Медійники заявили про ризик для журналістських розслідувань через новий законопроєкт. У Раді відповіли

Внесений у Верховну Раду законопроєкт №14057, який передбачає численні зміни у Цивільному кодексі, посилює відповідальність за критичні публікації та може знищити журналістські розслідування в Україні. Як повідомили журналісти Bihus.info, депутати пропонують заблокувати можливість розповісти "про чиїсь схеми до вироку суду" та хочуть видаляти "неактуальні" матеріали.

Пункт про вирок 

Депутати пропонують, аби недостовірною вважалась уся інформація, що порушує презумпцію невинуватості. Тобто, як вказали Bihus.info, журналістам загрожують нескінченні суди, бо по багатьох справах вироків немає роками. 

"Якби ми чекали вироку суду, перш ніж розповісти про корупційні схеми, виби ніколи не дізналися ні про оборонку Гладковського, ні про електростанції Шурми, ні про мʼясо Колюбаєва, ні про дрони Розенблата, ні про "яйця по 17" — та взагалі ні про що", — пишуть журналісти.

Пункт про моральну шкоду

У законопроєкті пропонують компенсувати моральну шкоду, якщо оціночні судження висловлюються у формі, що "принижує честь, гідність, репутацію". Тобто, депутати хочуть, аби за субʼєктивну думку, якщо вона не сподобається фігурантам, можна було вимагати гроші. При цьому визначення наявності "приниження" у законопроєкті не уточнюється.

Пункт про "право на забуття" 

Депутати пропонують, аби з інтернету можна було видалити будь-яку інформацію, якщо вона є неактуальною або такою, що втратила суспільний інтерес. При цьому визначення обох категорій не надається.  

"Ухвалення цих змін може призвести до видалення будь-якої інформації, у тому числі абсолютно достовірної, якщо хтось вирішить, що Комарницький (який не має офіційної посади) або Брагінський (якого вже звільнили) “неактуальні”, — пишуть у Bihus.Info.

У проєкті вказали, що законопроєкт може заблокувати роботу багатьох журналістів, адже кожна критична інформація буде приводом для позову. Там закликали депутатів не голосувати за ці зміни.

В Інституті масової інформації також вказали, що законопроєкт №14057 становить ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа. Зокрема, законопроєкт вводить механізм блокування доступу до матеріалів (наприклад, до сторінки онлайн-видання). В ІМІ зазначають, що такий підхід може створити надмірний тиск на медіа, спонукаючи їх видаляти контент, а також сприяти зростанню самоцензури та зловживанням судовими позовами з боку чиновників чи корпорацій.

Також документ розширює право на спростування та право на відповідь у медіа. Таким чином, будь-яка згадка у ЗМІ про особу означає, що вона має право на відповідь, якщо, на її думку, в публікації порушено її "особисті права". 

"Це безсумнівно знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики і перетворить медіа просто в підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто буде вважати, що згадка в медіа порушує його чи її “особисті права”, — каже директорка ІМІ Оксана Романюк.

Водночас на критику відреагував спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він каже, що цей законопроєкт — "про розширення особистих прав кожної людини". За його словами, він не накладає нових обовʼязків на медіа, а також не обмежує журналістські розслідування. 

"Дотримання презумпції невинуватості жодним чином не "унеможливлює розслідування корупції до вироку суду", мова йде лише про те, що особу не слід називати винною, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", — написав він.

Спікер стверджує, що законопроєкт не передбачає нових обмежень для свободи слова і назвав неправдою твердження, що суди за ним зможуть забороняти поширення інформації до її публікації, блокувати сайти та вилучати наклади. Також він додав, що право на відповідь існує в Цивільному кодексі вже зараз та відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Коментуючи пункт про "право на забуття" спікер заявив, що воно "обумовлено євроінтеграційними зобов’язаннями України".

"На початку жовтня пропоную провести зустріч із журналістами та представниками громадянського суспільства, які спеціалізуються на питаннях медіаправа, щоб обговорити всі аспекти цього законопроєкту та спільно знайти збалансовані й ефективні рішення. Адже головна мета законопроєкту — створити сучасну систему захисту прав людини й громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави", — додав Стефанчук.

Депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що відкликав свій підпис під законопроєктом 14057 після консультацій з медіа-юристами. А парламентар від "Євросолідарності" Микола Княжицький заявив, що законопроєкт "виписаний неідеально" та буде доопрацьовуватись.

Раніше журналісти Bihus.Info писали, що народний депутат Суто Мамоян, обраний до парламенту від забороненої нині партії "Опозиційна платформа – За життя", оселився у новому розкішному маєтку в Конча-Заспі. У його електронних деклараціях немає ані згадок про цей об’єкт, ані достатніх доходів, які могли б пояснити придбання ділянки та масштабне будівництво.