Законопроєкт №14057 може поставити під ризик існування журналістських розслідувань, — Bihus.Info

21 вересня група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт №14057, який передбачає численні зміни у Цивільному кодексі України. Проєкт журналістських розслідувань Bihus.Info повідомив, що цей законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань. 

Журналісти звернули увагу на те, що у законопроєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку, а також дозволити карати за суб’єктивну думку.  

«Пропонують навіть дозволити вимагати компенсацій за критику, якщо фігуранту не сподобався тон публікації», — кажуть у Bihus.Info.

Зокрема в розділі про «право на забуття» народні депутати пропонують прибирати будь-яку інформацію, якщо вона є неактуальною або такою, що втратила суспільний інтерес. Водночас журналісти зазначають, що визначення цих двох категорій у проєкті не прописані.

«Ухвалення цих змін може призвести до видалення будь-якої інформації, у тому числі абсолютно достовірної, якщо хтось вирішить, що Комарницький (який не має офіційної посади) або Брагінський (якого вже звільнили) “неактуальні”», — повідомляють у Bihus.Info.

Редакція проєкту вважає, що законопроєкт № 14057 може заблокувати роботу багатьох журналістів в Україні, бо будь-яка критична публікація може стати приводом для судового позову, і закликає депутатів не голосувати за цей законопроєкт.

В Інституті масової інформації (ІМІ) кажуть, що законопроєкт №14057 несе ризик цензури і містить надмірно жорсткі вимоги до медіа.

Зокрема, він розширює можливість «попередньої цензури», тобто можливість заборонити публікацію ще до виходу у світ. За оцінкою експертів ІМІ, це класичний приклад prior restraint (попереднє обмеження свободи слова або цензура, – ред.), який створює загрозу порушення ст. 10 Конвенції з прав людини.

Також законопроєкт пропонує блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа). В ІМІ вважають, що це може призвести до надмірного тиску на медіа з метою видалення контенту, а також до росту самоцензури і зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій. 

Крім цього, законопроєкт розширює право на спростування та право на відповідь в медіа. Тобто будь-яка згадка в медіа про особу означає, що ця особа має право на відповідь, якщо на думку особи, в публікації порушено її «особисті права». 

«Це безсумнівно знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики і перетворить медіа просто в підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто буде вважати що згадка в медіа порушує його чи її “особисті права”», – сказала директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук вважає, що запропоновані зміни посилюватимуть позиції тих, хто зловживає процедурами спростування недостовірної інформації та захисту честі гідності як формами захисту від обґрунтованих звинувачень журналістів.

«Як не дивно, багато чиновників та топкорупціонерів, викритих у журналістських текстах, рідко визнають свою вину і десь так само рідко отримують вироки суду, наявність яких свідчитиме про дотримання презумпції невинуватості. А тому якісні журналістські розслідування, що стають підставами для досудових розслідувань, теж можуть стати таким надзвичайним явищем», – зазначив Зеленчук.

Фото: «Голос України»