Провокація чи ще один тест для НАТО: що стоїть за появою дронів над Норвегією та Данією

Невідомі дрони 22 вересня порушили повітряний простір Данії та Норвегії. У Копенгагені через загрозу невідомих але "великих" БПЛА скасували всі рейси в аеропорту. Зльоти та посадки зупинили о 20:26, перенаправивши щонайменше 15 рейсів. В Осло після виявлення дронів над військовою зоною фортеці Акерсхус затримали двох громадян Сингапуру. Деталі інцидентів не розголошуються.

Згодом міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що країна готова застосувати силу для захисту повітряного простору в разі його порушення. Про це він розповів шведському виданню Aftonbladet.

Уряд Швеції уповноважив Збройні сили діяти проти порушників, включно з правом відкривати вогонь після попередження або без нього, якщо ситуація цього вимагає.

Раніше російські БПЛА порушували повітряний простір Польщі та Румунії. А 19 вереснятри російські винищувачі 12 хвилин перебували над Естонією. Глава МЗС Естонії назвав це порушенням Статуту ООН. 21 вересняЕстонія скликала засідання Радбезу ООН.

Дрони над Данією і Норвегією: нова провокація Росії?

Росія систематично порушує повітряний простір країн-членів НАТО, використовуючи для цього як бойові літаки, так і безпілотники. За словами військового оглядача Дениса Поповича, такі дії Кремля є не лише провокаціями, а й елементом стратегії, спрямованої на тестування реакції Альянсу. Москва прагне визначити межі терпіння НАТО, перевірити єдність його членів і підірвати систему колективної безпеки.

Основна мета Кремля, на думку експерта, полягає у пошуку «червоної лінії» — тієї точки, після якої Альянс змушений буде відповісти військовими засобами. Кожен інцидент, наприклад заліт російських винищувачів до Естонії чи проникнення БПЛА в повітряний простір Польщі, є спробою перевірити згуртованість і швидкість реакції НАТО. Так, 19 вересня три російські літаки перебували над Естонією протягом 12 хвилин, що призвело до екстреного засідання Ради безпеки ООН. Подібно, масовий заліт дронів-камікадзе "Шахед" у Польщу змусив Варшаву підняти авіацію та закрити аеропорти, а порушення у Данії та Норвегії призвели до затримки рейсів і навіть арештів підозрюваних.

"Загальна мета росіян — відсунути цю межу настільки далеко, щоб розмити структуру колективної безпеки та спровокувати розкол у НАТО, показавши його інституційну неспроможність", — пояснює Фокусу Попович.

Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний наголошує, що вторгнення дронів у повітряний простір ЄС слід розглядати у двох площинах.

Перший контекст — це відверті російські провокації, такі як зальоти "Шахедів" чи винищувачів у повітряний простір НАТО. Метою є перевірка готовності країн до реагування, рівня координації всередині Альянсу та посів сумнівів серед його членів. Кремль також використовує подібні інциденти для внутрішньої дестабілізації. Наприклад, після атаки на Польщу соцмережі заполонили російські боти з критикою польської влади та поширенням антиукраїнських і антиєвропейських наративів.

Другий контекст — диверсії з використанням цивільних дронів. У Данії 22 вересня 2025 року через появу кількох БПЛА було зупинено роботу аеропорту Копенгагена: щонайменше 15 рейсів перенаправили, завдавши значних фінансових збитків. У Норвегії дрони над військовою зоною фортеці Акерсхус в Осло призвели до арешту двох громадян Сінгапуру.

За словами Земляного, це могли бути операції російських спецслужб, приурочені до Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

"Ймовірно, застосовувалися цивільні дрони типу Mavic. Операцію провели швидко й непомітно: дрони зникли, бо ними керували поблизу місця подій, після чого обладнання оперативно вивезли", — каже Фокусу експерт.

Російські дрони над країнами НАТО: наслідки для України

На думку Поповича, для України, яка значною мірою залежить від підтримки НАТО у протистоянні російській агресії, ці провокації становлять серйозну загрозу. Альянс надає Україні військову, фінансову та гуманітарну допомогу, зокрема від таких країн, як Данія та Норвегія, які відіграли ключову роль у підтримці Збройних сил України. Наприклад, Данія передала Україні сучасне озброєння, а Норвегія надала фінансову та логістичну підтримку. Ослаблення НАТО через внутрішні розбіжності чи нерішучість може призвести до зменшення цієї підтримки, що поставить під загрозу здатність України протистояти Росії.

Земляний радить країна ЄС посилити безпеку критичної інфраструктури, зокрема аеропортів, через розгортання систем протидії дронам і посилення патрулювання. Додаткові заходи включають обмеження в'їзду громадян РФ до країн ЄС, посилення відповідальності за порушення повітряного простору та вдосконалення кібербезпеки для протидії інформаційним атакам. Співпраця з Україною, яка має досвід боротьби з російськими БПЛА, може допомогти у розробці ефективних контрзаходів.

Нагадаємо,масовий заліт "Шахедів" у Польщу став першим серйозним порушенням повітряного простору НАТО. Варшава підняла авіацію, закрила аеропорти та скликала урядові наради. Фокус аналізує, чи може Польща самотужки протистояти загрозі та які наслідки це матиме для Альянсу.

Також Фокус писав, що станеться, якщоросійські війська чи "зелені чоловічки" з'являться в Нарві чи Ризі? Чи спрацює п'ята стаття НАТО, чи Альянс виявиться безсилим.