Утікачі, лобісти олігархів та любителі Росії. Чим відзначилися нардепи від Харківщини за шість років?

Харківщину у парламенті мали б представляти 14 народних депутатів, але Дмитро Шенцев (ексОПЗЖ) склав мандат, а двоє «Слуг народу» – втекли. Йдеться про Олександра Куницького та Андрія Одарченка. Перший – представник групи Коломойського і його звинувачують у побитті чоловіка.

Що стосується Одарченка, який фінансував партію проросійського політика Євгена Мураєва «Наші», то його підозрюють у хабарництві. І Куницький, і Одарченко на сайті Верховної Ради досі значаться як члени фракції «Слуга народу». 

Монобільшості де-факто в парламенті давно нема, але на папері фракція має налічувати щонайменше 226 членів – це критичний мінімум для ухвалення рішень парламентом. Зараз членів фракції 230, тому виганяти таких депутатів-втікачів як Куницький та Одарченко ніхто не квапиться. 

Попри те, що від Харкова у «слуг народу» є низка мажоритарників, «куратором» регіону від партії став списочник Павло Сушко. Але він впливав на виборчу кампанію «Слуг народу» не сам. Журналісти програми «Схеми» писали, що відбором кандидатів в області тоді займався «тіньовий куратор» штабу – Вадим Слюсарєв, який свого часу будував кар’єру у Прикордонній службі за президентства Віктора Януковича, та був помічником оголошеного в розшук Артема Пшонки (син колишнього генпрокурора, який втік до Росії). Слюсарєв згодом став членом політради партії «Слуг». А після місцевих виборів у Харкові партії влади закидали співпрацю з нині забороненими партіями – ОПЗЖ та Партією Шарія. Варто наголосити, що Слюсарєв виїхав з України 18 лютого 2022 року і повернувся лише у травні 2022 року, про що повідомляв «Главком». 

Боротьба з корупцією

Коли мова йшла про ліквідацію незалежності антикорупційних органів країни – НАБУ і Спеціалізованою антикорупційної прокуратури – майже всі депутати Харківщини голосували «за», зокрема і Марія Мезенцева-Федоренко, яка пішла у лави «Слуг народу» із «Самопомочі» й наразі очолює постійну делегацію України в Парламентській асамблеї Ради Європи. 

Утримався під час розгляду цього питання лише Олександр Бакумов, Ще троє нардепів були відсутні – це два втікачі Олександр Куницький, Андрій Одарченко та Юлія Світлична. Після цього голосування мешканці Харкова виходили на протести з картонками під загрозою обстрілів.

Що стосується Світличної, то ця позафракційна депутатка на Харківщині доволі відома. Її рейтинг був настільки високим під час довиборів у 2020 році, що «Слуги народу», які за рік до того перемагали у більшості округів, зняли свою кандидатуру з виборів і визнали, що Світлична – має кращі шанси на перемогу.

Річ у тім, що Світлична – це колишня представниця БПП і вона очолювала Харківську облдержадміністрацію як людина Адміністрації президента Порошенка – Ігоря Райніна. На місцевих виборах 2020 року Світлична навіть мала свій регіональний політичний проєкт імені себе – «Блок Світличної «Разом» (наразі налічує 314 депутатів місцевих рад).

Питання з ліквідацією незалежності антикорупційних органів було не єдиним, яке викликало протестну реакцію суспільства. Громадяни зібрали рекордну кількість голосів – понад 83 тис. – під петицією з вимогою ветувати закон, який відновлював декларування, але з однією умовою – відтерміновував його в часі. Знаково, що коли президент наклав вето і повернув закон на розгляд народним депутатам знову, то єдиним народним депутатом, хто голосував червоною кнопкою став мажоритарник з Харківщини – Дмитро Микиша. Він пояснив це тим, що декларування становить загрозу для людей, які воюють з державою-агресором, зокрема військовим і силовикам.

Микиша був у фракції «Слуга народу», але залишив її торік. Наразі політик позафракційний і входить до групи «Розумна політика».

Що стосується відновлення декларування, то, не враховуючи Микиші, його підтримали майже всі народні депутати з Харківщини. Лише Куницький, як це часто траплялося під час знакових голосувань, не голосував, а Олександр Фельдман із Юлією Світличною, як це теж часто буває, – були відсутні. Ексрегіонал Фельдман пройшов до Верховної Ради як самовисуванець і член партії «Наш край», яка нещодавно саморозпустилася. Зараз він є членом депутатської групи «Відновлення України», де зібралися зокрема і колишні регіонали. 

Але тут варто додати, що Фельдман та Куницький бувають як законотворці досить активними. Мова про ті питання, яку стосуються інтересів олігархів. Так, Фельдман блокував «антиахметовський» закон, а Куницький – блокував «антиколомойський» закон. До слова, втікача Куницького нещодавно намагалися виключити з правоохоронного комітету, але навіть на це забракло голосів. Схоже, відкликати Куницького з комітету спробують знову.

А от щодо Юлії Світличної, яка під час важливих голосувань часто відсутня, то вона не працює у жодному комітеті і таким чином має значно менше навантаження у порівнянні з її колегами.

Питання нацбезпеки

У Куницького, коли мова заходила про питання національної безпеки, як правило, діяла тактика – вийняти картку для голосування зі слоту. Так було тоді, коли парламент голосував за заборону діяльності Російської православної церкви. Те ж саме відбулося і з картками Фельдмана, Одарченка та Світличної, які нібито були відсутні, але за інші питання того дня голосували. Те ж саме зробив списочник Сушко.

Торік майже всі народні депутати підтримали питання деколонізації географічних назв. Не голосував лише Куницький, а Фельдман був відсутнім. Але тут варто додати, що до повномасштабного вторгнення у рік проведення парламентських виборів, коли Світлична була ще на посаді голови Харківської обласної адміністрації, то вона уникала відповіді на питання, чи доцільно перейменовувати проспект, названий в місті на честь Жукова. Мешканці міста у 2019 році повісили опудала депутатів, які голосували за повернення такої назви проспекту.

За те, щоб визнати Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення, голосували всі мажоритарники Харківщини, окрім двох. Колишній «регіонал» і представник забороненої партії ОПЗЖ Дмитро Шенцев, який підтримав у 2014 році за диктаторські закони і зрештою у вересні 2022 року склав мандат, під час розгляду цього питання утримався, а Фельдман – був відсутнім. Що стосується списочника Сушка, то його картка була в слоті, але він – не голосував. 

Якщо розглядати ще одну законодавчу ініціативу, яка забороняє нагадувати політичний шлейф адвокатів, які захищали державних зрадників, то тут всі депутати Харківщини голосували «за», окрім Світличної та двох нардепів-втікачів. Мова про законопроєкт 12320 народного депутата Григорія Мамки, який був обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ.

Він забороняє будь-кому повідомляти суспільству, хто був клієнтом адвоката. З такою ініціативою зверталася до парламенту Національна асоціація адвокатів України, яку упродовж останніх 12 років незмінно очолює соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова. 

Таким чином за те, що будь-який громадянин повідомить суспільству факт, що спікер Асоціації та кандидат у депутати Київради Олексій Шевчук був адвокатом держзрадника Іллі Киви, доведеться платити штраф. Проти цього законопроєкту виступила низка громадських організацій та медіа, зокрема «Главком», «Дзеркало тижня» та «Фокус», які вимагають у президента не підписувати проєкт 12320. 

Згодом голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосив, що звертався до Департаменту демократичних інститутів та прав людини.

Там повідомили, що закон не відповідає міжнародним стандартам та містить ризики для обмеження свободи слова та не узгоджується зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини. Окрім того через цей закон є ризик виникнення самоцензури та «охолоджувального ефекту». 

Благодійні фонди

Харківщина – це прифронтовий регіон, і тут є свої особливості. Частина територій були тимчасово окуповані, а частина потерпає від обстрілів через безпосередню близькість до Росії. Район Харкова Салтівка вже знає вся Україна.

У воєнних умовах народні депутати Харківщини почали створювати свої іменні благодійні фонди. Так з’явився благодійний фонд народної депутатки Вікторії Кінзбурської «Кінза». Списочник Сушко у рік повномасштабного вторгнення запустив фонд імені себе. У Мезенцевої фонд називається «Мрій». А фонд Олександра Фельдмана зареєстровано з 2007 року. Цей політик був нардепом неодноразово і тому наявність іменного благодійного фонду – це не виклик війни, а скоріше засіб для гречкосійства під час попередніх виборчих кампаній. 

Один з депутатів – представник ОПЗЖ Дмитро Шенцев, як і його син – депутат Харківської облради, склав мандат після повномасштабного вторгнення. Син заперечував, що має російське громадянство, але Зеленський зрештою позбавив Микиту Шенцева українського паспорта. 

Таким чином, після того, як повноваження Шенцева припинили, Харківщину представляють 13 мажоритарників. Після парламентських виборів 2019 року, вакантними через відсутність виборів залишаються 17 округів. Мажоритарна система під час війни проявила свої слабкі сторони перед система партійних списків, бо вона не може забезпечити стійку роботу парламенту в умовах війни.