина — значно глибша й тривожніша: це постійні спроби відщипнути шматочок від ЗНО — звільнити від нього частину вступників  та використати тестування для вирішення соціальних проблем. На перший погляд, якість НМТ — це про освіту. Але насправді це — політичне питання», – пише авторка.

Як зазначає Онищенко, як тільки завдання НМТ стануть складнішими і покажуть реальну картину знань  українських дітей, суспільного резонансу не уникнути. А більшість тих, хто провалить тест, звинуватить не свій рівень знань, а Український центр оцінювання якості освіти та НМТ. Крім того, додає авторка, обуряться школи, адже їм доведеться виправдовуватись за незадовільні результати. А суспільство запитає, де ж всі реформи, про які роками розповідають?

«Незручно буде й перед міжнародними спонсорами — чому не спрацювали всі ті проєкти й програми, які вони фінансували? У звітах за гранти все ж наче гаразд. Невдоволені будуть і університети — вони втратять студентів. А якщо влада все ж таки зможе зібрати політичну волю в кулак і показати реальну картину якості знань, із цим треба буде реально щось робити: змінювати програми й підручники, інакше готувати вчителів, проводити серйозну аналітичну роботу — шукати причини», – додає Онищенко. 

А для реальних змін потрібні професіонали в Міністерстві освіти і науки та в командах реформ. Крім того, потрібно провести суспільні обговорення та змінити державну політику. І що не менш важливо, треба бути готовими до принципових рішень, які можуть бути непопулярними. Однак, додає авторка, набагато легше спростити тести.

«Низький поріг «склав / не склав» у НМТ — це теж приклад політичного рішення. Воно показує, скільки студентів держава хоче набрати до університетів. Бо що нижчий пороговий бал, то більше абітурієнтів зможуть узяти участь у вступній кампанії. І це означає, що навіть неякісні ЗВО зможуть зберегти фінансування й не поспішатимуть із болісними процесами реорганізації. Бо завжди зможуть підібрати абітурієнтів із низькими балами, які не пройшли серйозного відбору до ЗВО з хорошою репутацією. Тим більше будуть іще додаткові вступні кампанії — і зимова, й, можливо, навіть весняна, як сказав Оксен Лісовий на годині запитань до уряду. І це означає, що в цьому питанні держава вмиває руки щодо своєї регуляторної функції — узгоджувати потреби ринку праці та підготовку фахівців», – додає Оксана Онищенко.

На її думку, не можна спрощувати та примітизувати тести НМТ. Потрібно тримати планку там, де її можна тримати. Бо НМТ – це не лише про якість освіти, а й про якість країни.

Нагадаємо, раніше Оксана Онищенко пояснювала – результати цьогорічного НМТ показали, що в українській школі формується тонкий прошарок сильних учнів і значно ширший пласт тих, хто не володіє навіть базовими знаннями. Математика традиційно стає головним символом освітньої кризи. І це системна проблема, яка спостерігається не перший рік і не лише на ЗНО.