Законопроєкт №14057 містить надмірно жорсткі вимоги до медіа і несе ризики цензури – ІМІ

Законопроєкт №14057, зареєстрований у парламенті 21 вересня 2025 року групою народних депутатів несе ризик цензури і містить надмірно жорсткі вимоги до медіа.

Так прокоментували законопроєкт №14057 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) розміщення книги другої” директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк та юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук.

Зокрема, законопроєкт розширює можливість “попередньої цензури”, тобто можливість заборонити публікацію ще до виходу в світ (у тому числі в онлайн-медіа, соціальних мережах і інших “веб-ресурсах”). За оцінкою експертів ІМІ, це класичний приклад prior restraint (попереднє обмеження свободи слова або цензура, – ред.), який створює загрозу порушення ст.10 Конвенції з прав людини.

Далі, законопроєкт в якості заходу такої “попередньої цензури”, а також в якості реагування на “порушення особистих прав” пропонує блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа). Це може призвести до надмірного тиску на медіа з метою видалення контенту, а також до росту самоцензури і зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій. “Такі вимоги мають містити гарантії пропорційності, бути вузькотаргетованими, і це має крайнім заходом – пріоритет має надаватись більш демократичним альтернативам – заходам досудового врегулювання”, вважає Володимир Зеленчук, юрист Інституту масової інформації. 

Ще одним дуже проблемним моментом законопроєкту є розширення права на спростування та права на відповідь в медіа. Тобто будь-яка згадка в медіа про особу означає що ця особа має право на відповідь, якщо на думку особи, в публікації порушено її “особисті права”. При цьому, ця особа може навіть не бути названа прямо – достатньо, “щоб з інформації можна було встановити конкретну особу або щоб вона включалася до кола осіб, яких стосується інформація.” Право на відповідь пропонується незалежно від вини поширювача й навіть незалежно від достовірності інформації, що зачепила особисте право. 

“Це безсумнівно знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики і перетворить медіа просто в підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто буде вважати що згадка в медіа порушує його чи її “особисті права”. І цей будь-хто отримає можливість нав’язувати свою версію подій навіть щодо достовірного матеріалу. Це несе величезні загрози для свободи слова і журналістики як професії в цілому”, – вважає Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.

“Очевидно, запропоновані зміни посилюватимуть позиції тих людей, які зловживають процедурами спростування недостовірної інформації та захисту честі гідності як формами захисту від обґрунтованих звинувачень журналістів. Як не дивно, багато чиновників та топ-корупціонерів, викритих у журналістських текстах, рідко визнають свою вину і десь так само рідко отримують вироки суду, наявність яких свідчитиме про дотримання презумпції невинуватості. А тому якісні журналістські розслідування, що стають підставами для досудових розслідувань, теж можуть стати таким надзвичайним явищем”, – зазначив Володимир Зеленчук.

Нагадамо, 23 вересня проєкт журналістських розслідувань Bihus.info заявив, що даний законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань. 

Журналісти звернули увагу, що у законопроєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку, а також дозволити карати за суб’єктивну думку. 

“Цього разу в меню – блокування можливості розповісти вам про чиїсь схеми до вироку суду, компенсації “моральної шкоди” за оціночні судження (це коли комусь не сподобалося, як ви про нього говорите, навіть якщо з фактами все ок), а ще видалення “неактуальних” матеріалів – щоправда, хто визначатиме їхню актуальність, взагалі незрозуміло”, – зазначили редакція Bihus.info.