Людмила Ковалевська: «Київ має готуватися до багаторічної війни – від укриттів до інклюзивності для ветеранів»

У розмові з Буквами депутатка Київради від партії “Європейська Солідарність” Людмила Ковалевська розповіла про реальний стан із бюджетом столиці, чому політичні конфлікти навколо нього перебільшують, як Київ готується до зими та що робиться для підтримки ветеранів і створення безбар’єрного міста.

– У мережі активно обговорюють кризу з ухваленням бюджету столиці. На Вашу думку, головна причина блокування – політичні конфлікти чи відсутність реального плану розвитку міста?

– Жодної кризи з ухваленням бюджету у столиці немає. Бюджетна комісія Київради розглядає коригування бюджету на 2025 рік. Це стандартна процедура: ми розподіляємо додаткові надходження та перекидаємо кошти з напрямів, де вони не будуть використані, туди, де вони справді потрібні. Наприклад, на відновлення пошкодженого житла.

Формування бюджету на 2026 рік уже стартувало, але депутатам ще не представили фінальні показники. Зазвичай активні консультації починаються з жовтня.

Щодо “політичних конфліктів” у Київраді – цю історію значною мірою розкручують представники президентської політичної сили. Їм вигідно демонструвати нібито неспроможність місцевого самоврядування, і для цього вони використовують усі наявні ресурси – від Єдиного марафону до телеграм-каналів.

– Які проблеми в бюджеті є найгострішими для Києва зараз? Що ви пропонуєте для їх вирішення?

– Безумовний пріоритет сьогодні – оборона. Війна триває і може тривати роками. Тому цей напрямок має фінансуватися стабільно та системно. Київ потребує стратегічного плану посилення оборони – не ситуативних рішень і не змагання між цивільною та військовою адміністраціями.

Йдеться про цілий комплекс: укриття, захищені транспортні зупинки, ППО, тимчасове житло для постраждалих. Лише такий підхід дасть нам шанс вистояти у багаторічній війні.

– Трагедія із загибеллю Андрія Парубія сколихнула країну. Які уроки суспільство має винести з цієї історії?

– Війна Росії проти України – це не лише танки, дрони й ракети. Це ще й убивства політичних діячів, інформаційні атаки та поляризація суспільства. Єдиним щитом може бути тільки наша єдність. І формувати її повинні, в першу чергу, найвищі державні інституції. Але, на жаль, часто саме вони стають джерелом розбрату й недовіри.

Також держава має забезпечити надійний захист відомих політиків, активістів і громадських діячів, які рухають країну вперед.

– Чи обговорює Київрада ініціативи щодо вшанування його памʼяті?

– Так. Андрій Володимирович був видатною людиною, і його внесок у становлення державності неможливо переоцінити. Ми обов’язково вшануємо його пам’ять – зокрема, плануємо назвати його іменем одну з київських вулиць.

– З оточення Дональда Трампа час від часу лунають суперечливі меседжі щодо України та санкцій проти РФ. Чи не бачите Ви ризику, що така непослідовність може розбалансувати єдність Заходу? Як у цих умовах діяти Україні, у тому числі на місцевому рівні?

– Насправді цей ризик уже став реальністю. США, як головний гравець, ведуть непослідовну політику, яка розхитує світову систему безпеки. Це створює серйозний дисбаланс сил у світі, наслідки якого поки важко оцінити. Поляризація в самих США посилюється, праві й популісти набирають вагу в Європі.

Завдання України – утримати підтримку союзників, знайти нові канали взаємодії та паралельно працювати над власними помилками. Бо згортання демократії, наступ на свободу слова, корупція – усе це напряму впливає на ставлення Заходу.

Місцева влада не впливає на глобальну геополітику, але наше завдання не менш критичне: забезпечити життєздатність міст і громад в умовах війни.

– США виходять зі спільної боротьби проти фейкових кампаній Росії, Китаю та Ірану. Як це вплине на безпеку України і що робити?

– Це безпосередньо загрожує нашій безпеці. Російські фейкові кампанії впливають на західну громадську думку – а від неї залежить, чи буде допомога Україні. Жоден демократичний лідер не ігнорує настрої виборців.

В таких умовах замість витрачати гроші на Єдиний марафон, яким зомбують українців, варто було б підтримати журналістів та експертів, які доносять правду на Захід. І головний меседж має бути простим: “Перестаньте боятися Росії. Вона слабшає. Вона переможна”. Це правда, яку Москва всіма силами приховує.

– З наближенням холодів очікуються нові удари по енергосистемі. Які заходи готуються в Києві?

– Київ впроваджує концепцію розподіленої генерації, затверджену навесні 2024-го. Закуплені газопоршневі й газотурбінні установки загальною потужністю 170 МВт, які можуть виробляти одночасно електроенергію і тепло. Вони підтримуватимуть роботу теплових джерел і критичної інфраструктури під час піків чи блекаутів.

Також місто постійно закуповує генератори, оновлює мережі та щитові. Тепло в оселях киян взимку буде, але з електрикою ситуація залежить від загальної ситуації в країні. Тому віялових відключень уникнути, ймовірно, не вдасться.

– Які кроки робляться для забезпечення гендерного балансу у владі Києва?

– Важливим кроком стала гендерна квота у виборчих списках, ухвалена парламентом попереднього скликання. Це значно збільшило кількість жінок у політиці. У Київраді й дорадчих органах жінки присутні, але ключові посади – заступники мера, директори департаментів, голови впливових комісій – здебільшого посідають чоловіки. Жінки залишаються “заступницями” чи “радницями”. Це відображає патріархальний уклад суспільства.

Змінювати ситуацію треба двома шляхами: жінки повинні вимагати для себе лідерських ролей і не боятися їх брати, а держава має закріпити квоти й для виконавчих органів влади. Це пришвидшить адаптацію до норм сучасного світу.

– Проти Вас порушено кримінальну справу. У чому суть звинувачень і яка Ваша позиція?

– Мене звинувачують у нібито внесенні недостовірних даних під час придбання у 2020 році будівлі для потреб благодійного фонду “Фонд збереження історичної спадщини”. Слідство говорить про збитки бюджету у понад 333 тисячі грн. Загальна вартість придбання становила 3,96 млн грн.

Ці звинувачення абсурдні. Фонд діяв за погодженням міського департаменту, усі роботи перевірялися незалежною оціночною компанією та навіть КНДІСЕ. Фонд витратив власні кошти, будівля була в аварійному стані, поліпшення були необхідні. Експертиза слідства неповна й поверхова, збитки не доведені.

Хочу наголосити, що головне тут навіть не моя конкретна справа. Вона, як і сотні інших по Україні, – це елемент тиску на опозицію та місцеве самоврядування через каральні органи. Це вже набуло таких масштабів, що реально гальмує переговорний процес про вступ до ЄС.

Нагадаю, у цій будівлі планували розмістити частину експозиції Музею монументальної пропаганди на ВДНГ. Фонд не збирав грошей з громадян, був лише один благодійник. Сьогодні приміщення залишається у власності фонду, і, наскільки знаю, там планувався дитячий центр

– Які рішення вже ухвалила Київрада для того, щоб місто стало інклюзивнішим для ветеранів із травмами та особливими потребами?

– Київрада вже ухвалила низку рішень, аби місто стало інклюзивнішим для ветеранів, які повертаються з війни з пораненнями чи особливими потребами. Наймасштабніший документ – міська цільова програма “Підтримка киян – Захисників та Захисниць України” на 2023–2025 роки. Її бюджет становить понад 2,3 млрд грн, і вона охоплює фактично всі сфери: від медичної допомоги й реабілітації – до освіти, працевлаштування та підтримки підприємництва.

Програма передбачає компенсацію стоматологічних послуг для ветеранів та членів родин загиблих, різні види адресної матеріальної допомоги, у тому числі одноразові виплати студентам-ветеранам на часткову оплату навчання. Особливий акцент зроблено на спорті й реабілітації: ветерани можуть відвідувати регулярні тренування з шести адаптивних видів спорту, брати участь у спортивних зборах, а призери міжнародних змагань отримують заохочення. Є блок соціальної адаптації – заходи для сімей, арттерапія, колективні сеанси психотерапії в бібліотеках. Також ветерани й члени їхніх родин мають пільги на культурні події: відвідування музеїв, майстер-класи у школах мистецтв, лекції та курси. Для дітей передбачене першочергове зарахування до садочків і пільги на харчування.

Деякі рішення вже працюють. Наприклад, у столиці стартувала компенсація стоматологічних послуг до 15 тисяч гривень на рік, а лише за перше півріччя 2025-го місто витратило понад 20 млн грн на лікування захисників і родин полонених, зниклих чи загиблих військових. У бібліотеках і денних центрах діють групи соціально-психологічної підтримки, зокрема для дружин полонених.

Окремими рішеннями Київради затверджено перелік міських пільг і гарантій: щорічна та щомісячна матеріальна допомога, компенсація витрат на ліки й медичні вироби, у тому числі протезування, ендопротезування, слухопротезування та протезування ока. Також місто оплачує оздоровлення, соціальні послуги без урахування доходу, допомагає з інклюзивними дитячими заходами та встановленням надгробків загиблим. Ще одне важливе рішення – часткова компенсація (до 100 тисяч гривень, що становить 95% вартості) переоблаштування автомобілів для ветеранів з інвалідністю І та ІІ груп.

Крім того, до міської програми “Турбота. Назустріч киянам” інтегрували заходи підтримки саме для ветеранів та людей з інвалідністю.

– Чи є конкретні програми або проєкти, які плануються найближчим часом для адаптації міського простору до потреб ветеранів?

– Якщо говорити про плани на найближче майбутнє, то головний акцент – безбар’єрність транспорту і вулиць. У 2024–2025 роках у столиці мають адаптувати 10 станцій метро, обладнати 70 світлофорів звуковими сигналами, понизити бордюри та зробити регульовані наземні переходи. Уже відкрито безбар’єрний перехід на перехресті Хрещатика і Прорізної, з сенсорними кнопками й новими світлофорами. Подібні об’єкти облаштовують і в районах – наприклад, на проспекті Лісовому та в Голосіївському.

За пів року в місті встановили 79 звукових модулів на 30 світлофорних об’єктах. Станом на середину 2025-го 12 зі станцій метро вже повністю відповідають стандартам безбар’єрності, решта – лише частково. У місті діє системний План заходів на 2025–2026 роки зі 186 пунктів у шести напрямах: фізична, інформаційна, цифрова безбар’єрність тощо.

Є й пілотні проєкти, як-от “Територія безбар’єрності” для незрячих ветеранів у чотирьох районах. Він стартував ще у 2024-му і має на меті прокласти зручні маршрути від дому до ключових локацій – лікарні, аптеки чи магазину.

Також запрацював адмінсервіс “Ветеран”, що об’єднує до 34 адміністративних послуг в одному пакеті, і створено електронний кабінет Захисника у додатку “Київ Цифровий”. Там можна оформити виплати, записатися до психолога чи знайти вакансії, а також підтвердити статус для безкоштовного паркування.

Паралельно місто адаптує культурні й громадські простори. У театрах з’явилися вистави з урахуванням потреб людей із порушеннями опорно-рухового апарату, слуху й зору, у бібліотеках і музеях облаштовують пандуси, доступні санвузли та аудіогіди. У 2024 році понад 150 працівників культурних закладів навчалися жестової мови. А у 2025-му запущено мапу доступності з інформацією вже про понад 1200 локацій.

Серед конкретних новинок цього року – пандуси в бібліотеці імені Лесі Українки, аудіогіди в музеях, ремонт доступних санвузлів, реконструкція пандусів і тактильні таблички у Київському зоопарку. У парку “Партизанська слава” з’явилися пандуси на сценічному майданчику та арттерапевтичні заняття.

Але чи готовий Київ до того, що кількість ветеранів, які потребуватимуть інклюзивної інфраструктури, зросте у рази? Питання непросте. До повномасштабного вторгнення в місті було зареєстровано близько 32 тисяч учасників бойових дій, а станом на 2023 рік на фронті перебувало вже близько 100 тисяч киян. Це означає, що після демобілізації столиця отримає десятки тисяч ветеранів і ще більше членів їхніх родин. Очевидно, потреба в безбар’єрному середовищі та реабілітаційних послугах зростатиме лавиноподібно.

Київ робить серйозні кроки наперед, створює нормативну базу і розбудовує інфраструктуру. Але назвати місто повністю готовим поки не можна. Виклик безпрецедентний, і реальна готовність перевірятиметься на практиці – тим, наскільки швидко і якісно всі ці плани реалізують. Важливо, що міська влада розуміє масштаб проблеми і декларує інклюзивність пріоритетом.

– Які альтернативи впроваджені для тих ветеранів, які уже повернулися, і яким уже потрібно якось жити та пересуватися містом?

– Для тих ветеранів, які вже повернулися і живуть у Києві, також діють окремі рішення. Наприклад, вони можуть отримати компенсацію на переобладнання власного автомобіля – до 100 тисяч гривень. Є право на безкоштовне паркування і навіть на позачергове отримання машини через органи соцзахисту.

Працює сучасний центр “Київ Мілітарі Хаб” – фактично “єдине вікно”, де захисники можуть отримати юридичну допомогу, консультацію психолога, пройти профорієнтацію чи курси, знайти вакансії. Там же організовують реабілітацію, спортивні програми та навіть безкоштовні секції для дітей загиблих воїнів.

Ветерани можуть розраховувати і на медичну підтримку: від обстежень і курсів відновлювального лікування – до безкоштовної стоматології. Крім того, місто разом із волонтерами забезпечує поранених протезами, візками та іншими технічними засобами реабілітації.