Мільярди витрачені — житла немає: чому переселенці роками живуть у гуртожитках

Згідно з розслідування видання "Економічна Правда", Україна витратила десятки мільярдів гривень на забезпечення житла переселенцям, але понад 4 млн ВПО все ще залишаються без дому. У 2022 році на виплати ВПО пішло 53,5 млрд грн, на сертифікати – 17,8 млрд грн, на розміщення – 3,8 млрд грн. Проте ефективність програм низька через неузгодженість даних. Єдина база даних внутрішньо переміщених осіб фіксує 220 тис. житлових потреб, але забезпечено лише 63. Мінрозвитку називає 4,2 тис. забезпечених житлом ВПО за 2022–2024 роки. Відсутність єдиної системи обліку та чіткої категоризації потреб ускладнює розв'язання проблеми.

Житло для ВПО: скільки було розміщено переселенців з 2022 року

За словами народного депутата України, голови підкомітету з питань тимчасово окупованих територій, відновлення та розвитку деокупованих територій Максима Ткаченка, з 2022 року близько 75 тисяч ВПО було розміщено в місцях тимчасового проживання по всій Україні. Ці місця включають переважно гуртожитки, державні та комунальні заклади, а також невелику кількість приватних об'єктів. У більшості випадків проживання в таких місцях є безкоштовним, а держава повністю компенсує витрати на комунальні послуги. Це дозволяє зменшити фінансовий тягар для ВПО, які змушені залишити свої домівки через війну.

Проте Ткаченко зазначив, що в деяких містах і областях існує невеликий відсоток місць тимчасового проживання, де ВПО змушені частково оплачувати житло. Ця інформація, отримана від Міністерства розвитку громад та територій, підкреслює нерівномірність підходів до забезпечення житлом у різних регіонах.

"Також є проблемою те, що статистика щодо кількості ВПО, зокрема з тимчасово окупованих територій, які скористалися кожним із компонентів програми з компенсації за зруйноване житло не ведеться. Під час подання заяви на отримання компенсації за пошкоджене/знищене майно, у такій заяві не зазначається наявність чи відсутність в отримувача статусу внутрішньо переміщеної особи", — каже Фокусу депутат.

Ткаченко звернув увагу на проблеми, пов'язані з державною програмою "єВідновлення", яка спрямована на компенсацію за зруйноване житло. Наразі люди, які втратили домівки на тимчасово окупованих територіях або в зонах, де житло було знищене, не можуть повноцінно скористатися цією програмою. Це особливо актуально для мешканців сільської місцевості, де потреби та можливості значно відрізняються від міських.

Для розв'язання цієї проблеми Ткаченко анонсував нову ініціативу, яка передбачає створення програми "Житло в селах". Її мета — забезпечити ВПО, які приїхали з сільської місцевості, доступним житлом у селах. Такий підхід дозволить державі оптимізувати витрати, адже будівництво чи придбання будинків у сільській місцевості коштує значно менше, ніж у містах. Депутат наголосив, що ця програма потребує окремого фінансування, яке буде враховувати реальну вартість сільського житла.

"Програма "єВідновлення" передбачає видачу житлових сертифікатів на суми від 2 до 3 мільйонів гривень, що орієнтовано на придбання житла в містах. Однак для сільських жителів, які втратили будинки, такі суми не завжди є доречними, оскільки вартість житла в селах значно нижча. Будинки в сільській місцевості можна придбати за 120–160 тисяч гривень, що робить чинну програму менш ефективною для цієї категорії ВПО", — зазначає Ткаченко.

Проблеми з якими стикаються ВПО: чому складно отримати житло

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова наголосила, що однією з головних перепон для внутрішньо переміщених осіб в Україні є відсутність житлових програм, які передбачали б передачу житла у власність. Нині ВПО розміщують у місцях тимчасового проживання, таких як гуртожитки чи державні заклади, де люди можуть жити безплатно, з компенсацією комунальних послуг від держави. Проте ці місця не призначені для тривалого проживання, хоча багато ВПО змушені залишатися в них роками, як до, так і після 2022 року.

"Раніше існували пільгові іпотечні програми, але зараз їх немає. Натомість діють програми тимчасового чи соціального житла, які не передбачають передачу у власність. Місцева влада може передавати житло громадам, але воно зазвичай надається ВПО лише в тимчасове користування. Це створює проблему, адже відсутність постійного житла залишається ключовим викликом для переселенців", — каже Фокусу Луньова.

За словами експертки, програма "єВідновлення" не повною мірою доступна для ВПО з окупованих територій. Хоча нещодавно уряд ухвалив постанову, яка дозволяє компенсувати зруйноване майно на таких територіях, процедура підтвердження руйнувань складна. Вона вимагає детальних доказів, зокрема знімків з дронів, і звернень до спеціальних комісій при органах місцевої влади. Луньова не впевнена, чи ці комісії вже активно працюють і скільки заяв подано, але юридично ВПО з окупованих територій уже можуть претендувати на компенсацію.

"Водночас житлові програми для ВПО та "єВідновлення" слабо пов'язані між собою. Багато людей зі зруйнованим майном є ВПО, але програма компенсації орієнтована на факт руйнування, а не на статус переселенця. Наприклад, жителі міст, таких як Львів чи Київ, чиє житло зруйноване, не завжди стають ВПО, адже залишаються в тому ж населеному пункті. Це ускладнює доступ до житлових програм, які могли б вирішити їхні потреби", — додає Луньова.

Експертка наголошує, що відсутність житла, яке передається у власність чи постійне користування, залишається критичною проблемою. Без системних змін у житловій політиці ВПО продовжуватимуть стикатися з нестабільністю та обмеженим доступом до гідних умов проживання.

Нагадаємо, Україна зіткнулася з демографічною кризою, яка впливає на економіку, ринок праці та оборону. Прогнози вчених невтішні: до 2050 року населення може скоротитися до 25 мільйонів.

Також Фокус писав, щовідкриття кордонів для чоловіків 18–22 років спровокувало дискусії про демографічний "провал" і втрату молоді. Є побоювання, що брак молодих кадрів і партнерів для жінок загрожує майбутньому.