Нові удари РФ загрожують не лише Польщі, а десятку країн НАТО, вони будуть кривавішими – Світан

Від дня, коли 19 російських дронів вторглися в повітряний простір країни-члена НАТО – Польщі, минуло більш ніж достатньо часу, щоб Альянс дав Росії адекватну відповідь. Після інциденту Польща навіть задіяла 4-ту статтю Статуту НАТО, але зрештою пролунали лише політичні заяви, а Трамп узагалі сказав, що це було "помилкою". А от жорсткої реакції не було. І вже за кілька днів після вторгнення російських дронів у Польщу російський безпілотник залетів у ще одну країну НАТО – Румунію. Щоправда, в російському посольстві в Румунії сказали, що це було НЛО, а висловлений Бухарестом Росії протест назвали "надуманим і необґрунтованим".

Військовий експерт, полковник запасу Роман Світан розповів Главреду, чим небезпечна беззуба реакція НАТО на провокації Росії проти європейських країн, яку мету переслідував Путін, відправляючи дрони до Польщі, й до чого тут Україна, чому нові атаки РФ загрожують стати більш кривавими, а також коли і по яких країнах Росія може завдати нового удару.

Як ви оцінюєте військову й політичну реакцію НАТО і країн Заходу на інциденти з російськими безпілотниками, які вторглися до Польщі та Румунії? Наскільки адекватною вона була?

Це була провокація "вторгнення", тобто було реальне вторгнення без продовження, одностороння операція. Завданням цієї операції РФ було вивчення алгоритму протидії противника: хто і з якого боку піднімав літаки, які борти піднімали, які позивні використовували, який алгоритм дій авіації та ППО, яке розташування ракетно-зенітних комплексів, використання повітряних локаторів, радіотехнічних військ тощо. Це суто прикладне військове значення. Іншими словами, це була розвідка боєм.

А ось геополітичним завданням Росії була спроба намацати червону лінію, за яку не можна переходити.

Взагалі, російські провокації почалися раніше – із заходу російського Мі-8 у повітряний простір Естонії, що сталося до вторгнення 19 дронів у Польщу та одного в Румунію. Це ціла плеяда дій, які росіяни здійснили перед і під час проведення російсько-білоруських навчань у Білорусі "Захід-2025". Аналітики попереджали про можливість російських провокацій під час навчань, що і сталося.

Проаналізувати реакцію НАТО або Європи на дії Росії складно, оскільки жодної реакції не було, аналізувати нема чого.

Адекватною реакцією на захід у повітряний простір Польщі російських безпілотників було б знищення щонайменше місць виробництва цих дронів. Кілька десятків Tomahawk мали полетіти в Алабугу та Іжевськ. Але цього не було зроблено. Усе звелося до того, що викликали посла РФ, сказали "ай-ай-ай", виписали ноту протесту, і все. Так зазвичай реагують на прикордонні інциденти, але тут була провокація "вторгнення". Адже залетів не один Мі-8, не один безпілотник, а майже два десятки БПЛА зайшли на територію країни НАТО, і по них було застосовано зброю. А застосування зброї – це важливий момент, оскільки це означає, що такі дії були сприйняті як вторгнення.

Відсутність реакції на вторгнення РФ у повітряний простір Польщі свідчить про те, що наразі НАТО не готове відповідати на виклики. Тож Росія червоної лінії не намацала, а, отже, продовжить її шукати: далі в хід підуть бойові безпілотники або крилаті ракети. До речі, одна крилата ракета Х-55 заходила на територію Польщі 2022 року. Тож далі Росія відправить або крилаті ракети (обманки) типу Х-55, або бойові дрони чи крилаті ракети. Країнам НАТО потрібно приготуватися ловити дальні засоби ураження РФ на своїй території, якщо вони не хочуть відповідати і показувати червону лінію, яку не можна переступати російській вояччині.

Дивіться відео, в якому Роман Світан розповів, чим небезпечна беззуба реакція НАТО на провокації Росії проти європейських країн, і чому нові атаки РФ будуть більш кривавими:

Чому, на ваш погляд, НАТО так мляво, а точніше ніяк не відреагувало на провокації? Часу вже було достатньо. Альянс не захотів дати відповідь, не зміг або не готовий до серйозного протистояння з Росією?

Рішення країн НАТО фактично ухвалюють в одному центрі – у Пентагоні. А Пентагон вирішив... відправити своїх спостерігачів на російсько-білоруські навчання, поручкатися, пообніматися і спробувати вирішити питання, не порушуючи його. Звісно, в такій парадигмі ніякого удару по Алабузі та Іжевську просто бути не могло.

Поки Трамп не змінить людей у своїй адміністрації, ми бачитимемо на все таку – ніяку – реакцію, яку неможливо аналізувати, тому що її немає.

Що має зробити Росія, щоб НАТО дало таку відповідь, яка б відбила в Москви бажання випробовувати Альянс на міцність і перевіряти, де закінчується терпіння Заходу? Якою мала бути відповідь, крім ударів по Алабузі та Іжевську?

Щонайменше мало бути розгортання певних сил уздовж лінії кордону і на основних напрямках можливих подальших провокацій РФ. Це зробили тільки поляки з деяким посиленням: допомогли трохи французи й німці, але все це несерйозно.

Також у відповідь країни НАТО мали припинити всі контакти з Росією, починаючи з дипломатичних (навіть Польща досі не розірвала дипломатичні контакти з Росією) і закінчуючи економічними. Тобто потрібен був повний розрив відносин із країною-агресором. А після провокації "вторгнення" Росія вже може вважатися країною-агресором щодо країн НАТО, тому що агресія проти однієї країни Альянсу означає агресію проти всього НАТО.

Однак цього не було зроблено. Ми мали побачити цілий комплекс дій – дипломатичних і військових. Як я вже зазначив, натівці мали завдати ударів по виробництвах цих безпілотників. Якщо незабаром у повітряний простір країн НАТО зайдуть російські крилаті ракети, потрібно буде бити по пускових установках, складах, де ці ракети зберігаються, і виробництвах. Переважно все найцікавіше – у Москві та Підмосков'ї. Не кажучи вже про удари по центрах ухвалення рішень.

Якщо нічого не буде робитися, Путін постійно ескалюватиме і збільшуватиме тиск на країни НАТО, шукаючи червону лінію, яку йому не можна переходити. Поки що Путін її не намацав.

То де ж у НАТО ця "червона лінія"? Після яких дій Росії НАТО дасть адекватну відповідь?

Думаю, що червоною лінією стане завдання російськими бойовими засобами ураження реальної шкоди військовому об'єкту, розташованому на території однієї з країн НАТО, або російський удар, який призведе до загибелі великої кількості цивільних в одній з країн Альянсу. Грубо кажучи, червоною лінією стане або удар "Іскандера" по вокзалу або торговому центру, коли будуть десятки загиблих, або удар по будь-якому військовому об'єкту з детонацією та іншими серйозними наслідками. Після такого російського удару НАТО навряд чи відпетляє від відповіді.

Під цей удар Росії можуть реально потрапити Норвегія, Фінляндія, Швеція, Естонія, Литва, Латвія, Польща, Румунія і Болгарія. Саме ці країни можуть потрапити під удар російських провокацій. А ось Угорщина і Словаччина – навряд чи.

Ще хотіла б згадати слова Трампа, який сказав, що вторгнення 19 російських безпілотників у Польщу було "помилкою". Як ми можемо тут заперечити Трампу, чому це насправді не було помилкою?

Навіть захід одного безпілотника навряд чи може бути помилкою. При прокладанні маршруту безпілотника все неодноразово перевіряється. Контроль маршрутизації дуже серйозний. Ще один-два безпілотники можуть бути якось задавлені системами ППО, або може виникнути якась технічна проблема в самому дроні, через що він зіб'ється з маршруту. Наприклад, може зникнути зв'язок із супутником, політ став горизонтальним, і безпілотник просто кудись понесло. Але так може трапитися з одним, у крайньому разі з двома. Але не два десятки!

Коли в Польщу залетіло 19 безпілотників – це не помилка, а система. А раз так, значить, це була навмисна дія, до якої вдалися росіяни після команди. Військовослужбовці, причетні до побудови маршруту і вказівки мети, повинні були отримати наказ на виконання такого роду дій. Тим більше, коли йдеться про перетин кордону НАТО! А такий наказ міг прийти тільки від верховного головнокомандувача. Це не рівень Герасимова або командувача напрямком. Тож однозначно команду на виконання такого роду провокацій давав Путін. Іншого варіанту просто не може бути.

Яких політичних цілей домагалася і домоглася Росія провокацією проти країн НАТО і беззубою реакцією Альянсу? У якому образі НАТО постає після всього цього?

Тут важливо те, хто був генератором ідеї "перевірити на вошивість" НАТО. Це міг бути Сі Цзіньпін з імовірністю понад 50%. Він міг бути автором ідеї, а технічно її реалізували Путін і співтовариші.

Ба більше, генератором такої ідеї міг бути навіть Трамп. Безпілотники ж полетіли в Європу, а не на Аляску, у США. До речі, до Аляски набагато ближче (86 км), ніж до Польщі (понад 1000 км). А між американським і російським островами в Беринговій протоці – лише 3,6 км. От вторгнення російських безпілотників в американський повітряний простір Трамп навряд чи назвав би "помилкою".

Навіщо ця провокація могла знадобитися Трампу? Щоб натиснути на Європу. А Путін знову-таки міг бути виконавцем.

Або Путін відчув, що обидва – і Трамп, і Сі Цзіньпін – не будуть проти, і виконав цю провокацію проти країн Європи. По-перше, щоб підіграти Сі Цзіньпіну і Трампу, по-друге, щоб подивитися на реакцію Європи. Адже, виходячи з напрямку руху безпілотників, не країни НАТО як такі були метою, а країни Європи. Російські дрони полетіли не на Канаду і не на Америку, а на європейський континент. А раз так, на вошивість Росія перевіряла європейські країни.

Крім того, це може бути ще одним механізмом тиску на Європу, щоб вона стала більш поступливою. Адже капітулювати Україні не дає, зокрема, Європа, надаючи допомогу. Ми, спираючись на європейську допомогу, утримуємо лінію оборони і виконуємо бойові завдання на лінії фронту. Такі атаки на європейські країни можуть бути механізмом тиску з боку Росії.

Причому зацікавлені в цьому всі: і Сі Цзіньпін, і Путін, і Трамп. Але з цим уже розбиратимуться після нашої перемоги історики або слідчі контррозвідки.

Давайте більш детально поговоримо про те, до яких подальших дій підштовхує Росію така млява реакція Заходу на російські провокації? Що може бути далі, куди і скільки російських дронів (або вже не дронів) прилетить? Та й узагалі, ця пара десятків дронів РФ у Польщі – це тільки квіточки, чи на більше Росія не наважиться?

Відсутність реакції НАТО і Європи запросила Росію до подальших провокацій, це називається "пригостила". Якщо Росію пригощають, то чому б їй і не пригоститися? Бо наступною буде не тільки Польща – під удар РФ можуть потрапити Норвегія, Швеція, Фінляндія, країни Балтії, Румунія та Болгарія. От тільки далі провокації будуть болючішими для країн НАТО.

Яким методом здійснювати ці провокації – росіяни вже вигадуватимуть самі. Можуть бути задіяні безпілотники з бойовою частиною, ті ж самі "Герані", або ракети (з обманкою чи бойові).

А росіяни після виконання чергової провокації будуть клеїти дурня і скажуть: "Я не я, хата не моя, це була не наша ракета, а українська". Адже 30 років тому свої ракети ми віддали Росії, тому може бути й така провокація. Зокрема, Х-55 і Х-22 пішли в Росію на ура. Наприклад, десь у районі Балтики росіяни можуть випустити Х-22, а ці ракети небезпечні, вони можуть дійти навіть до Бельгії та Данії.

У Росії вистачить мізків зробити наступний крок більш кривавим.

Ви говорите про провокації Росії виключно з використанням дронів і ракет. А чи може РФ наважитися на якісь сухопутні операції, образно кажучи, чи може Росія рушити на Польщу не дрони, а танки?

Однозначно ні. Провокації будуть або гібридні, або з використанням засобів ураження повітряного характеру.

Росія може використовувати конфідентів російських спецслужб, які вже інфільтровані в країни НАТО: Фінляндію, Естонію, Литву, Латвію, Польщу тощо. Може бути щось подібне до того, що було в Криму і на Донбасі в 2014-2015 рр., тобто не пряма агресія, а спроба розхитати ситуацію. А коли знайдуть "розіп'ятого хлопчика", Росія зможе піти і на пряму агресію.

Але все це буде не зараз, адже наразі, коли тривають бойові дії в Україні, росіянам уже не вистачає особового складу, сил, засобів і резервів для виконання основних завдань на лінії бойового зіткнення. Перед ними цього року стояло завдання з розширення сухопутного коридору, але воно не виконане. Росіяни займатимуться цим у найближчі півтора-два місяці, але виконати це завдання буде складно. Адже російський фронт притиснутий до Азовського моря, і 80 км глибини фронту недостатньо для розгортання серйозної системи оборони. Їм треба 120-150 км, а це означає, що потрібне захоплення лівобережжя Запорізької області, південно-східної частини Дніпропетровської області, майже всієї Донецької області, щонайменше по лінії Добропілля-Слов'янськ. Ці дії у росіян у пріоритеті.

Поки російська армія пов'язана боями на східному фронті, на другий фронт у Росії не вистачить сил і засобів. На це Москва не зважиться, це точно.

Якщо Росії не вистачає сил для відкриття другого фронту, то навіщо ж вона так завзято дражнить НАТО? "Перевірка на вошивість" – гаразд, а що далі? А якщо Альянс почне відповідати, що тоді Росія робитиме?

У Росії буде можливість зробити крок назад, адже у неї є Трамп. Щойно росіяни перегнуть і зламають палицю, вони побіжать до Трампа, і той вирішить проблему. Ось чому росіяни так нахабно поводяться на даний момент щодо Європи. Не щодо Америки, а щодо Європи! Росія поки що буде нахабніти далі.

Росія зараз не дражнить НАТО, а намагається змусити Європу відмовитися від допомоги Україні. РФ прекрасно розуміє, що з європейською допомогою ми виконаємо своє завдання – зупинимо російську армію, перемолотимо її, а потім за три-чотири роки повернемо свої території, особливо Крим і сухопутний коридор (тому що їх звільняти найлегше). Донбас буде складно звільняти без розвалу Росії, оскільки там серйозний тил – 7 тисяч кв км до Сахаліну. Звільнення Донбасу можливе тільки після розвалу РФ, чим зараз і займаються Сили оборони України, знищуючи російські НПЗ, нафту і економіку.

Тож іде два паралельні процеси, і там, і там у нас хороша динаміка. Щоб перешкодити цьому, Росія намагається щонайменше зупинити допомогу Європи. А провокації – це якраз тиск на європейців.

І якого результату, на ваш погляд, доб'ється Росія в цій справі? Європа може внаслідок російських провокацій припинити допомагати Україні? Чи буде прямо протилежний ефект?

Частина європейських лідерів гратиме в цій парадигмі: давайте нікому не допомагати, посидимо у своїх квартирах, і, можливо, до нас ніхто не доповзе, тоді в нашу каденцію не доведеться відправляти європейські війська на війну. На це в Росії теж є розрахунок.

Однак зараз у Європі є розуміння процесу, і європейські країни консолідувалися навколо рішень Німеччини в обороні. А німці – прагматики, і це для нас добре. У Німеччини прагматичний підхід до агресора, яким є Росія. Прагматичний підхід простий – допомагати максимально тим, хто зараз утримує росіян, тобто Україні, і водночас посилювати власні позиції. Цим уже займається Німеччина, до цієї парадигми підтягується і Франція, і країни Північної Європи.

Такий підхід для нас важливий, оскільки німецька прагматичність – це залізобетонний тил України. Це означає, що російські провокації не зможуть вплинути на Європу, Росія за допомогою них не зможе домогтися бажаного результату. Україна отримуватиме від Європи навіть більше допомоги, ніж було б без російських провокацій.

Як скоро Росія може здійснити спроби нових провокацій проти країн НАТО? Коли ми їх побачимо?

Я думаю, до 7 жовтня, ближче до дня народження Путіна. Ближче до цієї дати щось буде. Росіяни без цього не можуть, їм потрібно позначитися в інформаційному полі, щоб привернути увагу. Тож за кілька тижнів країнам НАТО потрібно бути готовими до нових російських провокацій.