Блокування українського експорту ЄС та низький урожай: як працюють аграрії в умовах війни

Попри бойові дії, українські фермери у прифронтових регіонах продовжують працювати: збирають врожай під обстрілами, охороняють зерносховища, шукають працівників і намагаються утримати бізнес на плаву.

Водночас це не скасовує того, що зараз агросектор стикається з новим рівнем викликів. Після підриву Каховської ГЕС майже повністю зупинилися системи зрошення у південних областях України, а російські атаки регулярно знищують залізничну логістику. До цього додається тиск з боку ЄС, де фермери блокують український агроекспорт.

Як наслідок, урожайність у ключових регіонах Півдня України суттєво впала у порівнянні з 2021 роком, а в окремих випадках – спад досяг понад 50%.

24 Канал дізнався, які найбільші виклики постали перед аграріями у прифронтових регіонах, як змінилася урожайність після втрати зрошення на Півдні України та чому український експорт агропродукції до ЄС став політичним питанням.

Які найголовніші виклики для фермерів у прифронтових регіонах?

У розмові з 24 Каналом генеральний директор УКАБ Олег Хоменко розповів, що найбільший виклик для фермерів у прифронтових областях постійні обстріли.

Такі обстріли завдають найбільшої шкоди для економіки країни, адже удари наносяться по зерносховищах, фермах, інфраструктурі тощо.

Через те, що господарство може розташовуватися близько до прифронтових територій, працівники відмовляються від роботи, або, якщо і погоджуються, то вимагають вищу ціну за працю. Те саме стосується логістики.

Звичайно, що аграрії намагаються хеджувати й закладають трішки вищу ціну на послуги для перестрахування,
– зауважує пан Олег.

Також є проблеми із залізничною інфраструктурою, адже з'являються повідомлення від Укрзалізниці, що ворог завдає ударів. Це впливає на послуги з перевезення залізницею, адже відомством несе суттєві витрати на відновлення, ремонт тощо.

Зверніть увагу! Найбільш вразливими у цій ситуації є всі області, де ведуться активні бойові дії. Наприклад, донедавна Сумська область була помірна щодо ризиків, однак на сьогодні ситуація там погіршилася щодо прильотів.

Як змінилися обсяги збіжжя в областях, що традиційно найбільші за урожайністю?

На запит 24 Каналу в Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відповіли, що у постраждалих від війни регіонах вирощування багатьох культур призупинилося.

Зокрема це відбулося після підриву Каховської ГЕС у 2023 році, адже майже всі зрошувальні системи на території Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей призупинили своє функціонування.

Слід відзначити, що втрата Каховського водосховища та припинення зрошення значною мірою вплинуло на кліматичну складову Півдня країни. Варто пам'ятати, що Південь країни – це про степову зону та обмежену кількість опадів, саме тому критично важливим фактором для отримання стабільних врожаїв для цих територій було зрошення,
– пояснюють в Мінекономіки.

Важливо! Саме Каховське водосховище було основним джерелом води для аграріїв в умовах ризикованого землеробства. За інформацією профільних експертів, унаслідок підриву ГЕС без джерела води залишилося 94% зрошувальних систем у Херсонській та 74% – в Запорізькій області.

За офіційною інформацією Державної служби статистики України, у 2021 році (до підриву Каховської ГЕС) урожайність культур становила:

• Зернові та зернобобові

На території Запорізької – 37,9 центнера на гектар, Херсонської – 43,4 центнера на гектар, Миколаївської – 41,3 центнера на гектар та Одеської – 41,2 центнера на гектар областей.

В тому числі: пшениці озимої на території Запорізької – 38,5 центнера на гектар, Херсонської – 41,2 центнера на гектар, Миколаївської – 42,3 центнера на гектар та Одеської – 38,9 центнера на гектар областей.

• Урожайність кукурудзи

На території Запорізької – 75,4 центнера на гектар, Херсонської – 90,3 центнера на гектар, Миколаївської – 52,3 центнера на гектар та Одеської – 61 центнер на гектар областей.

• Урожайність технічних культур

Запорізька область – 20,7 центнера на гектар, Херсонська область – 22,5 центнера на гектар, Миколаївська область – 22,7 центнера на гектар та Одеська область – 23,6 центнера на гектар.

В тому числі сої: на території Запорізької – 34,7 центнера, Херсонської – 34,2 центнера, Миколаївської – 20,5 центнера та Одеської – 24,5 центнера областей.

• Ріпак озимий

Запорізька область – 24,6 центнера на гектар, Херсонська область – 25,7 центнера на гектар, Миколаївська область – 26,6 центнера на гектар та Одеська область – 25,5 центнера на гектар.

Соняшника на території Запорізької – 20 центнерів на гектар, Херсонської – 19,3 центнера, Миколаївської – 22,4 центнера та Одеської – 23,2 центнера областей.

Натомість у 2024 році урожайність вже становила врази менше:

• Зернові та зернобобові культури

На території Запорізької – 30,2 центнера на гектар, Херсонської – 31,9 центнера на гектар, Миколаївської – 34,4 центнера на гектар та Одеської – 37,4 центнера на гектар областей.

В тому числі: пшениці озимої на території Запорізької – 30,7 центнера, Херсонської – 33,4 центнера, Миколаївської – 39,4 центнера та Одеської – 38,6 центнера областей.

• Кукурудза

На території Запорізької області – 45 центнерів на гектар, Херсонської області – 77,3 центнера на гектар, Миколаївської області – 23,2 центнера на гектар, Одеської області – 37,6 центнера на гектар.

• Урожайність технічних культур

Запорізька область – 16,4 центнера на гектар, Херсонська область – 13,1 центнера на гектар, Миколаївська область – 16,4 центнера на гектар, Одеська область – 18 центнерів на гектар, в тому числі: сої на території Запорізької – 11,8 центнера, Херсонської – 6 центнерів, Миколаївської – 14,1 центнера та Одеської – 20,9 центнера областей.

• Ріпак озимий

На території Запорізької – 15,6 центнера на гектар, Херсонської – відсутня інформація, Миколаївської – 21,9 центнера на гектар, Одеської – 23,7 центнера на гектар областей.

Соняшника на території Запорізької – 16,7 центнера, Херсонської – 11,9 центнера, Миколаївської – 15,6 центнера та Одеської – 17 центнерів областей.

Як війна вплинула на обсяги експорту української агропродукції?

У питанні саме експорту добре працює український морський коридор, каже Олег Хоменко. Натомість у прифронтових областях зберігання продукції є доволі ризикованим, а тому його намагаються якомога швидше вивезти.

Аграрії закладають продукцію на елеватори якомога далі від лінії зіткнення й постійно її вивозять. Річ у тім, що фермери з прифронтових областей не притримують збіжжя й намагаються швидше вивезти його на продаж,
– каже Хоменко.

Натомість у контексті торгівлі з Європою, як додає Хоменко, з початку повномасштабної війни для України застосовував так званий експортний безвіз.

• Річ у тім, що до 2022 року у нас були певні обмеження щодо обсягів експорту агропродукції відповідно до видів товарів, які експортувала Україна. Крім того, за кожним видом товару закріплювалася квота.
• Для підтримки України у воєнні роки ЄС ініціював безмитну торгівлю щодо сільськогосподарської продукції ще у 2022 році. Такий режим працював майже 2,5 року.
• Водночас після цього почалося блокування української продукції на кордонах європейськими фермерами, а зерно іноді навіть зсипали.

Через такі дії Єврокомісія ухвалила рішення щодо обмеження експорту української продукції.Зараз Україна експортує свою продукцію згідно з новими правилами.

Також, до кожного із виду продукції застосовується квота із можливістю її перегляду надалі. Все залежатиме тут від того, як України впроваджуватиме нові реформи та стандарти Євросоюзу.

Тому говорити про те, чи добре впливає, що Європа відкрила для України ворота через повномасштабну війну, мабуть, не варто. Адже ми платимо занадто високу ціну, й ті ринки, які ми отримали в результаті, не покривають тих витрат, які українці несуть щоденно,
– каже Хоменко.

Чи відчувають європейські аграрії конкуренцію?

На думку Олега Хоменко, щодо конкуренції не варто бути однозначним, адже в історії експорту української продукції до Європи є питання з політичним підтекстом.

Європейський ринок потребує продукції. Давайте будемо відверті: велика кількість українців зараз перебувають у Європі, і вони також споживають так чи інакше продукцію. Відповідно Європі потрібно десь брати її, щоб годувати цих людей,
– пояснює гендиректор УКАБ.

Аналізуючи потреби ЄС, українська продукція не є конкурентною, вона є доповненням для того, щоб Європа могла забезпечувати продовольчу безпеку.

А ось це все стримування пов'язане з тим, що на початку війни в Україні різко зросли ціни на продукцію, польські фермери очікували, що ціна надалі ростиме, але з відкриттям безмитного експорту, коли в Україні не працювало морське сполучення, склалася така ситуація, коли вартість почала знижуватися. Тож європейські фермери почали заявляти, що вони недоотримали прибуток,
– додає Хоменко.

Втім якщо глянути з іншого боку на ситуацію, каже пан Олег, європейці, попри це, отримати прибуток в іншому – в транспортній інфраструктурі, або ж на перевалці та перероблюванні.

Є непоодинокі випадки, коли зараз морські порти Європи відчувають певний брак через те, що раніше вони забезпечували перевалювання та перероблювання нашої продукції,
– зауважує співрозмовник.

Як повідомляють в Мінекономіки, експорт агропродовольчих товарів та сільськогосподарської продукції, що класифікуються за кодами 1 – 24 згідно з УКТЗЕД, з України до країн Європейського Союзу за 7 місяців 2025 року становив 6,2 мільярда доларів, або ж 47,5% від загального експорту агропродовольчих товарів.

• Для порівняння: у 2022 році з України до країн ЄС було експортовано агропродовольчої продукції на суму 12,9 мільярда доларів, або 55,2% від загального експорту агропродовольчих товарів.
• У 2023 році було експортовано агропродовольчої продукції на суму 12,5 мільярда доларів, або 56,9% від загального експорту агропродовольчих товарів.
• У 2024 році експортовано на суму 12,8 мільярда доларів, що становить 52,1% від загального експорту.