Мед: хто його виготовляє в Україні і як розпізнати якісний продукт

Бджоли — це приклад того, як навіть найменші створіння можуть творити велике. У вулику — порядок, єдність і турбота про майбутнє. Парадоксально, але саме ці якості — дисципліна, відповідальність та самовідданість — щодня демонструють наші захисники.

Навіть перебуваючи на службі, дехто із них знаходить сили та натхнення розвивати власну справу. Історія, яку ми вам розповімо, — про військового, який паралельно зі службою зумів побудувати власну справу «з нуля».

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео

Історія «Медової лінії»

Пан Сергій — людина, яка обрала не лише захищати країну, а й творити майбутнє, виробляючи бджолиний мед. Бджільництво прийшло в його життя ще у ранньому віці.

“Я бджільництвом займався з дитинства, батько мені прищепив цю любов до бджіл, це і стало поштовхом до цієї справи», — каже Сергій Бачило, власник пасіки «Медова лінія».

У 2018 році Сергій разом із другом Олегом створили власну пасіку. Після двох років роботи вони зрозуміли: просто виробляти мед — замало. Потрібна власна марка. Так народилася «Медова лінія». Спочатку все робили вручну: розливали вдома, продавали друзям.

“Спочатку ми наливали у домашніх умовах, у нас не було виробництва. Потім продавали своїм рідним, друзям, знайомим, щоб вони пробували цю продукцію. Таким чином ми виходили по-тихеньку на межі виробництва», — розповідає Сергій Бачило, власник пасіки «Медова лінія».

Сьогодні Сергій служить у ЗСУ, тож пасікою керує його партнер Олег. Разом вони розвивають «Медову лінію». Контролюють усе — від вулика до фасування. Кожен день на пасіці — це ретельно спланована та злагоджена робота.

«На нашій пасіці живуть бджоли української степової породи. На мою думку, це найкраща порода для нашого регіону, Вінницької області. Вони відмінно зимуть, чудово носять мед, вони не злобливі, миролюбиві», — каже Олег Гук, співвласник торгової марки «Медова лінія».

Бджолина сім’я — це унікальний живий організм, якому немає у світі аналогів. В сім’ї у них чітко все розподілено. Молода бджола, яка вийшла з личинки, годує наступну личинку, робоча бджола також ділиться: одні носять нектар, інші — воду.

На території цієї пасіки зараз проживає 300 бджолиних сімей. Це на сотню більше, ніж торік. Щодня ці маленькі трудівниці виконують важливу роботу — приносять пилок.

«Процес відбору пилку відбувається наступним чином: залітають бджоли, ззаду стоїть шухляда, решітка спеціальна, через яку вони пролазять, з їхніх лапок пилок злітає, і в потрібний період часу ми відбираємо його», — розповідає Олег Гук.

А також свій шлях тут починає той мед, який ви можете побачити на прилавках.

“Спочатку ми збираємо на пасіці мед, віддаємо його в лабораторію на дослідження, потім ми його привозимо на виробництво, закидаємо в спеціальне обладнання. Далі переносимо до цеху, де відбувається розлив у споживчу тару», — ділиться Сергій Бачило, власник пасіки «Медова лінія».

Гречаний, липовий, акацієвий, соняшниковий — кожен вид меду зберігає не лише аромат, а й частинку історії, створеної руками військового і його команди.“Також ми допомагаємо нашій міській організації «Солдатська куховарня». Ми виготовляємо вітамінну пасту, в яку входять горішки, мед та пилок», — розповідає Віта Зозуля, співробітниця ТМ «Медова лінія».

Як дізнатись, чи мед справжній

Мед — один із небагатьох продуктів, який може зберігати свою цінність роками. Та як бути впевненим, що у банці — справжній, а не з домішками чи цукровим сиропом? Зазвичай його досліджують у лабораторних умовах. Однак є і декілька домашніх методів. Перший — капнути трохи меду у воду. Якщо він натуральний, то опуститься на дно, зберігаючи форму.

Інший метод нам продемонстрував пан Сергій: взяти невелику кількість меду, капнути на звичайний папір. Мед тримає форму і не залишає ніякого мокрого сліду. Це свідчить про те, що він натуральний — без зайвих домішок і вологи.

Попри ідилію на пасіці та виробництві, реальність буває сувора: бджоли гинуть.

“Вони не просто вимирають, їх труять неякісними гербіцидами, пестицидами, які використовують фермери при обробітку полів. На жаль, немає механізму для контролю внесення цих добрив. І от така є проблема, що вони не вмирають, їх просто труять, сім’я трошки просідає і вже важче наростити ту кількість бджіл, яка була у вулику», — каже Сергій Бачило, власник пасіки «Медова лінія».

А бджоли — це запилення. Без них не буде яблук і іншого врожаю загалом.

Як Райффайзен Банк допомагає ветеранському бізнесу

Ще один удар для бізнесу — війна. Багато ветеранів шукають себе в мирному житті. Згідно з даними Українського ветеранського фонду, 69% опитаних мріють про власну справу. Саме для таких Райффайзен Банк, агрохолдинг «Астарта-Київ» та благодійний фонд «Повір у себе» створили грантову програму «Сміливі». З 2022 року вона допомагає ветеранам, їхнім родинам, ВПО та малим підприємцям не лише з фінансуванням, а й з навчанням, менторством, професійною підтримкою.

«Сміливі» — це грантова програма, яка допомагає ветеранам, членам їхніх сімей, внутрішньо переміщеним особам та малим підприємцям розвивати як нові, так і вже існуючі бізнес-ідеї.

У межах програми учасники отримують:

гранти до 280 тисяч гривень на обладнання для розвитку своєї справи;

• воркшопи від провідних експертів, доступ до освітніх курсів;

• можливість навчатися в провідних освітніх закладах України;

• стажування на агропідприємствах Астарти.

«Сама назва програми вже говорить про себе. Це програма для наших великих українців з малого бізнесу. Для тих людей, які втратили під час повномасштабної війни все або майже все. Але не опустили рук, вирішили рухатися далі, навчатися, робити бізнес і підтримувати нашу Україну», — каже Наталія Гуріна, заступниця голови правління Райффайзен Банку.

Сергій — один із переможців програми «Сміливі». Він довів, що завдяки наполегливості та чіткій меті — можливо все. Щоб отримати грант на нове обладнання, чоловік розробив якісний бізнес-план, захистив його, пройшов профільне навчання, а ще — взяв на роботу нового працівника та підтримав потреби громади. І, як каже сам пан Сергій, без цього гранту купити таке обладнання було б дуже складно. “У нас є досвід отримання гранту від держави, і також у нас був досвід отримання гранту «Курсова незалежність» — ми були підписані на сторінку і нам попалась реклама. Я тоді вже перебував у статусі військовослужбовця, і було вирішено брати участь у програмі «Сміливі», — каже Сергій Бачило, власник пасіки «Медова лінія».“Переконало нас те, що у нас є досвід отримання грантів, і я бачив, що люди отримують ці гранти. Також це можливість. Обладнання, яке ми придбали за грантові кошти, ми б за гроші з продажу меду дуже довго купували. Можливо, деяке обладнання не купували би», — додає він.

Завдяки грантовій програмі «Сміливі» від Райффайзен Банку, «Астарти» та благодійного фонду «Повір у себе» на пасіці з’явився бджоловіз, 34 вулики компанії Вее star і обладнання для автоматизованої лінії по відкачуванню меду. Однак, програма — це не лише про гроші. Це про партнерство, про спільну мету — відновити країну через підтримку тих, хто її боронив. Програма включає як фінансову, так і освітню та менторську допомогу для розвитку ветеранського бізнесу в Україні, розповідають її засновники.

“Учасники програми отримують грант до 280 тисяч гривень на виробниче обладнання, вони отримують можливість навчання в НУБІП, це професійне навчання — рослинництво і тваринництво, а також навчання в Міжнародному інституті менеджменту щодо ведення бізнесу. Третій важливий компонент — це менторство від астартівських спеціалістів, а також від наших партнерів», — каже Світлана Мозгова, директорка по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій, «Астарта-Київ».

Заявки на грант подають люди з різних галузей, часто — маленькі фермери із сільськогосподарського сектору. Це тепличні домогосподарства, багато проєктів із тваринництва, виробництва сирів, джемів, консервації і не тільки.

“Програма фокусується на всіх тих галузях нашої країни малого бізнесу, які мають бажання рухатися, розвиватися і яким потрібна допомога для того, щоб створювати нові робочі місця та підтримку. Це можуть бути будь-які малі бізнеси, це може бути фермер, це може бути той, хто виробляє якесь смачне варенння, це може бути той, хто робить щось для дітей, хто робить меблі, це можуть бути салони краси. Все що завгодно, чого на сьогоднішній день не вистачає у невеликих громадах», — каже Наталія Гуріна, заступниця голови правління Райффайзен Банку.

Результати програми вражають. Вона була започаткована в листопаді 2022 року. Відтоді Райффайзен Банк довів: підтримка малого й ветеранського бізнесу — реальна і необхідна, тим більше у такі непрості часи.

“Результати неймовірні, тому що програма була започаткована у листопаді 2022 року. З того часу ми профінансували заявки бізнесів на 20 мільйонів гривень. І за цей період було подано 1000 заявок, сформовано 500 робочих місць, профінансовано 217 бізнесів, з яких 153 — ветеранські», — розповідає Наталія Гуріна, заступниця голови правління Райффайзен Банку.

“Я вважаю, що цей успішний досвід точно може стати поштовхом для іншого бізнесу, прикладом для того, аби надавати такі гранти для ветеранів, для військовослужбовців, їхніх сімей. Ми готові ділитися методологією. Це однозначно те, що допоможе і громадам, і ветеранам, і загалом Україні», — додає Світлана Мозгова, директорка по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій, «Астарта-Київ».

Пан Сергій — лише один із понад двох сотень учасників програми «Сміливі». Його шлях показує: навіть під час найскладніших випробувань можна створити щось своє. Головне — не зупинятися.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео

Володимир Зеленський / © Офіс президента України Обстріл Запоріжжя Китайський гороскоп / © Unsplash Реджеп Тайїп Ердоган / © Associated Press